Кінець енергетичного перемир’я або що чекає Україну у лютому
2 Лютого 10:38
РОЗБІР ВІД 
1 лютого завершилося так зване енергетичне перемир’я. Принаймні, саме цю дату раніше називали у Кремлі як крайній термін. Від початку 30 січня росія утримувалася від ударів по енергетичних об’єктах України, за винятком Донецької області, де був зафіксований авіаудар по газовій інфраструктурі.
Таким чином, тимчасова пауза в атаках розпочалася ще вночі проти п’ятниці. Водночас росія посилила удари по логістиці. Та вчиняє показаві злочини. Як от удар по автобусу на Дніпровщині 1 лютого. Група “шахедів” ціленаправлено влетіла в автобус з шахтарями, забравши життя 12-ти людей.
Що означає завершення енергетичного перемир’я для українських міст та інфраструктури? Чи вдасться Україні забезпечити стабільне постачання енергії? Та наскільки вигідне таке перемир’я було для росії – у матеріалі «Комерсант Український»
Ілюзія перемир’я: історичний досвід і сучасна війна
Навіть за часів Першої світової війни сторони, попри масові втрати і застосування хімічної зброї, тимчасово дотримувалися певних правил, дозволяючи святкувати свята навіть під обстрілами. Про це в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» зазначив військовий експерт, капітан запасу Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) Григорій Тамар, порівнюючи такі історичні перемир’я з нинішнім російським «енергетичним перемир’ям».
«Це була остання війна, де були елементи своєрідного рицарського підходу, хоча й ціною величезних втрат. А в нинішній війні ми бачимо лише брехню, провокації і маніпуляції», — підкреслив Тамар.
Він додав, що подібні тимчасові перемир’я в сучасних конфліктах, навіть якщо вони формально оголошуються, часто не мають нічого спільного з реальною відповідальністю чи дипломатією.
«Росіяни не відчувають жодної моральної відповідальності», — зазначив Тамар.
Навіть на прикладі Ізраїлю, де під час Другої ліванської війни влада країни свідомо утримувалася від ударів по цивільній енергетичній інфраструктурі Лівану, навіть якщо там перебували бойові формування. Такі дії пояснювалися не лише юридичною відповідальністю держави, а й моральним обов’язком не завдавати шкоди цивільному населенню.
«А тут з ким воюють? З українськими містами, з голодними людьми, які не мають до цього жодного відношення», — констатував Тамар.
За його словами, навіть з військової точки зору удари по цивільній інфраструктурі є малоефективними, а з моральної — абсолютно неприйнятними.
Енергетичне перемир’я в Україні: хто насправді отримує вигоду
Перемир’я в енергетиці показало, що росія здатна на тимчасові паузи лише там, де це вигідно, і навіть ці «паузи» швидко завершуються новими ударами. Україна продовжує відновлювати енергетичну інфраструктуру, але постає важливе питання: чи можна розраховувати на подібні перемир’я в майбутньому, чи це лише інструмент для демонстрації «гуманності» агресора перед міжнародною аудиторією?
Можливий тижневий мораторій на удари росії по енергетиці України, про який заявив президент США Дональд Трамп, не є суттєвою поступкою Москви, зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW). За їхніми оцінками, навіть такий тимчасовий режим може зіграти на руку рф: російські війська отримують час накопичити запаси безпілотників та ракет для майбутніх ударів, у той час як Україна припиняє атаки на енергетичні об’єкти рф.
Втім, як зауважують експерти та блогери, на практиці ситуація виглядає інакше. За словами російського блогера Камікадзе Ді в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український», час зараз працює на користь України, а не росії.
«Там, де росіяни не можуть відновити свої потужності — теплові, електроенергію, воду, інтернет — Україна отримує допомогу з боку партнерів: Чехії, Польщі та інших країн. Генератори, обладнання — усе це відкрито й публічно. Чому Китай або Північна Корея не поставляють електрогенератори чи воду росії? Чому немає запчастин для інтернету? Цього немає і не буде, — зазначив Дмитро.
А проблеми у росії з енергетикою обумовлені не лише ударами українських дронів, а скоріше через зношене обладнання. Тож наступні удари дронів по російських містах можуть виявитися критичними.
Що далі?
Навіть умовне «перемир’я» Москва дотримуватися не збирається, а спроби створити видимість паузи мають політичний характер.
«Тому жодні паузи росії не можна сприймати як добрий жест. Це лише балансування та демонстрація. Вони намагаються створити видимість миру, не змінюючи реальної ситуації», — резюмував блогер.
Отже, навіть якщо енергетичне перемир’я формально діє, на практиці воно не змінює хід війни. Час і підтримка партнерів продовжують працювати на Україну, а росія змушена балансувати між внутрішньою кризою та потребою створити видимість контролю.
