Країна під куполом: авіаексперти оцінили реальні можливості України для антидронового захисту
22 Січня 12:17
РОЗБІР ВІД 
Над Україною мають намір побудувати антидроновий купол. Наскільки реально і як швидко це можна здійснити та як саме ця система працюватиме – з’ясовував «Комерсант Український».
Пропозиція створити масштабну систему протидії російським дронам, яка виявлятиме і нейтралізовуватиме ворожі цілі тоді, коли вони лише перетнули кордон України – не нова.
Цього разу її озвучив – вже у формі конкретного завдання – новий міністр оборони України Михайло Федоров.
«Наше завдання – побудувати антидроновий купол над Україною. Систему, яка не реагує постфактум, а знищує загрозу ще на підльоті… Побудувати систему, яка працює не точково, а на рівні всієї країни… Антидроновий купол – це не про майбутнє. Це про виживання сьогодні та можливість розвитку України навіть в час війни», – написав міністр у себе в Телеграмі.
Великий купол малої ППО
Якою ж має бути українська відповідь на атаки ворога? Швидкою, системною й технологічною – такі характеристики використав новий міністр оборони, говорячи про завдання побудови антидронового куполу над Україною.
За більш детальними роз’ясненнями видання «Комерсант Український» звернулось до Валерія Романенка, авіаційного експерта, провідного наукового співробітника Державного музею авіації імені Антонова.
«Як працює система протиповітряної оборони? Перш за все, потрібні сенсори, датчики. Велике ППО – це радари. Супутникова навігація, розвіддані. Все це робиться в автоматичному режимі, зводиться в командний пункт. Командний пункт через процесорні системи розподіляє цілевказання. Для дронів ця система занадто велика. Потрібна підсистема, яка буде управлятися загальною системою, але вона складатиметься з маленьких радарів, які бачать на 10-15 кілометрів, але можуть спілкуватися між собою в автоматичному режимі. Тобто знову ж потрібно забезпечити систему сенсорів. Це можуть бути інфрачервоні прилади, радіолокаційні системи, оптика з поліпшеними властивостями. І якщо буде така інформація, то у нас є вогневі засоби, які мають знищувати «Шахеди». Це, насамперед, наші зенітні дрони або легкі ракети», – зазначає фахівець.
«Антидроновий купол», який прикриє від ворожих дронів всю Україну – проєкт дуже масштабний. Він потребуватиме десятки тисяч радарів і ще більше дронів-перехоплювачів. На це звертає увагу авіаційний експерт Богдан Долінце.
«Коли ми говоримо про безпілотні перехоплювачі, то маємо розуміти, що ця технологія може бути ефективною виключно, коли, приміром, радіус роботи перехоплювача становитиме кілька кілометрів. Для того, щоб закрити такими системами всю країну або хоча б частину її, необхідно, щоб такі пускові установки стояли через кожні декілька кілометрів. Тобто, це фактично десятки тисяч таких систем, розміщених по всій країни у місцях, де є найвищий ризик появи ворожих цілей. Те ж саме стосується своєчасного виявлення ворожої цілі та безпосереднього її супроводження. Враховуючи низьку висоту польоту ворожих «Шахедів», їх здатність використовувати рельєф місцевості, так само зона покриття таких радарів буде невеликою і це означає, що необхідно буде мати тисячі таких радарів або систем для виявлення», – пояснює експерт.
Богдан Долінце вважає, що з точки зору технологічної реалізувати проєкт «Антидронового купола» можливо, але оскільки такі технології досі є відносно дорогими, то ключовим викликом, за його словами, залишається висока вартість проєкту.
Шанси на успіх
Ідея створення антидронового купола не нова, але звучить вона нині певною мірою по-новому. По-перше, Міністерство оборони очолив новий міністр Михайло Федоров, який разом з колегами не один рік впроваджував в Україні цифрові технології, зокрема і на базі штучного інтелекту. І кому, як не йому реалізовувати такий високотехнологічний проєкт. Шанси на успіх точно зростають. З цим погоджується і авіаційний експерт Валерій Романенко.
«Для управління цією системою потрібно залучати штучний інтелект. Бо одна справа – працювати по балістиці та крилатим ракетам, які летять десятками. Інша – відбивати 600 або навіть понад 800 дронів. Всі вже знають, що таке «рої дронів». Для протидії їм потрібні відповідні технології. І ось зараз, власне, створюватиметься центр системи, яка буде управляти, тобто отримувати інформацію від сенсорів і передавати її на вогневі засоби. Для цього потрібне відповідне програмне забезпечення, потрібні відповідні фахівці і потрібне єдине керівництво», – каже експерт.
Саме поява єдиного керівництва – ще одна нова перевага. Завдання про побудову антидронового купола над Україною новий міністр озвучив під час представлення нового заступника командувача Повітряних Сил ЗСУ. Ним став Павло Єлізаров (Лазар), який і відповідатиме за розвиток малої ППО та напрям перехоплення дронів. Авіаційний експерт Богдан Долінце вважає позитивним той факт, що з’явилася людина, яка персонально відповідатиме саме за малу ППО.
«Ми бачимо, що в попередній конфігурації протидії ворожим дронам не було єдиного управління. І, як правило, ресурси та сили були розпорошені по різних підрозділах та структурах. І поява, фактично, ключової людини, яка буде відповідати за цей напрямок, вона, як мінімум, дозволить забезпечити координацію, уніфікацію і пришвидшення розвитку впровадження відповідних технологій. І так само зможе лобіювати ті чи інші рішення, які сприятимуть ефективності та масштабуванню проєкту», – наголошує фахівець.
Військовослужбовець, аеророзвідник Ігор Луценко констатує, що подібними проєктами з протидії ворожим дронам займались і раніше, але, на жаль, не так швидко, як треба було. І для того, аби оптимізувати процес потрібне об’єднання зусиль на різних рівнях.
«У нас якщо є продукт, який потрібен всім перехоплювачам, то наші виробники поки що не показували прецедентів, коли б вони об’єднувалися і спільно розробляли один на всіх. Тобто просто треба об’єднуватися, а не сидіти кожен у своєму городі і там щось копати. Але ж звикли, що просто хтось такий дорослий приходить і всіх силою заганяє кудись. І тут, мабуть, треба так само діяти. Треба саме Міністерству оборони ставати таким активним гравцем і ставити перед виробниками завдання щодо виробництва конкретного продукту. Чи здатен новий міністр це робити? Думаю, що здатен, аби тільки йому вистачило людей, виконавців», – зазначає військовослужбовець.
І ще одна відносно нова деталь. В Україні було чимало міністрів оборони, переважна більшість з яких приходили, не формулюючи для себе і підлеглих конкретних, практичних завдань, і відходили, не звітуючи про те, чи виконано їх. У нового керівника оборонного відомства та його нових колег таке завдання, сформульоване самим міністром, є – побудувати антидроновий купол над Україною. Залишилось лише його виконати.
Автор: Сергій Василевич
