Коли Київ може залишитися без світла: експерти попереджають про вразливі місця системи
6 Жовтня 14:25
РОЗБІР ВІД 
Українська енергосистема тримається на межі стабільності: попри імпорт електроенергії та резервні лінії живлення, частина регіонів залишається уразливою перед атаками. Експерти попереджають, що навіть Київ, який має потужну інфраструктуру та резерви, може опинитися без світла у разі ударів по сусідніх областях або стратегічних вузлах.
Масовані дрони, удари по трансформаторних підстанціях і недостатньо скоординована ППО створюють серйозні ризики для зимового сезону, попереджають авіаексперти. Коли і за яких умов Київ може залишитися без електрики? Які можливі нові сценарії атак росії та чи стануть американські батареї щитом для української енергетики цієї зими – «Комерсант Український» розбирався.
Українська енергосистема сьогодні працює відносно стабільно, однак її баланс тримається на тонкій межі між дефіцитом та імпортом. За словами енергетичного експерта Станіслава Ігнатьєва, на ранок 6 жовтня система демонструє «дефіцит електричної енергії, який покривається завдяки імпорту, в першу чергу, з Словаччини, Польщі та Угорщини».
Водночас за словами фахівця, навіть попри загальний баланс, частина регіонів, «як прифронтових, так і глибокого тилу», не мають стабільного електропостачання.
Столиця під умовною загрозою
Попри те, що Київ залишається енергетичним центром із найпотужнішою захисною інфраструктурою, ризики відключення цілком реальні. Станіслав Ігнатьєв пояснює, що ситуація в столиці прямо залежить від стану мереж у сусідніх областях:
«Якщо, наприклад, буде влучання в сусідні з Києвом області, то столиця і Київська область гіпотетично також можуть на певний час залишитися без стабільного електропостачання», – Станіслав Ігнатьєв
Ключове слово тут — гіпотетично, проте енергетики добре пам’ятають події минулої зими, коли навіть короткочасне ураження однієї підстанції в області спричиняло каскадні відключення.
Київська енергомережа має декілька ліній резервування, однак удари по вузлах у Чернігівській, Житомирській або Полтавській областях можуть знову «розірвати» ці ланцюги. Саме такі сценарії вже частково відпрацьовувалися російськими силами.
Новий етап енерготерору: росія б’є по «нервах» системи
Костянтин Криволап, експерт з авіації, розповідає, що восени спостерігалося кілька ударів, які мали на меті не знищення генерації як такої, а саме — виведення з ладу розподільчих ліній і трансформаторних підстанцій.
«Ми бачимо, був дуже потужний удар по Ніжину… просто знищили ТЕЦ, і тому зараз Чернігів залишився без світла. А удар по Славутичу взагалі виглядає безглуздо, бо Чорнобильська АЕС живиться саме через цей вузол. Там стоїть два трансформатори, а резервування фактично немає. Це небезпечно і технічно, і стратегічно», – каже Криволап
Така концентрація енергетичних ліній у кількох вузлових точках створює загрозу «ефекту доміно», коли пошкодження однієї ланки виводить з ладу кілька областей одночасно.
Саме тому навіть Київ, який має кілька контурів живлення, залишається уразливим у разі масштабної атаки на регіональні підстанції.
Проблеми з ППО та «літаки, яких ніхто не чує»
Окрім технічних слабких місць енергетичної системи, Костянтин Криволап підняв питання оборони неба — те, що, на його думку, прямо впливає на енергетичну безпеку.
Він нагадує, що ще у вересні та на початку жовтня над Київщиною регулярно фіксували проліт «шахедів» і розвідувальних дронів, які фактично діяли без опору.
«Перше, це розвідник літає, ніхто нічого з ним не робить… Якщо його не бачили, то що роблять прикордонники? І взагалі, що робить ППО?», – ставить риторичне питання Костянтин Криволап
За його словами, атака 2 вересня — коли над Києвом пролетіло близько 30–40 дронів — показала слабке реагування, а через місяць, попри гучні обіцянки створити«багатошарову оборону», системних змін не видно.
Криволап вважає, що ключовою прогалиною є не відсутність техніки, а відсутність координації між підрозділами, а також брак уваги до легкомоторної авіації, яка могла б стати додатковим інструментом боротьби з дронами:
«Легкомоторна авіація не вимагає нічого від держави. Люди кажуть: можете не платити гроші, дайте нам можливість збивати, дайте озброєння, радари, наведення, розподіл зон. Те, що повинно зробити ППО», – Костянтин Криволап
Експерт наводить приклади ініціатив від місцевих пілотів, які готові патрулювати повітря над Київським водосховищем і навіть збивати «шахеди» власними силами, але «держава не використовує цей потенціал». Це, на його думку, свідчить про глибшу проблему — повільну адаптацію оборонних структур до реалій сучасної повітряної війни. І поки ППО не буде інтегровано на рівні «від громади до командування», захист енергетичних об’єктів залишатиметься фрагментарним.
Стратегічна мета ворога — не знищення, а виснаження
Експерти сходяться в одному: російські атаки на енергетику мають не лише технічний, а й психологічний ефект. Мета не лише «знеструмити» міста, а змусити українців сумніватися у здатності влади захистити критичну інфраструктуру.
«Росіяни заявляють, що будуть знищувати всю енергоструктуру в 50-кілометровій зоні. І починають це робити. А решта населення має переживати, панікувати, тиснути на владу. Це і є їхня мета», — каже Криволап.
Саме тому, на думку експертів, інформаційна робота і психологічна готовність населення є не менш важливими, ніж технічний захист.
Нова стратегія для захисту енергетики України взимку
На тлі очікуваних зимових атак росії на енергетичну інфраструктуру, Україна розробила нову стратегію енергетичної стійкості. Як повідомляє The Wall Street Journal, енергетичні компанії країни роблять ставку на масштабну мережу акумуляторних систем — «енергетичних батарей», здатних підтримувати електропостачання навіть у разі ураження основних енергоблоків.
Минулої зими енергетики витримали надскладний сезон, проте цього року ризики значно зросли. WSJ нагадує: росія наростила виробництво ударних безпілотників, які здатні масово пригнічувати українську ППО.
«Ця зима може стати ще небезпечнішою для України», — зазначає The Wall Street Journal
За даними WSJ, Україна розгортає мережу акумуляторних парків американського виробництва — стратегічних енергетичних сховищ, які можуть компенсувати тимчасову втрату генерації або пошкодження підстанцій.
Ці потужності сумарною міскістю 200 мегават можуть забезпечити електроенергією приблизно 600 000 домогосподарств протягом двох годин — еквівалент цілого міста розміром із Вашингтон.
«Під час бомбардувань енергоблоки дають інженерам час для відновлення електропостачання та запобігають масштабним відключенням», — йдеться в публікації WSJ.
Щоб уникнути повторення минулорічних масових відключень, місця розташування батарей тримають у суворій таємниці. Відомо лише, що шість об’єктів уже під’єднані до енергосистеми — вони розташовані в Київській та Дніпропетровській областях.
Їхня функція — моментально підхоплювати навантаження, якщо, наприклад, виходить з ладу теплова електростанція. Така гнучкість дозволяє уникати віялових відключень і стабілізувати роботу мережі.
Отже, попри стабільність на рівні країни, українська енергосистема лишається уразливою: вузлові підстанції, обмежене резервування та слабка координація ППО створюють ризики блекаутів навіть для столиці. Нова стратегія із масштабними акумуляторними парками та розвитком відновлюваних джерел енергії покликана зменшити ці ризики, проте експерти наголошують: ключовим залишається не лише технічний захист, а й готовність населення та ефективна координація оборони.
