Крипта чиновників: як посадовці “шифрують” мільйони у Bitcoin і USDT
25 Серпня 19:11
ІНФОГРАФІКА
Чиновники дедалі активніше декларують криптовалюту — цього року в деклараціях з’явилося понад 2,1 тисячі таких записів, що на 10% більше, ніж роком раніше і в 2,2 раза більше, ніж до війни. Однак паралельно з тим виникли нові “схеми” за допомогою яких держслужбовці прагнуть приховати свої статки, повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на інформацію від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
Загальна вартість криптоактивів у деклараціях посадовців за 2024 рік становить приблизно 786 млн грн (це зростання з 526 млн грн у 2023-му та 371 млн гривень у 2022 році).
Хто і що декларує в Україні
Найчастіше криптовалюту зазначають у деклараціях представники силових структур:
- представники Нацполіції — 322 декларації (15,2%);
- співробітники прокуратури — 240 декларацій (11,4%);
- судді — 227 декларацій (10,7%);
- чиновники міських рад — 119 декларацій (5,6%);
- ЗСУ — 77 декларацій (3,6%);
- співробітники НАБУ — 38 декларацій (1,8%).
За регіональною структурою лідирує Київ та область (582 та 185 декларантів), далі йдуть Харківщина (172 декларанти), Дніпропетровщина (167 декларантів) і Львівщина (133 декларанти).
Які віртуальні грошові активи популярні у чиновників в Україні
Найпопулярнішими криптовалютами серед посадовців є:
- USDT (Tether) — 802 згадки в деклараціях;
- Bitcoin (BTC) — 731 згадки;
- Ethereum (ETH) — 713 згадок.
Хто із чиновників володіє найбільшими криптоактивами
У топ-задекларованих потрапили:
- Олег Бондаренко (голова екокомітету Ради) — 80 BTC (~279 млн грн);
- Сергій Майзель (народний депутат) — 200 ETH (~15.5 млн грн);
- Віталій Бровко (начальник департаменту Офісу Генпрокурора України) — 847 908 USDT (~35 млн грн).
Читайте також: Нова ера корупції: як криптовалюта стала засобом для хабарів в Україні
Найпоширеніші порушення під час декларування криптовалюти
Найпоширеніше порушення під час декларування криптовалюти — неможливість підтвердити її наявність. Часто посадовці декларують значні криптоактиви, не надаючи підтверджень їхньої реальності: відсутні верифіковані адреси криптогаманців, біржові виписки чи навіть скриншоти. Зазвичай йдеться про активи, які, за словами декларантів, були придбані багато років тому за символічні суми. Декларування вигаданих активів — свідоме порушення, яке неможливо пояснити неуважністю чи необізнаністю з правилами.
Серед найчастіших пояснень декларантів, що зазначили непідтверджену криптовалюту, — втрата доступу до гаманця через забутий пароль, викрадення апаратного носія або втрату фізичного ключа. Проте вони не надають жодних документальних доказів, хоча сучасні криптогаманці зазвичай передбачають механізми відновлення. Інше поширене пояснення — це придбання активів за готівку через невстановлених осіб або нелегальні сервіси без будь-яких підтверджувальних документів.
Окрім декларування непідтверджених активів, поширений вид порушень — подання неправдивих даних щодо реальних криптовалютних активів: їхньої вартості, кількості та дати набуття. Часто декларанти орієнтуються на ринковий курс станом на 31 грудня (кінець звітного періоду), що є некоректним. Відповідно до Закону, у декларації має зазначатися вартість активу, виходячи з фактичних витрат на його придбання. Також трапляються випадки навмисного заниження вартості на момент набуття, щоб уникнути додаткових питань щодо походження коштів.
Перевірки НАЗК неодноразово виявили факти неправдивого декларування чиновниками своїх криптозаощаджень.
Так, ексначальник ДМС Одеської області задекларував на дружину 37 BTC на суму понад 57,7 млн грн, але не зміг надати підтверджень своїх статків. Йому вже повідомили підозру за ст. 366‑2 КК України. Покарання за скоєний злочин включає штраф, громадські роботи або обмеження волі, а також позбавлення права обіймати певні посади.
Інший приклад — ексначальник юстиції у Дніпрі, який зазначив дохід від продажу криптоактивів на понад 2,5 млн грн без будь-яких документів на підтвердження.
Ще один держслужбовець (заступник директора ДП “Зал офіційних делегацій” задекларував 10 BTC (~5,8 млн грн). Посадовець не надав підтверджуючих документів щодо відображеного активу, разом з тим зазначив, що помилився під час заповнення декларацій. Пояснення декларанта спростовано під час повної перевірки. Національна поліція України здійснює досудове розслідування за ст. 366-2 КК України.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Інструменти контролю НАЗК у галузі криптовалюти
НАЗК має технічні засоби для перевірки походження криптоактивів — включаючи аналіз blockchain-транзакцій, звірку публічних адрес і співпрацю з кіберполіцією. Зловживання нерідко полягає у нездатності підтвердити активи: заявляються стан гаманців, але не додаються жодні докази — ні скриншотів, ні біржових виписок.
Хоча декларування криптовалюти серед посадовців зростає, нерідко вона залишається без підтверджень або містить свідомо неправдиві дані. Це не лише ризик для довіри до державного сектору, але й джерело потенційних розслідувань і кримінального переслідування. Комплексні перевірки НАЗК у поєднанні зі співпрацею з правоохоронцями стають важливим інструментом фінансового контролю та боротьби з корупцією.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
