Команда Трампа: хто вони — яструби чи фріки
22 Листопада 2024 13:08
РОЗБІР ВІД За час, що минув від президентських виборів у США, обраний президент почав активно заповнювати вакансії у своїй майбутній адміністрації. У когось персони висуванців Трампа на високі посади викликають шок і обурення, в когось – навпаки щире захоплення. Серед них є кілька дивакуватих персонажів, але є й поважні політики з Республіканської партії. «Комерсант Український» детальніше зупинився на призначенцях, які будуть дотичними до українських справ.
Марко Рубіо

Марко Рубіо – сенатор від Флориди, республіканець, буде висунутий на посаду держсекретаря. Ця посада в американській адміністрації – аналог посту міністра закордонних справ. Нині, в уряді Джо Байдена, держсекретарем є Ентоні Блінкен.
Марку Рубіо 53 роки – юний вік для політика. Він виходець із родини кубинських емігрантів, і якщо дійсно обійме пророковану йому посаду, то стане на ній першим латиноамериканцем. Він отримав добру освіту й відзначається тонким знанням міжнародної політики. Певно саме тому й не любить Китай, росію, Іран, Венесуелу, і звичайно ж, комуністичний режим на Кубі, що позбавив його родину батьківщини.
Рубіо був ініціатором запровадження санкцій проти російських очільників та державних компаній. Сам він, до речі, також перебуває під російськими санкціями – йому заборонений вʼїзд до цієї країни (яка прикрість).
Загалом Рубіо – традиційний республіканець, якого раніше не можна було вважати фанатом Дональда Трампа; був час, коли Рубіо навіть виступав проти нього. Так було лише допоки трампізм у Республіканській партії не став мейнстрімом.
Нині ж, коли умовою потрапляння до команди новообраного президента є особиста відданість лідеру, він декларує трапістські гасла. Для продовження кар’єри в команді новообраного президента це дуже важливо: он ветерани минулої команди – Трампа Майк Помпео та Нікі Гейлі – такої відданості не демонстрували, й Трамп одразу по виборах наголосив, що вони до нового уряду не потраплять. Рубіо їх помилки не припустився, а старанно критикував нинішню адміністрацію за допомогу Україні, бо такою була вимога керівника. Якби був завданий тренд робити заяви на підтримку допомоги Україні, Рубіо, безперечно, слідував би йому з куди більшим задоволенням.
Нині він декларує прихильність до завершення російсько-української війни війни за столом переговорів і висловлює скепсис щодо повернення Україною окупованих територій, як зазначає аґенція Reuters.
Майкл Волтц

Ще одне дуже важливе для України призначення, про яке сам Трамп написав у мережі Truth Social: радником з національної безпеки в його адміністрації стане Майкл Волтц – член Республіканської партії з Флориди, нині депутат палати представників Конгресу США, а в минулому “зелений берет”, тобто спецназівець; нині Волтцу 50 років.
Військова кар’єра для нього вже в минулому, й тепер він прийде на зміну Джейку Саллівану, що нині обіймає цей пост у адміністрації Джо Байдена. Волтц, так само, як і Рубіо, не любить Китай та росію.
Сам Трамп написав, що його призначенець є “експертом з питань загроз з боку Китаю, росії, Ірану та глобального тероризму”, й що він чудово вестиме політику встановлення “миру через силу”.
На початку повномасштабної війни Волтц вимагав від уряду Байдена добре озброїти Україну, нині він також є прихильником перемовин.
Піт Геґсет

Однією з досить дивакуватих особистостей є претендент на посаду голови Пентагону Піт Геґсет. Сам Трамп йому співає дифірамби: “Піт – жорсткий, розумний і справжній прихильник ідеї “Америка понад усе”. З Пітом на чолі вороги Америки попереджені: наша армія знову буде великою, і Америка ніколи не відступить”.
Хто окрім Трампа знає, чим саме може бути грозним для ворогів США ведучий консервативного телеканалу Fox News та автор чотирьох книг, не дуже зрозуміло. А от покепкувати з нього вороженьки можуть: одного разу він прийшов до меморіалу в Нью-Йорку вшанувати памʼять жертв теракту 9.11. Чудовий та патріотичний вчинок, звісно, та при цьому так і залишилося незʼясованим – чому він туди припхався лише в трусах і шалику кольорів прапору США, але з величезним американським прапором у руці.
Ще Геґсет є прихильником теорії заговору щодо COVID – 19 і вважає, що вірус омікрон був придуманий Демократичною партією. А от у існування мікробів він не вірить, бо їх, мовляв, неможливо побачити неозброєним оком, і тому, за його власним визнанням, він не миє руки вже протягом десяти років.
Попри свої дивацтва Геґсет має двадцятирічний досвід служби: він був бійцем Національної гвардії, пройшов гарячи точки – Ірак та Афганістан. Також служив на базі Гуантанамо на Кубі. Але перебував аж ніяк не на керівних посадах, що могли б дати досвід керування такою величезною військовою структурою, як Пентагон.
Кандидатура Геґсета шокувала політикум у США. Багато хто з ветеранів американської армії та політики виступили категорично проти призначення такого персонажу. Його вже назвали найменш кваліфікованим претендентом на посаду міністра оборони в історії США. Але, нагадаємо, що на всякі непередбачувані випадки існує запобіжник у вигляді необхідності затвердження кандидатур на високі пости в Сенаті США. Як там складеться доля висуванців Трампа, чи всі вони подолають верхню палату Конгресу – покаже час.
Джон Реткліфф

Ще один приклад призначення лояльних особисто Трампу людей являє собою претендент на посаду директора Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф. Він тричі обирався депутатом Конгресу, а за часів першого президентства Трампа очолював Національноу розвідку, але лише протягом останніх восьми місяців до відставки 45-го президента США.
Палко захищав свого шефа під час процедури імпічменту. В 2020 році він розсекретив відомості російської розвідки про Гілларі Клінтон, при чому не знаючи напевно про ступінь їх достовірності. Це було зроблено за лічені тижні до виборів 2020 року.
Нині він є головою протрампістського аналітичного центру під назвою “Америка понад усе”.
Брайян Хук

Також нас має зацікавити потенційний призначенець Трампа у якості спеціального посланця по Україні. Його місією буде ведення перемовин про припинення війни. Офіційно його імʼя поки що невідоме, а неофіційно кажуть, що ним може стати Брайян Хук – дипломат, юрист та університетський викладач. За першої каденції Трампа він був спецпредставником з питань Ірану, працював у команді прихильного до України Майка Помпео.
Здається, більшість висуванців Трампа на впливові посади більше схожа на яструбів, і вже точно не нагадує мʼяких інтелігентів. Звісно, їх яструбині звички будуть обмежені “генеральною лінією партії”, але в разі потрібної команди шефа ці не будуть довго церемонитися з поганими хлопцями, й їх точно не налякає путін, коли вчергове показуватиме ядерну “козу”. Вони й самі можуть показати у відповідь все що завгодно. На відміну від урядовців нинішньої демократичної адміністрації, їхні наступники навряд чи тремтітимуть від слова “ескалація”.
Для самого Трампа ставки теж великі. У разі успіху в зупинці війни в Україні йому майже гарантована Нобелівська премія миру. А от у випадку неуспіху його вважатимуть лузером та балаболом: надто багато ним було промовлено слів про припинення війни на наступний день після обрання, аби всі про це швидко забули.
Якщо українську сторону він схилить до перемовин перспективою припинення допомоги зброєю та грошима, то росіян, що наступають, хай і несучи гігантські втрати, переконуватимуть як пряником, так і кнутом. А останній передбачає й чутне брязкання зброєю. Для цієї мети й потрібні вищезгадані особи на відповідальних посадах. Втім, це лише перші враження від нових кадрів адміністрації Трампа. У житті все може виявитися набагато яскравішим і непередбачуванішим.