“Хайпожерство” чи реальна ядерна катастрофа: перші оцінки експертів про запаси урану в Харкові
12 Вересня 12:09
РОЗБІР ВІД 
В українських медіа протягом останніх кількох днів ширяться повідомлення про можливу ядерну катастрофу через російські удари по Харківському фізико-технічному інституту. Цю хвилю спровокувала публікація в The New York Times – велика стаття про ядерні ризики в Україні під час війни. У центрі матеріалу — Харківський фізико-технічний інститут, розташований лише за 22 кілометри від лінії фронту.
Видання звертає увагу, що будівля лабораторії, де зберігається експериментальна установка «Джерело нейтронів» із кількома десятками кілограмів збагаченого урану, вже 74 рази зазнавала пошкоджень від російських обстрілів.
Автори нагадують: інститут свого часу допомагав у створенні радянських атомних бомб, а нині зберігає високозбагачений уран, який за рівнем радіоактивності перевищує паливо атомних електростанцій.
Журналісти підкреслюють, що у випадку серйозного удару уран може бути розсіяний.
“«Джерело нейтронів» містить кілька десятків фунтів збагаченого урану — достатньо, якщо його розсіяти, щоб забруднити значну частину міста”,
– пише NYT.
У статті також наведені приклади інших ядерних об’єктів, які опинилися під ударами під час війни: від Запорізької АЕС до Чорнобиля, де у 2025 році безпілотник пошкодив захисний саркофаг четвертого реактора. Американське видання робить висновок: що довше триває війна, то більше зростають шанси на удар, який може призвести до масштабного викиду радіоактивних речовин.
Українські АЕС, звісно ж, сьогодні є особливим джерелом небезпеки під російськими ударами, але чи справді варто говорити про загрозу ядерної катастрофи в Харкові? «Комерсант Український» запитав про це у вітчизняних експертів.
«Хайпожерство і мракобісся»
Експерт з ядерної безпеки Костянтин Батозський категорично відкидає можливість ядерної катастрофи у Харкові.
«Ні. Ніякої катастрофи не може бути. Там немає ядерного реактора, який може вибухнути»,
За словами експерта, у лабораторії є небезпечні речовини і матеріали, проте навіть їх знищення не призведе до сценарію масштабного зараження міста.
Батозський додає, що в зоні бойових дій перебувають і інші ядерні об’єкти — насамперед Запорізька АЕС, і саме там ризики набагато вищі.
Експерт підкреслює, що збагачений уран не є небезпечним під час пожежі:
«З ним щось відбувається, коли його багато збирається в одному місці й починається ланцюгова реакція. Але це точно не той випадок».
Він закликає не залякувати харків’ян і не створювати паніки на порожньому місці. Бойові дії під Харковом ведуться уже четвертий рік, наголошує експерт, і досі вони не призвели до якихось техногенних катастроф.
“Тому це все хайпожерство і мракобісся. Ця інформація про імовірність радіоактивного забруднення внаслідок удару по лабораторії ХФТІ – це маячня і некомпетентність західного видання, яку ми спостерігаємо не перший раз”,
– запевняє Костянтин Батозський.
«Спекуляція і перебільшення»
Такої ж думки дотримується експертка з питань ядерної безпеки Ольга Кошарна. Вона також нагадує, що у Харківському інституті немає реактора, здатного вибухнути. А збагачений уран, який зберігається в установці, не створює загрози у випадку пожежі.
«Збагачений уран не небезпечний при пожежі – він може становити загрозу лише у випадку ланцюгової реакції. Тут вона виключена. Тому ці всі розганяння чуток про ядерну катастрофу – це просто спекуляція. І перебільшення»,
Харківський фізико-технічний інститут
Харківський фізико-технічний інститут (ХФТІ) заснований у 1928 році. Це один із провідних наукових центрів України, відомий як місце, де ще в радянські часи працювали над створенням перших атомних бомб.
У 2010 році інститут передав свій запас збройового урану до росії за програмою нерозповсюдження ядерної зброї, однак продовжує зберігати високозбагачені матеріали для наукових експериментів.
Сьогодні ХФТІ займається ядерними і фізичними дослідженнями, включно з експериментами у сфері термоядерної енергії. Попри постійні обстріли Харкова, вчені інституту продовжують працювати й готують наукові доповіді для міжнародних конференцій.
Як перевірити, чи є загроза: порада від SaveDnipro
Менеджер із комунікацій ГО SaveDnipro Костянтин Федоров закликає українців орієнтуватися не на чутки, а на реальні дані радіаційного моніторингу.
За його словами, будь-які перестороги можна перевірити на спеціальній карті, яка відображає дані державних і громадських станцій у режимі реального часу.
«Там відображаються, як дані з відкритих джерел, які дають державні станції, так і дані радіаційного моніторингу громадських мереж. Останні беруться з датчиків, які поставили громадяни або громадські організації. На них ніхто взагалі не впливає»,
Нормальним радіаційним фоном вважається показник від 0,1 до 0,3 мкЗв/год (мікрозівертів на годину), що відповідає природному фону, якому людина піддається щодня. Підвищеним вважається фон у межах від 0,3 до 1,2 мкЗв/год, а понад 1,2 мкЗв/год є небезпечним рівнем.
На карті радіаційного забруднення, про яку говорить Федоров (https://www.saveecobot.com/radiation-maps), станом на 11:38 12 вересня норму перевищує лише радіаційний фон у Чорнобильській зоні.
Висновки
Тож, експерти запевняють, що застереження The New York Times про імовірність ядерної катастрофи на Харківщині не мають абсолютно нічого спільного з реальністю. У ХФТІ немає ядерного реактора, який міг би вибухнути, а кількості ядерної речовини недостатньо для ланцюгової реакції. Тому принаймні цю загрозу українці можуть сміливо викреслити зі свого списку тривожностей.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
