Коли Зелені свята в 2025 році: дата Трійці за новим календарем
12 Травня 04:18
Трійця щороку відзначається на п’ятдесятий день після Великодня. Цей день вшановує зішестя Святого Духа на апостолів і поєднує церковне вчення з давніми українськими звичаями, що сягають дохристиянських часів. У 2025 році Зелені свята припадають на неділю, 8 червня.
Трійця офіційно увійшла в християнську традицію у IV столітті після рішення Вселенського собору в Константинополі, пише Комерсант український 
з посиланням на OBOZ.UA.
Як визначають дату Трійці
Свято не має сталої дати, адже обчислюється залежно від Великодня – рівно через 50 днів після Воскресіння. У 2025 році православні християни святкували Великдень 20 квітня, тому Трійця припадає на 8 червня. У церковному календарі цей день також має назву День П’ятидесятниці.
Історія свята
У церковній традиції Трійця з’явилася в IV столітті, коли на Константинопольському соборі було проголошено вчення про Триєдиного Бога – Отця, Сина і Святого Духа. П’ятидесятниця символізує початок діяльності апостолів і народження Церкви.
Водночас в українському народному календарі Трійця – це ще й свято природи, оновлення, пробудження землі. Саме тому його називають Зеленими святами: з давніх-давен люди прикрашали домівки травами, гілками дерев, вшановували духів полів і лісів, зверталися до сил природи із подякою та проханням про добрий урожай.
Скільки триває святкування
Зелені свята охоплюють три дні:
- Зелена п’ятниця – день приготувань і духовного очищення: прибирають у домівках, згадують померлих, готують хліб і обрядові страви;
- Зелена субота – прикрашають будинки та двори гілками дерев (берези, липи, дуба), встеляють підлогу запашними травами: м’ятою, полином, лепехою;
- Трійця (неділя) – головний день, що супроводжується урочистими богослужіннями, родинними зустрічами, святковими трапезами та народними обрядами.
Як святкують Трійцю в Україні
Починаючи з п’ятниці, в оселях завершують прибирання і готують усе до свята. Храми прикрашають гілками дерев, здебільшого берези, липи, клена, але ніколи не осики.
У неділю, після святкової літургії, родини збираються за обідніми столами. У містах і селах здавна проводили ярмарки, співи, танці, обрядові дійства, що зберігають відгомін давніх веснянок і хороводів. Особливою частиною свята є прикрашання житла гілками дерев і запашними травами, які після освячення зберігають цілий рік як оберіг.
Трійцю здавна супроводжують магічні ритуали. Дівчата плели вінки, ворожили на долю, пускали трав’яні фігурки по воді, спостерігаючи, яка з них допливе найдалі – вірили, що саме та дівчина першою вийде заміж.
Трави, зібрані на Зелені свята, здавна вважалися лікувальними. Їх сушили, використовували для приготування чаїв, обкурювання хворих, клали під подушку – “на добрий сон”. У народі вірили: усе, що виросло до Трійці й зібране з чистими думками, має особливу силу.
Після Трійці починався тиждень, який у народі називали Русальним. Вважалося, що в цей період активізуються водяні духи та русалки. В селах виготовляли ляльки-русалки з тканини, водили їх по дворах із піснями, щоби задобрити стихію.
Заборони на Трійцю
У Зелену неділю традиційно не можна:
- працювати на полі чи в саду – вважається, що земля в цей день і потребує спокою;
- купатися у водоймах – це час, коли “гуляють русалки”;
- сваритися, лаятися, влаштовувати гучні застілля з надмірностями;
- відвідувати кладовища – поминання здійснюється у Зелену суботу, напередодні.
