Харківський виробник реле знайшов інвестора: чи до снаги новому власнику змінити ринок електроніки
6 Листопада 17:42
Фонд держмайна завершив приватизацію харківського заводу “Радіореле” — найбільшого в Україні виробника слаботочних, мініатюрних та електромагнітних реле для військової, промислової й енергетичної електроніки. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на дані Prozorro. Продажі.
100% акцій підприємства на аукціоні придбало ТОВ “СКТБ корпорація “Укрінмаш” за 118 млн грн. Ціна практично дорівнює стартовій (117,2 млн грн), оскільки учасник був один.
За умовами приватизації інвестор зобов’язаний протягом шести місяців погасити борги із зарплати та податків і не звільняти персонал з власної ініціативи. Це класичний пакет соціально-економічних зобов’язань, що має мінімізувати соціальні ризики під час переходу до приватного управління.
“Радіореле” продали за 118 млн грн: що відомо про покупця
“СКТБ корпорація “Укрінмаш” (ЄДРПОУ 41233779) працює з 2017 року в Харкові та спеціалізується на R&D у природничих і технічних науках, зокрема на рішеннях для сектору безпеки й оборони: високоточній зброї, БпЛА та електронних системах для ЗСУ. Компанія належить колишньому нардепу й ексзаступнику міністра з питань стратегічних галузей промисловості Віталію Немілостівому (50,5%) та його сину Євгену (49,5%).
Віталій Немілостівий — харківський менеджер і державний службовець, який пройшов шлях від промислового бізнесу до вищих посад у міністерствах і парламенті. Його кар’єра поєднує технічну базу, юристичну освіту та управлінський досвід у галузях машинобудування й промислової політики. Водночас його імідж “підмочив” скандал із патрульною поліцією, що призвело до звільнення з посади.
Попри скромний статутний капітал 40 тис. грн, фінмодель компанії швидко зростає: виторг збільшився з 3 млн грн у 2020 році до 170 млн грн у 2024-му, чистий результат — з мінуса 0,5 млн до плюс 20 млн грн. Активи — 1,25 млрд грн, зобов’язання — 1,21 млрд грн. Із 2020 року компанія є платником ПДВ, податкових боргів не має, від 2022 року бере участь у закупівлях Міноборони.
У якому стані “Радіореле” зараз
Формально активи значні: п’ять будівель площею понад 49 тис. м² і 4 га землі у постійному користуванні. Водночас операційні показники слабкі: у 2024 році виторг склав 6,3 млн грн при збитку 10,3 млн грн. Станом на середину 2025 року активи оцінювалися у 193 млн грн, поточні зобов’язання — 3,23 млн грн, з них 2,51 млн грн — прострочені. Штат — 57 працівників.
Харківський завод “Радіореле” — одне з найстаріших і найважливіших підприємств української електронної промисловості. Заснований ще у 1920 році на базі фронтових майстерень із ремонту телеграфної та телефонної апаратури, він поступово перетворився на провідного виробника комутаційної техніки в Україні та на пострадянському просторі.
Підприємство спеціалізується на створенні реле — електромагнітних, температурних та промислових, багато з яких не мають аналогів серед виробів країн колишнього СРСР. Продукція заводу використовується у військовій, промисловій, енергетичній та космічній техніці — тобто там, де потрібна надійність, точність і витривалість в екстремальних умовах.
Основні напрями виробництва:
- електромагнітні реле;
- реле для температурного захисту;
- реле промислової автоматики.
“Радіореле” має потужну інженерну школу і власну науково-дослідну базу. Фахівці підприємства здатні вирішувати складні завдання, пов’язані з комутацією електричних кіл і автоматизацією процесів.
Окрім реле, завод також виробляє компоненти для волоконно-оптичних ліній зв’язку, що дозволяє йому залишатися актуальним у сучасних високотехнологічних галузях.
Зауважимо, що у листопаді 2022 року підприємство втрапило у скандал. Тоді розслідувачі проєкту Trap Aggressor дослідили деталі іранського безпілотника Shahed-136 у партнерстві з Незалежною антикорупційною комісією (НАКО). Цей дрон-камікадзе збили українські військові 13 жовтня 2022 року в районі Одеси.
Українські розвідники розібрали його на деталі та виявили там складники виробництва Харківського державного заводу “Радіореле”.
Розслідувачі пояснили наступне:
У 2020 році через неефективне управління його виставили на приватизацію. Утім, до цього часу інвестор так і не знайшовся. А незмінний з 2007 року директор Анатолій Донець продовжує управляти збитковим активом. Тоді ж, у 2020 році, в інтерв’ю журналістам Донець скаржився, що в 2016 році вони втратили найбільші ринки збуту — в Росії. Таким чином, він фактично підтвердив, що до того часу українська державна компанія вела торгівлю з країною-агресором. І саме таким чином, ймовірно українські деталі опинились в іранській зброї.
Чому ціна така низька та чому був усього один учасник торгів
Це не перша спроба продати “Радіореле”. Попередні аукціони зривалися через відсутність заявок.
На торги, призначені на 4 листопада 2025 року, стартова ціна становила 151,9 млн грн без ПДВ, але охочих не знайшлося. ФДМ знизив поріг до 75,93 млн грн (без ПДВ), після чого з’явився покупець і дав 118 млн грн. З урахуванням падіння виробничої активності, боргів і потреби у модернізації, дисконт виглядає ринково обґрунтованим. Для профільного інвестора доданою вартістю є не стільки поточний P&L, скільки майданчик, компетенції, земля та можливість швидкого розгортання виробництва під нові контракти.
Читайте також: Запорізький гігант на продаж: що виставляє держава, за скільки та кому це може бути цікаво
Що отримує інвестор і держава від приватизації заводу
Для “Укрінмашу” це синергія R&D та виробничої бази: доступ до площ, інжинірингової школи та можливість вертикально інтегрувати критичні компоненти для власних і державних оборонних програм.
Для держави — шанс швидше відновити виробництво високодефіцитних електромеханічних компонентів, імпортозаміщення та податкову віддачу замість субсидування збитків.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Ризики й “вузькі місця” приватизації
Ключовий ризик — обсяг капексу, необхідний для модернізації ліній та сертифікації під вимоги МОУ і міжнародних партнерів. Другий — терміни перезапуску збуту: щоб масштабуватися, “Радіореле” має швидко вбудуватися у ланцюжки постачань великих системних інтеграторів. Третій — операційна трансформація: зміна культури управління і процесів у держспадщині завжди болюча. Водночас на користь угоди грає портфель “Укрінмашу” у держзакупівлях і зрозумілий ринок збуту в ОПК.
У перспективі — аудит виробничих фондів, поетапне відновлення ключових ділянок, новий контрактинг і локалізація компонентів під потреби ЗСУ та партнерів. Якщо “Укрінмаш” підтвердить інвестиційну спроможність темпом, близьким до своїх фінпоказників останніх років, “Радіореле” має шанси повернутися до статусу опорного активу електромеханічного кластера Харкова.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
