Хто кого: як українські монополісти та європейські чиновники дошкуляють вітчизняним промисловцям
23 Грудня 11:51
РОЗБІР ВІД 
Українським металургам, та й не лише їм, у новому році доведеться працювати за новими підвищеними тарифами на газ та електроенергію. І це не єдина новина, яка псує їм настрій. Які саме рішення вже створили і ще можуть створити проблеми для українських промисловців – з’ясовував «Комерсант Український»
На початку грудня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила рішення про підвищення на наступний рік тарифів на передачу електроенергії та на диспетчеризацію.
А 19 грудня регулятор ухвалив постанови щодо підвищення тарифів на розподіл природного газу для Операторів газорозподільних мереж. Зростатимуть тарифи у два етапи – з 1 січня та з 1 квітня.
Відчують це підвищення, насамперед, найбільші споживачі газу та електроенергії – промислові підприємства. І це при тому, що, приміром, ціна на електроенергію в Україні цього року стабільно била загальноєвропейські рекорди.
Монополії наступають
У серпні поточного року гуртова ціна електроенергії на ринку на добу наперед в Україні була на 40% вищою за середню в Євросоюзі. Такі дані не так давно наводили фахівці GMK Center. Не випадково саме реалістичну ціну на електроенергію генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо називав ключовою передумовою для сталого розвитку галузі. Він же звертав увагу на особливості формування відповідних цін та тарифів.
«Наразі регуляторне середовище в Україні не сприяє розвитку металургійної та гірничодобувної промисловості. Ми оточені природними монополіями, які перекладають свої збитки на бізнес, підвищуючи тарифи. Ми не можемо перекласти їх далі на наших клієнтів, оскільки продаємо товари, ціни на які регулюються світовим ринком. В результаті наше виробництво є збитковим уже четвертий рік поспіль», – констатував Мауро Лонгобардо.
За його словами, «загальний чистий збиток підприємства у 2022-2024 роках склав майже 2,1 млрд доларів» і головною причиною збитків в останні роки, за словами Генерального директора «АрселорМіттал Кривий Ріг», є різке підвищення тарифів на електроенергію, встановлених державною генеруючою компанію, що займає монопольне становище на українському ринку.
Питання постачань електроенергії і газу, як і їх ціна, є критичним для промисловості. За словами директора GMK Center Станіслава Зінченка, особливо це помітно у гірничо-добувній галузі, де вартість електроенергії складає до 60% у собівартості залізорудного концентрату. Відповідно страждає конкурентоспроможність вітчизняних компаній.
Станіслав Зінченко нагадує, що цього року упродовж кількох місяців простоював Криворізький залізорудний комбінат, який наразі працює із завантаженням 10-20% від довоєнних обсягів, а у 2024 році був зупинений Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат.
До речі, призупинення роботи Інгулецького ГЗК у групі «Метінвест» пояснювали якраз неможливістю забезпечити конкурентоспроможну собівартість продукції комбінату на цільових експортних ринках, наголошуючи що це було спричинено високою вартістю електроенергії та її доставки, високими залізничними та портовими тарифами.
При цьому, залізничний монополіст в особі «Укрзалізниці», здається, не проти завдати промисловцям чергового удару, наполегливо пропонуючи підвищити вантажні тарифи на 37%.
Чим це загрожує тим же підприємствам гірничо-металургійного комплексу не важко передбачити. Як прогнозує директор GMK Center Станіслав Зінченко, питання собівартості з кожним роком відіграватиме все більш важливу роль, зокрема і тому, що очікується падіння цін на залізну руду.
«У 2025 експорт залізної руди може впасти на 8-10%. На 2026-й рік ми очікуємо подальше зниження – ще на 5%. Погіршення цінової конкурентоздатності сталевої продукції проявилося цього року в тому, що Україна фактично втратила всі експортні ринки, залишившись лише на ринку ЄС. Обсяги виробництва сталі у 2025 році можуть знизитися на 4-5%. В наступному році в кращому випадку варто очікувати збереження обсягів виробництва на рівні цього року», – вважає фахівець.
І впливатимуть на результат не лише проблеми з енергетикою, але й запуск в ЄС «механізму прикордонного вуглецевого коригування» (Carbon Border Adjustment Mechanism або CBAM), який передбачає запровадження податку на викиди вуглецю.
Євросоюз захищається
Україна, намагаючись уникнути потрапляння під дію нових європейських захисних заходів, подавала цього року клопотання до Єврокомісїї про звільнення від СВАМ. Підставою для звернення став однин з пунктів регламенту CBAM, який передбачає, що у разі наявності форс-мажорних обставин, а війна належить до форс-мажору, країна може просити про відтермінування дії механізму прикордонного вуглецевого коригування стосовно її експорту.
Але поки що це прохання не задоволено.
Як розповідає директор GMK Center Станіслав Зінченко, у проєкті звіту Єврокомісії «On the application of the Regulation on the Carbon Border Adjustment Mechanism», опублікованому 16 грудня, вказано, що на даному етапі обставини у вигляді російського вторгнення не дозволяють виправдати застосування пункту про форс-мажор для України.
«Це тільки проєкт, але він показує те, як мислять європейські чиновники. Єврокомісія виходить з того, що наслідки від СВАМ для економіки України будуть незначними і експорт СВАМ-товарів до ЄС продовжиться. Але ми з цим не згодні. Під СВАМ потрапляє близько 6% товарів, експортованих країною цього року. Це близько $2,5 млрд – значна сума для країни, яка живе у стані війни», – зазначає фахівець.
Він наголошує, що сталева галузь України критично залежить від ринку ЄС, на який припадає 81% всього експорту готової сталевої продукції. Як вважають в GMK Center, якщо Україна не отримає звільнення від СВАМ в перспективі двох-трьох років країна втратить експорт довгомірного прокату, напівфабрикатів та чавуну.
«ЄС захищає свою сталеву галузь, визнаючи її стратегічною. Давайте уявимо наслідки, що було б, якби через одне регуляторне рішення європейська галузь не дорахувалась би 40% своїх потужностей», – зазначає Станіслав Зінченко.
І це не єдиний ризик для української гірничо-металургійної галузі, пов’язаний з торгівлею з Євросоюзом. Окрім СВАМ, наступного року в ЄС буде впроваджено нову систему захисту ринку сталі з обсягом квот на 43 відсотки нижчим за поточні.
За словами директора GMK Center Станіслава Зінченка, проєкт нової системи передбачає, що Україна також підпаде під дію цих заходів, що прямо протирічить рішенню, яке було прийнято тільки шість місяців тому і передбачало звільнення України від будь-яких обмежень на ринку сталі.
Остаточний дизайн цього рішення поки що незрозумілий, але вже очевидно, що воно може призвести до суттєвого скорочення вітчизняного експорту.
Автор: Сергій Василевич
