Клуб білого бізнесу: хто став податковим VIP у 2025 році
28 Липня 10:57
Менше ніж 1% компаній в Україні змогли потрапити до податкового VIP-переліку — Клубу білого бізнесу. Станом на липень 2025 року до нього входять 8 882 компанії. Це на 885 більше, ніж було на початку року. Про це пише Опендатабот, інформує «Комерсант Український»
Зазначимо, що Клуб білого бізнесу було створено за ініціативою Податкової у 2024 році, задля формування спільноти прозорих, сумлінних платників податків, які взаємодіють із державою на основі довіри, передбачуваності та партнерства.
У 2025 році до Клубу приєдналося 4 113 компаній, водночас 3 228 — втратили цей статус. Причини виключення — припинення діяльності, банкрутство або наявність податкових порушень.
«Однак загальна тенденція є стабільно позитивною: кількість прозорих, відповідальних платників податків в Україні зростає. Зауважимо, що в даному тексті мова лише про юридичні особи — разом із фопами перелік буде більшим», — йдеться у повідомленні.
Серед поточних учасників є шість компаній, які вже перебувають у стані припинення, ще одна – у процедурі банкрутства та одна має відкрите податкове провадження через борги.
Крім цього, 37 компаній з “клубу білого бізнесу” станом на початок повномасштабного вторгнення в Україні мали російських власників.
Хто входить до Клубу?
Найбільше представників Клубу — у сфері торгівлі: 22% компаній займаються оптовою або роздрібною торгівлею чи ремонтом автотранспорту.
На другому місці — переробна промисловість (16%), третє — за сільським, лісовим і рибним господарством (14%).
Далі йдуть нерухомість (8%) і адміністративне обслуговування (7%).
Сфери компаній з Клубу білого бізнесу:
| Оптова та роздрібна торгівля | 1 979 | 22.3% |
|---|---|---|
| Переробна промисловість | 1 410 | 15.9% |
| Сільське господарство | 1 237 | 13.9% |
| Нерухомість | 719 | 8.1% |
| Адміністративна діяльність | 644 | 7.3% |
| Будівництво | 613 | 6.9% |
| Професійна діяльність | 597 | 6.7% |
| Інформація та телекомунікації | 418 | 4.7% |
| Транспорт та пошта | 357 | 4.0% |
| Інші | 908 | 10.2% |
Найбільше таких бізнесів у Києві — 25% усіх компаній з переліку. Також активно представлені Дніпропетровська (9%), Київська (7%), Львівська (7%) та Харківська області (5%).
Найуспішніші “білі” компанії
Найбільші доходи за 2024 рік серед компаній, що потрапили до Клубу білого бізнесу показали Укргідроенерго — 54,2 млрд грн, Петрол Партнер (мережа АЗС WOG) — 49,1 млрд та Рошен — 37,4 млрд.
Топ компаній з Клубу білого бізнесу за доходом:
| Місце | Назва | Дохід 2024, млрд грн |
|---|---|---|
| 1 | Укргідроенерго | 54.16 |
| 2 | Петрол партнер | 49.09 |
| 3 | Рошен | 37.4 |
| 4 | Київтеплоенерго | 34.32 |
| 5 | Запоріжкокс | 29.01 |
| 6 | Компанія окко-бізнес | 27.36 |
| 7 | ЛДК Україна | 26.86 |
| 8 | Львівенергозбут | 25.23 |
| 9 | Кернел-трейд | 24.11 |
| 10 | Інтерпайп Ніко тьюб | 23.76 |
Критика та реформи
На думку голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, ініціатива є безумовно вдалою:
««За опитуванням EBA, потрапити до переліку хочуть 46% членів асоціації. Це означає, що більшість бізнесменів або є у клубі, або намагаються відповідати його вимогам. Це і є ідея Території — визначення чітких прозорих критеріїв, відповідність яким звільняє тебе від зайвого податкового контролю», — зазначає Гетманцев.
Втім не всі поділяють оптимізм щодо проєкту. На думку експерта економічної платформи Мирослава Лаби, сама ідея створення Клубу білого бізнесу є дискусійною.
Він звертає увагу на те, що законодавча ініціатива зосереджується на підтримці доброчесних платників податків, тоді як справжній фокус, на його думку, мав би бути спрямований на тих, хто ухиляється від сплати податків.
Крім того, експерт ставить під сумнів обрані критерії доброчесності — замість ризико-орієнтованого підходу чи аналізу SAF-T файлів використовуються показники рівня зарплат і податкового навантаження.
Також він застерігає, що така модель стимулювання може створювати ризики вибірковості та необґрунтованого надання переваг окремим платникам податків.
«Перед Законом усі мають бути рівні та мати однакове ставлення до себе з боку держави. Аналізуючи непоодинокі запити компаній, які не потрапили до когорти доброчесних, можна дійти висновку, що вимоги до рівня податкового навантаження та заробітних плат є цілком некоректними. Наразі до „клубу білого бізнесу“ потрапили лише 0.63% усіх компаній, що об’єктивно не відображає реальний стан справ щодо кількості тих компаній, які дотримуються вимог податкового законодавства»,
— вважає Мирослав Лаба, фахівець з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи.
Наразі Податкова підготувала новий законопроєкт, який має вдосконалити вступ до Клубу та пропонує зробити умови доступу до режиму гнучкішими: дозволити наявність дрібних сплачених штрафів, уточнити критерії щодо зарплат і сплати ПДВ, чітко врегулювати процедури перевірок, а також розширити захист від планових документальних перевірок.
На думку Данила Гетманцева, новий законопроєкт не містить істотних змін — лише усуває ті недоліки, які містяться сьогодні в критеріях резидентського статусу для КББ.
Натомість експерт зауважує: новий законопроєкт — це радше усунення формальностей, аніж реальне поліпшення умов для бізнесу.
Що відомо про «Клуб білого бізнесу»
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №11084 про створення «клубу білого бізнесу» – переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Закон спрямований на покращення взаємодії між податковими органами та сумлінними платниками податків, надаючи останнім певні переваги в обмін на високий рівень податкової дисципліни.
Він уточнює поняття «податковий ризик» та вводить нове поняття «комплаєнс» (управління податковими ризиками).
Закон визначає критерії для визнання платника податків сумлінним, включаючи відсутність боргу або мінімальний податковий борг, своєчасне подання звітності, відповідність галузевим показникам сплати податків та виплату зарплат не нижче середньої по галузі.
Платники податків, включені до переліку, отримуватимуть такі переваги:
- платник податків на свій запит у п’ятиденний строк має право отримати відомості про наявну в органу контролю податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.
- мораторій на документальні перевірки;
- скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування — п’ять календарних днів;
- індивідуальні податкові консультації протягом п’яти календарних днів;
- за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
Перелік сумлінних платників формується щоквартально, і платники отримують повідомлення про включення до цього переліку. Ці особливості діятимуть на період воєнного стану і до кінця року, в якому він буде скасований.
Про реакцію бізнесу на закон читайте тут.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
