“Хто вам дозволив так добре жити”: як росіяни тікали з Київщини та що залишили після себе
31 Березня 17:27
РОЗБІР ВІД 
31 березня виповнюється три роки з дня звільнення Бучі від російських окупантів. Битва за місто, яке стало символом жорстокості російської війни, тривала понад місяць – з перших днів повномасштабного вторгнення рф і до кінця березня 2022 року. За час окупації російські військові чинили масові злочини проти мирних жителів: катування, розстріли просто на вулицях, знущання та мародерство. За офіційними даними, у Бучі було вбито 637 людей – кожного шостого мешканця міста.
У звільненні Київщини брав участь військовослужбовець Сил оборони Євген “Тихий” та добре пам’ятає ті події. В ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» він розповів про втечу окупантів і героїзм українців.
“Росіяни реально відверто тікали. Можливо, була дана команда відступати, бо навіть не встигали забрати награбоване – цінності, прикраси. Видно було, що вони щось вже підготували, але не встигли. Двері в будинках вибивали варварським способом – просто кувалдою. Один хлопець сидів у квартирі весь день, вів спостереження, і чув, як росіяни намагалися вдертися в оселі людей, але нічого не міг зробити”, – Євген “Тихий”
За словами військового, втеча окупантів перетворилася на хаотичний відступ. Каже, спочатку вони ходили містом гордо і нахабно, втім, з появою Сил Оборони України все змінилося.
“Коли наші хлопці, наші снайпери, взялися до справи, кацапи почали рухатися перебіжками, намагалися не світитися. Також нам допоміг шалений спротив українців. Люди, які перебували в окупації, постійно передавали інформацію військовим, створювали групи взаємодопомоги, ділилися всім, що мали, з нашими воїнами”, – Євген “Тихий”
Не менше наших військових вразив напис на одній із будівель російською “Хто вам дозволив так добре жити”, залишений під час окупації російськими загарбниками, відображає їхню заздрість, ненависть і імперське ставлення до українців. Адже російські військові, виховані на пропаганді про “зубожіння України”, побачили реальний рівень життя українців і були обурені, що незалежна Україна живе краще за багато регіонів росії.
(фото згенероване ШІ)
Цей напис є символом того, як російська армія сприймає Україну – не як незалежну державу, а як територію, яку потрібно підкорити й знищити.
Трагедія в Бучі: факти та цифри
Сьогодні Буча повернулася до життя, але її мешканці ніколи не забудуть ті жахливі дні окупації. Міжнародні організації визнали події у місті воєнним злочином, а Україна продовжує працювати над тим, щоб усі винні у цих звірствах постали перед судом. Буча була в окупації 33 дні. Російські військові на важкій техніці потрапили до Бучі зранку 27 лютого. Того ж дня ракета потрапила у житловий будинок, а міський голова Анатолій Федорук повідомив про перших загиблих.
Масові страти та катування: Найбільше тіл (близько 40) знайшли на Яблунській вулиці, де окупанти влаштували базу. Там у підвалах утримували понад 100 людей, яких катували і вбивали.
Ключові дати вбивств:
- 3-5 березня – 137 убитих, серед них полонені тероборонівці, волонтерка Жанна Камєнєва, Ірина Фількіна (жінка з червоним манікюром).
- 27 лютого – 25 загиблих під час бою на Вокзальній вулиці.
Жертви окупації: За 28 днів російської окупації у Бучі загинула 381 людина, у Бучанській громаді – 554, у Бучанському районі – близько 1200 (разом з Ірпенем, Бородянкою, Гостомелем).
Бучанська різанина: Після деокупації на вулицях виявили десятки розстріляних цивільних – з велосипедами, сумками, ключами, нерідко зі зв’язаними руками. Багато тіл знайшли у підвалах і братських могилах, одна з них містила майже 300 жертв. Президент Володимир Зеленський подарував Папі Римському Франциску картину “Бучанська різанина: Історія Марічки”, щоб ще раз привернути увагу світу до звірств, яких зазнав український народ.
Голод і хвороби: Люди помирали не лише від куль, а й через відсутність ліків і їжі. Були випадки смертей від голоду.
Розслідування злочинів: Журналісти АР створили 3D-реконструкцію подій, довівши, що окупанти спочатку полювали за українцями за списками, а потім убивали довільно.
Звільнення Бучі стало важливою віхою в ході війни, яка підтвердила жорстокість та звірства, скоєні російськими військами. Після того, як російські війська залишили місто Міністерство оборони України офіційно повідомило про звільнення всіх населених пунктів Київської області. Однак, після цього журналісти та українські військові виявили численні факти масових вбивств мирних жителів. Вулиці Бучі були всіяні тілами, деякі з яких мали зв’язані руки за спиною, що свідчить про грубе порушення міжнародного гуманітарного права.
Ці факти стали основою для міжнародного розслідування, до якого активно долучилася Україна, закликаючи світову спільноту підтримати розслідування вбивств. Міжнародний кримінальний суд та інші міжнародні організації почали вивчати злочини, скоєні на території Бучі. Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто відвідав місто 14 квітня 2022 року, підкресливши важливість притягнення винних до відповідальності.
Ексгумація тіл, що розпочалася 8 квітня 2022 року, допомогла встановити ідентичність загиблих та обставини їхніх смертей. Водночас супутникові знімки, надані американською компанією Maxar Technologies, підтвердили наявність братської могили в Бучі вже 10 березня, що доводить тривале перебування російських військ в районі до офіційного звільнення.
Правоохоронці зафіксували понад 9 тисяч воєнних злочинів, скоєних армією РФ під час окупації Бучі. Більше 1700 цивільних осіб загинули, і лише за 2022 рік вдалося ідентифікувати 91 російського військового, причетного до цих злочинів. Українські сили ЗСУ повідомили, що знищили кілька військових, які безпосередньо брали участь у катуваннях мирних жителів.
Звільнення Бучі стало символом боротьби за справедливість і правду, а також ще одним доказом звірств, скоєних агресором на українській землі.
