Критичний ресурс: що захистить українську енергосистему від блекауту
9 Жовтня 11:46
РОЗБІР ВІД 
Слово “блекаут” знову з’являється в соціальних мережах та приватних розмовах українців, нагадуючи про події осені 2022 року. Але чи є підстави для чогось подібного зараз – з’ясовував «Комерсант Український».
Те, які об’єкти і де саме на українській території обстрілюють останніми днями росіяни, дає чітке уявлення про мету таких атак – створити проблеми з енергозабезпеченням нехай не для всієї України одночасно, але хоча б для мешканців окремих регіонів, зокрема тих, що недалеко від лінії розмежування.
Цілі атак
1 жовтня загарбники атакували дронами підстанцію у Славутичі Київської області, унаслідок чого місто залишилося без електроживлення. Того ж дня масований удар по енергетичній інфраструктурі Чернігівщини змусив застосувати аварійні відключення і залишив без електропостачання частину області. Енергооб’єкти було атковано і у Сумській області – Конотопський та Шосткинський райони частково залишились без світла. Вночі з 2 на 3 жовтня ворог здійснив найбільшу з початку повномасштабного вторгнення масовану атаку на газовидобувну інфраструктуру на Харківщині та Полтавщині. Вночі ж 5 жовтня ударів зазнала Львівщина, де цілями повітряних атак стали, зокрема і об’єкти енергетичної інфраструктури. 7 жовтня знову було атаковано енергетичну інфраструктуру Харківської, Чернігівської та Сумської областей – загалом понад 26 атак.
Як зазначає Олена Лапенко, генеральна менеджерка з енергетичної безпеки та стійкості DiXi Group, останні атаки були масованими ударами дронами і ракетами по підстанціях, лініях електропередач, об’єктах систем розподілу та деяких точках генерації чи видобутку енергоресурсів.
“Цілеспрямованість цих атак мала дві логіки: пошкодження “вузлових” елементів, що призводять до масштабних локальних відключень, а також зменшення можливостей оперативного відновлення шляхом ударів по логістиці та місцях зберігання обладнання. Проте останній масований удар на вихідних показав, що росіяни не відмовилися від спроб завдавати ударів і по віддалених регіонах. Таким чином, нинішня тактика ворога значною мірою повторює ту, яку ми спостерігали восени 2022 року, але додались ще активні удари по газовій інфраструктурі”, – зазначає експерт.
Власне, ворог змінює тактику регулярно. На це звертає увагу Андріан Прокіп, керівник енергетичних програми Українського інституту майбутнього.
“Якщо ми подивимось на ворожі дії від вересня-жовтня 2022 року, то спочатку це були атаки по об’єктах Об’єднаної енергосистеми і вони були більш концентровані: в якісь моменти орієнтувались на підстанції передачі, у якісь – на генерацію. І якщо вони бачили, що ефекту немає, тоді змінювали тактику. По-суті масштабні атаки на енергосистему закінчились у 2024 році. У січні-лютому 2025-го було кілька масованих атак по газовидобутку. Але побачивши, що газовидобуток ми замістили імпортом, ворог влітку почав бити по системі газотранспортній. Тобто вони достатньо гнучкі у виборі цілей і тактики. Зараз ми знову бачимо удари по газовидобутку і також атаки по електроенергетичній інфраструктурі, насамперед, тих областей, які є, по суті, прикордонними. Це і Чернігівщина, і Сумщина, і Харків. Фактично атакам піддаються ті вузли, які з’єднують ці регіони з рештою енергосистеми”, – констатує експерт.
Основна ж проблема, як наголошує Олена Лапенко, залишається незмінною – фізична вразливість об’єктів “великої енергетики” до високоточної зброї. На її переконання, повноцінний захист від балістичних та крилатих ракет може забезпечити лише багатокомпонентна ППО, а не фізичні укриття.
Захист енергооб’єктів
Енергетики відновлюють електропостачання в регіонах, які постраждали, так швидко, наскільки це можливо. Але той факт, що електропостачання в кількох регіонах було порушено, очевидно вказує на недостатню захищеність енергооб’єктів. І на адресу “Укренерго” цими днями пролунало чимало критики, зокрема і за те, що, як стверджує народний депутат Олексій Кучеренко, захисні споруди передусім будувались для трансформаторних підстанцій “Укренерго”. Водночас підстанції регіональних енергетичних компаній виявляються практично не захищеними.
Як же можна оцінювати готовність об’єктів енергетики до російських обстрілів. Пояснює Олена Лапенко, генеральна менеджерка з енергетичної безпеки та стійкості DiXi Group.
“Готовність українських енергооб’єктів можна оцінювати за трьома основними вимірами: фізичний захист; оперативне реагування (швидкість відновлення, мобільні бригади, запасні трансформатори, генератори, інше обладнання); системне планування (резервні генеруючі потужності, доступність імпорту, алгоритми диспетчеризації у разі виходу з ладу енерговузлів). За наявною інформацією, Україна активно працювала над усіма цими напрямами. Водночас удари залишаються масованими і концентрованими, тому ефект захисту не завжди може спрацювати”, – наголошує експерт.
Керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп звертає увагу і на ще деякі моменти в організації захисту енергооб’єктів.
“По-перше, не всі енергетичні об’єкти можуть бути захищені фізично, якимись арками чи чимось подібним. Треба також розуміти, що процес будівництва захисних споруд, він тривалий в часі. До того ж, не можна проводити це одночасно на всіх об’єктах, бо чисто технічно це передбачає тимчасове відключення якогось об’єкта, або будівництво, по суті, об’єкта резервування. Виходить так, що, як кажуть, наскільки могли підготуватись, то настільки і готові. Але той факт, що після 3 років енергетичного терору у нас є безперебійна подача електроенергії, подача світла, теплопостачання – все ж свідчить про накопичену готовність до обстрілів”, – вважає фахівець.
Можливість блекауту
Незважаючи на те, що ворог, як не намагався, так і не зміг порушити стабільність роботи української енергосистеми, останніми днями в соціальних мережах частіше почало з’являтись слово “блекаут”. І далеко не завжди це можна пояснити якимось простим бажанням психологічно підготувати українців до можливих проблем. Але чи є підстави очікувати блекаут в Україні. Нагадаємо, блекаут описують як повне або майже повне припинення електропостачання на значній території внаслідок каскадного відключення енергосистеми. І блекаути стаються по всьому світу, що в черговий раз підтверджено цього літа досвідом Іспанії. Продовжує керівник енергетичних програми Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
“Функціонування енергосистеми вимагає дотримання низки умов. Це повна збалансованість, тобто споживання відповідає виробництву. Це збереження частоти в усій енергосистемі. Це синхронність. Коли це порушується, енергосистема може розсипатися: або автоматика починає відключати, або це якась каскадна аварія”, – зазначає експерт.
Олена Лапенко, генеральна менеджерка з енергетичної безпеки та стійкості DiXi Group, додає, що на відміну від планових графіків відключення, блекаут завжди є раптовим та неконтрольованим. Вона ж пояснює, що означає запровадження графіків відключень: з одного боку, ці графіки сигналізують про критичний стан системи та наближення до межі її можливостей, а з іншого – саме вони є засобом запобігання блекауту. Тривожним сигналом є різке збільшення тривалості відключень або їхній хаотичний характер, що може свідчити про втрату контролю над балансуванням енергосистеми.
Звертає увагу Олена Лапенко і на ще один важливий момент.
“Для українців негативним сценарієм є не сам факт блекауту, а дефіцит генеруючих потужностей чи неможливість передати електричну енергію в якийсь конкретний регіон. Це створює довготривалі негативні наслідки. Для того, щоб проілюструвати це, можна взяти за приклад той самий блекаут в Іспанії – систему знов “зібрали” і заживили всіх споживачів протягом близько 12 годин. В той час як після російських ударів по генерації навесні 2024 року багато українців були без електроенергії по 12 годин на добу протягом всього літа”, – нагадує фахівець.
Звичайно, як зазначає Олена Лапенко, через російські обстріли, які прямо впливають на стабільність мережі, для України ризики блекауту є значно вищими, порівняно з іншими країнами Європи. Ризик додатково зростає в пікові періоди навантаження – зимові місяці з температурами до -20°C або літні із температурами вище +30°C. Саме тому, за словами Олени Лапенко, росіяни активізуються зараз, щоб послабити енергосистему перед таким складним періодом.
Стійкість енергосистеми
Ключеве питання – наскільки ж стійкою є нині українська енергосистема? Відповідаючи на нього, потрібно мати на увазі, що оцінки стійкості енергосистеми зараз дуже відносні, адже всю повноту даних має обмежене коло осіб, що є виправданим в умовах війни. За оцінкою генеральної менеджерки з енергетичної безпеки та стійкості DiXi Group Олени Лапенко, система однозначно стала більш стійкою, ніж у перший рік повномасштабного вторгнення.
“У нас розширено імпортні можливості з ЄС, створено мобільні ремонтні групи, накопичено запас обладнання й частково захищені критичні об’єкти. Українська енергосистема розрахована на передачу значно більших потужностей, ніж ми використовуємо зараз. Також вона дуже розгалужена. Це дає можливість будувати обхідні маршрути, оперативно заживлюючи споживачів. Проте стійкість є умовною – вона напряму залежить від інтенсивності і характеру атак. Якщо удари вражають “вузлові” трансформатори та магістральні підстанції, наслідки можуть бути надзвичайно серйозними”, – вважає Олена Лапенко.
А тому, за її словами, критично важливим є посилення ППО та швидке відновлення пошкоджених об’єктів.
“Скільки би бетону ми не будували над підстанціями, його можна зруйнувати – все залежить лише від кількості ракет та дронів. Це не означає, що не треба будувати укриття. Це означає, що фізичні укриття повинні будуватись одночасно з посиленням ППО”, – наголошує фахівець.
Рецепт стійкості очевидний і вже не раз випробуваний на ефективність за роки війни. І ключовими словами в цьому рецепті є не “атаки” і “блекаут”, а “будувати”, “відновлювати”, “посилювати”, “захищати”, “працювати”.
Автор: Сергій Василевич
