Котін йде з “Енергоатому”: як змінюється структура управління атомною енергетикою України
21 Серпня 17:36
Сьогодні Наглядова рада АТ “НАЕК “Енергоатом” задовольнила заяву Петра Котіна про припинення його повноважень на посаді виконуючого обов’язки голови правління компанії. Він очолював Енергоатом з 2020 року – період, який через збройну російську агресію став найскладнішим в історії атомної галузі країни.
Хто замінить Котіна, що він залишає по собі наступнику та як надалі працюватиме атомна компанія, з’ясовував «Комерсант Український».
Кадрові зміни
Нинішні кадрові зміни в “Енергоатомі” відбуваються як продовження реформи корпоративного управління, що тепер повністю змінює підходи до призначення керівництва компанії.
В Наглядовій раді НАЕК вже заявили, що конкурс на нового голову оголосять незабаром.
Наглядова рада також повідомляє, що незабаром розпочне конкурсний відбір на посаду постійного голови правління, а також на всі інші поточні посади в правлінні. У зв’язку з цим конкурсом та необхідністю збереження загалом п’яти посад у правлінні, Наглядова рада вирішила розпочати процес створення нових ролей у правлінні, щоб відповідати актуальним потребам компанії, — йдеться в релізі.
Уточнюється, що в “Енергоатомі” запропоновано створити три нові ключові посади:
- головного операційного директора (COO),
- віцепрезидента з питань управління та етики, а також
- віцепрезидента з фінансів та стратегії.
Тимчасово керуватиме компанією Павло Ковтонюк, який є генеральним директором Рівненської АЕС.
Павло Ковтонюк: що про нього відомо
Павло Ковтонюк працює в атомній галузі з 1977 року. Пройшовши шлях від інженера до управлінця найвищого рівня, він брав участь у розбудові української ядерної енергетики, реалізації стратегічних проєктів у сфері ядерної та радіаційної безпеки.
“Енергоатом” у часи Котіна
Котін очолював НАЕК “Енергоатом” з 2020 року. На час його каденції випали і Covid, і повномасштабна війна, а відповідно — окупація ЗАЕС, “блекаути” і певні політичні «шторми».
Серед ключових досягнень управлінця можна відзначити наступні, підтверджені цифрами здобутки:
Збільшення виробництва електроенергії. У 2024 році “Енергоатом” виробив 53 млрд кВт/год електроенергії, що на 2% більше, ніж у 2023 році, та на 12% більше, ніж у 2022 році. Компанія перевиконала план і спрямувала до енергосистеми на 1 млрд кВт/год більше електроенергії.
Зростання доходів компанії. У 2023 році доходи компанії від продажу електроенергії зросли на 30% (на 44,0 млрд грн) порівняно з попереднім роком, склавши 190,7 млрд грн. З цих коштів було сплачено понад 124,4 млрд грн у межах виконання ПСО, що дозволило повністю відмовитися від російського палива.
Крім того, за Котіна підписали угоду з компанією Westinghouse про постачання ядерного палива для українських АЕС, що дозволило зменшити залежність від російського палива.
Виклики війни
Найбільшими викликами атомки в часи Котіна — через постійні ракетні обстріли росіян та пошкодження різних об’єктів енергетичної інфраструктури країни — були планові ремонти АЕС, а точніше надкороткі строки їх проведення. Це дозволяло країні уникати затяжних блекаутів, і такі ремонти дійсно проводили, випереджаючи відведені терміни.
Окремий виклик війни — окупована ЗАЕС, яка продовжує створювати серйозні загрози безпеці. Однак інструменти та шляхи реагування на них в “Енергоатомі” й надалі продовжують залишатися обмеженими.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Реакція ВРУ
У профільному енергетичному комітеті ВРУ, як з’ясувалося, не були обізнані про наміри Наглядової ради та Котіна залишити посаду. Принаймні це випливає із заяви нардепа Олексія Кучеренка в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український».
Як на мене, якось дуже швидко прийняли таке рішення. То бажано почути якісь аргументи. Людина ж йде з посади такої найпотужнішої енергетичної компанії, — каже політик.
Котіна ж Кучеренко вважає професійною людиною.
…з одного боку я його поважаю як професійну людину, він технар, атомник, дійсно все життя присвятив атомній енергетиці. З іншого боку, у нас, і у ТСК, яку я очолював, так само були зауваження — до фінансових показників, до звітності, до собівартості й так далі. В цілому ж вважаю, що Уряд має, як акціонер основний, дати пояснення (по цьому кадровому рішенню, — ред.), а не перекладати все це на Наглядову раду, — каже Кучеренко.
Політик додав, що чисельність Наглядової ради “Енергоатом”, згідно з анонсом Уряду, має бути збільшена з 5 до 7 осіб, хоч зараз там лише 4 представники. А тоді вже можна проводити конкурси на очільника та керівництво.
Та загалом Кучеренко (не вперше, — ред.) критикує реформу корпоративного управління Енергоатому, вказуючи, що керувати такими стратегічними компаніями має держава.
Мені ця реформа корпоративного управління не подобається, я її не сприймаю і не вважаю, що вона щось корисне принесла енергетичним компаніям, у тому числі — резюмував нардеп.
Як писав «Комерсант Український», торік 58% від свого чистого доходу “Енергоатом” спрямував на оплату ПСО.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
