Хто надішле війська в Україну: лідери “коаліції охочих” готують багатонаціональну місію
26 Серпня 16:10
РОЗБІР ВІД 
Європейські та позаєвропейські партнери готують контури можливої багатонаціональної місії в Україні після оголошення або дотримання перемир’я. Ініціативу спільно ведуть Велика Британія та Франція; вона відома як “коаліція охочих” і покликана дати Україні надійні гарантії безпеки у перехідний період. Ключові параметри та потенційні учасники вже проглядаються. Президент Володимир Зеленський підкреслив, що питання “boots on the ground” (війська на місці) не належить йому вирішувати, але участь великих держав є ключовим фактором. Хто увійде до складу багатонаціональної місії в Україні? Чи буде відряджання військових “на лінію фронту” та які завдання стоятимуть перед місією після припинення бойових дій?
Після переговорів у Вашингтоні з президентом США Дональдом Трампом та європейськими лідерами розпочалася робота над конкретними гарантіями безпеки для України. За даними WSJ, держсекретар США Марко Рубіо очолить спеціальну робочу групу, до складу якої увійдуть радники з нацбезпеки та представники НАТО, щоб підготувати проєкт гарантій. Рубіо підтвердив готовність США брати участь у гарантіях безпеки після закінчення війни, але наголосив, що лідерство у цьому питанні має брати на себе Європа.
Велика Британія — перший рушій і військова опора Європи
Лондон разом із Парижем модерує коаліцію та відпрацьовує концепцію “Multinational Force Ukraine” (MFU) — багатонаціональної сили підтримки після припинення бойових дій. За медіазвітами, які посилаються на урядові брифінги, Британія обговорювала значне залучення — в окремих сценаріях називається орієнтир до 10 тис. військовослужбовців у складі місії зі стабілізації. Остаточних політичних рішень і публічних зобов’язань по чисельності наразі немає, але саме Лондон тримає кермо планування.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер повідомив, що військовий контингент країн-учасниць “коаліції охочих” — неуникна і дуже важлива частина мирних домовленостей.
Якщо не буде контингенту, який підтримуватиме цю угоду – Путін з великою імовірністю порушить і її. У минулому вже були угоди, які він не поважав. Нам потрібен тривалий мир. Мир, який триватиме кілька місяців чи років не підходить, — сказав Стармер.
Британські спроможності вже проявилися на полі бою: поставлені Крилаті ракети Storm Shadow/SCALP стали інструментом високоточних ударів по цілях у Криму, зокрема під час резонансної атаки на штаб Чорноморського флоту РФ у Севастополі 22 вересня 2023 року. Також ЗСУ активно застосовували танки Challenger 2; попри втрати в зоні інтенсивних боїв, машина зарекомендувала себе як добре захищена платформа в умовах сучасної війни дронів і ПТКР.
До речі, за рейтингом Global Firepower 2025 року, Британія — 6-та армія світу, що підкреслює її вагу як лідера коаліції.
Франція — ядерна держава та політичний ініціатор
Париж не відкидає можливість відряджання військових за умови прориву РФ або у форматі повоєнної стабілізації. Цю рамку президент Емманюель Макрон неодноразово артикулював у 2024–2025 роках. Франція разом із Британією координує “коаліцію охочих”, а також просуває створення штабних і координаційних структур для майбутньої місії. В травні президент Франції Макрон повідомив, що робота над утворенням контингенту досі триває. Рішення щодо контингенту також це залежить від того, якою буде відповідь Росії на пропозицію про 30-денне припинення вогню.
Коли вона буде, ми будемо працювати над найбільш ефективною пропозицією, — сказав Макрон.
Австралія — далекий, але технологічний партнер
Канберра традиційно уникає прямих “бойових місій”, однак на політичному рівні не відкидає обмежений миротворчий внесок під егідою коаліції після настання умов перемир’я. У публічному просторі це формулюється як готовність розглянути “невеликий контингент” саме в постконфліктному форматі стабілізації.
Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе заявив, що Канберра готова надіслати своїх військових для місії із захисту України, якщо надійде відповідний запит. Про це повідомило видання Bloomberg.
На цьому тлі виникає питання: які саме сили може залучити Австралія, враховуючи її власні ресурси та міжнародні зобов’язання?
Згідно з довідником The Military Balance 2024:
- сухопутні війська Австралії налічують 24,8 тис. кадрових військових;
- 15,6 тис. резервістів.
Ця структура орієнтована на мобільність і експедиційні завдання, а не на масштабні сухопутні війни. Водночас Австралійські військові мають активний досвід участі у закордонних операціях. Зокрема:
- 110 бійців спецпризначення дислоковані в Іраку;
- 120 піхотинців — у Малайзії;
- близько 400 військових — в Об’єднаних Арабських Еміратах;
- ще 70 інструкторів працюють у Великій Британії в межах програми Interflex з підготовки українських солдатів.
Тим часом Австралія послідовно постачає техніку й навчає українців; зокрема, захищені бронемашини Bushmaster уже неодноразово фіксувалися в репортажах як такі, що реально рятують життя на фронті.
Канада — сигнал готовності та велика школа підготовки
Оттава — один із ядрових партнерів тренувальних місій для ЗСУ з 2015 року (Operation UNIFIER). Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що не виключає відправлення канадських військових до України як частину гарантій безпеки у межах міжнародної “коаліції рішучих”.
Про це він сказав під час спільної пресконференції з президентом Володимиром Зеленським у Києві в неділю, 24 серпня.
Ми працюємо з нашими союзниками й „коаліцією охочих“ з Україною над умовами цих гарантій безпеки на землі, в небі та на морі. І я б не виключав присутність військових, — наголосив Карні.
Він підкреслив, що наразі триває робота над деталями майбутніх гарантій безпеки. Канада від початку повномасштабного вторгнення РФ залишається одним із ключових партнерів України. Канада передала Україні системи ППО, бронетехніку, артилерію та боєприпаси. А загальний обсяг допомоги від Оттави вже перевищив кілька мільярдів доларів.
Що таке “коаліція охочих” і хто може приєднатися наступним?
Йдеться про тимчасове багатонаціональне угруповання країн, готових узяти на себе конкретні завдання: підтримання режиму припинення вогню, охорона критичної інфраструктури та логістики, посилення ППО/ППО об’єктів, тренування та супровід реформ сектору безпеки, координація розмінування. Рішення про чисельність і зони розміщення будуть залежати від контурів політичної угоди і реальної поведінки РФ. Європейські столиці вже погоджують штабні елементи та механізми координації (зокрема Париж – Лондон) і ведуть консультації з Вашингтоном.
До коаліції вже долучено 30+ держав; регулярні координаційні зустрічі тривають на європейських майданчиках за участі США. Умовні “наступні” — країни Північної та Центральної Європи (з досвідом місій KFOR/IFOR), а також позаєвропейські партнери Співдружності та Азійсько-тихоокеанського регіону, які шукають формат участі без прямого бойового залучення. Остаточні оголошення залежать від політичної рамки перемир’я та параметрів мандату місії.
Ідея “військ у Україну” — це вже предмет предметного планування, але мова саме про стабілізаційну/миротворчу місію після припинення вогню, а не про введення іноземних бойових частин на лінію фронту тут і зараз.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
