Хліб стане розкішшю? До кінця року ціна підскочить на 20%
11 Червня 22:19
До кінця 2025 року хліб в Україні може подорожчати на 20% і його кілограм коштуватиме у середньому 48 гривень. Про це заявив голова Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко, передає «Комерсант Український».
Він зазначив, що така цінова динаміка пов’язана із цілим комплексом економічних, виробничих і регуляторних чинників. Попри поступове зростання цін, ситуація не виглядає критичною, однак несе відчутне навантаження на малозабезпечені верстви населення.
Скільки зараз коштує хліб і що буде далі
Станом на червень середня відпускна ціна хліба з хлібозаводу становить понад 40 грн за кілограм. Очікуване зростання у 20% до кінця 2025 року означає подорожчання до рівня понад 48 грн/кг. У роздріб ця сума буде ще вищою, з урахуванням націнки мережевих торгових точок.
Наразі відпускна ціна 1 кг хліба з хлібзаводу становить трохи понад 40 грн. При цьому маржа супермаркетів на хлібі за різними маркетинговими механізмами подеколи досягає 30 відсотків, хоча законодавчо не має перевищувати 10 відсотків, — сказав Олександр Тараненко.
Він підкреслив, що наразі “в Україні понад три тисячі виробників хліба, з яких близько двох тисяч активно працюють. Завдяки такій конкуренції змова щодо цін практично неможлива”.
Водночас за словами голови Всеукраїнської асоціації пекарів, рентабельність галузі близька до нуля, бо “у деяких сортів хліба вона нижча за нуль, що обмежує можливості утримання цін на стабільному рівні”.
Причини здорожчання
Зростання цін має кілька ключових причин:
- Подорожчання сировини. Зросли ціни на борошно, дріжджі, жири та цукор — основні складники хліба. При цьому якісна пшениця продовольчого класу перебуває в дефіциті, а її ціна – нестабільна.
- Зростання тарифів. Пекарі відчувають серйозне навантаження через високі тарифи на електроенергію, газ та логістику. Оскільки виробництво хліба енергомістке, навіть невелике підвищення тарифів одразу б’є по собівартості.
- Кадрові виклики. Через війну виникає потреба бронювати персонал для збереження виробничих потужностей. Також підвищення мінімальної зарплати до 20 000 грн, за словами Тараненка, створює додаткове тиск на витрати підприємств.
- Спекулятивна націнка супермаркетів. За оцінкою ВАП, в окремих мережах маржа на хліб досягає 30%, хоча нормативно дозволена межа становить 10%. Це викривляє ринкову ціну й створює соціальну напругу.
Як це вдарить по споживачу
У середньому українець споживає 150–200 грамів хліба на день — близько 5–6 кг на місяць. Це означає, що поточні витрати на хліб сягають 200–210 грн щомісяця. У разі зростання на 20%, додаткове фінансове навантаження становитиме приблизно 40 грн на місяць на людину. Це небагато, але для вразливих груп — пенсіонерів, переселенців, багатодітних родин — навіть ці суми мають значення.
Ціни на хліб зростають щомісяця в межах 1,5–2,5%. Це відображення загальної ситуації на ринку, а не спекуляція, — пояснює Тараненко.
Які рішення можливі
Фахівці ВАП пропонують низку механізмів для стримування цін:
- Сегментація зерна — розподіл фуражного та продовольчого зерна дозволить уникнути спотворення цінових індикаторів.
- Державні інтервенції — шляхом створення резервів зерна та борошна, держава зможе впливати на ринок у разі стрибка цін.
- Регулювання торгівельної надбавки — запровадження контролю над націнками мереж може зменшити ціну для кінцевого споживача.
Втім, експерти застерігають: жорстке втручання може призвести до зворотного ефекту — частина виробників піде в тінь або скоротить виробництво.
Наразі зростання ціни на хліб в Україні є неминучим і структурно обґрунтованим. Пекарі балансують між виживанням та утриманням доступної ціни. Споживачам варто готуватись до поступового, але не шокового подорожчання. Для уряду це виклик — знайти баланс між підтримкою критичної галузі та захистом соціально вразливих верств населення.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
