Криза на ринку праці: як українські компанії вирішують проблему
2 Жовтня 19:05
Щонайменше 500 000 людей. Такої кількості працівників не вистачає українському ринку праці цього року. Найбільш затребуваними є професії інженерів, будівельників, IT-спеціалістів, логістів. А загалом, то буквально кожна галузь економіки відчуває кадровий голод.
За даними Державної прикордонної служби, від початку повномасштабного вторгнення, за кордоном живе близько трьох мільйонів українців. Понад 850 тисяч – боронять Україну на війні.
Віповідно, дефіцит робочої сили став важким викликом для української економіки, що відзначають і в Національному інституті стратегічних досліджень. Щобільше, така невтішна тенденція може зберігатися протягом наступних кількох років. Чи є вихід, і в чому його бачать підприємці, з’ясував «Комерсант Український».
Як українські та міжнародні компанії вирішують проблему з нестачею кадрів
У бізнесі є чітке правило: без людей не буде результату. Компанія може мати сучасне обладнання, високі соціальні стандарти, передові технології та великі бюджети. Але без тих, хто все це зможе реалізувати, про розвиток годі й мріяти. Знайти готового фахівця на ринку праці складно і дорого. Багато компанії зрозуміли: ефективніше виростити працівника самостійно.
267 магістрів від Метінвест Політехніки
Брак кваліфікованих кадрів – одна з найбільших проблем гірничо-промислового комплексу. Сьогодні на підприємствах найбільшого гірничо-металургійного холдингу України «Метінвест» відкрито близько 4000 вакансій.
«Найбільший дефіцит кадрів ми відчуваємо серед робітничих спеціальностей – від машиністів тепловозів, екскаваторів і кранів до операторів постів керування, дробильників, розливників сталі та горнових доменної печі»,– каже директор департаменту з підбору, адаптації та розвитку Групи «Метінвест» Світлана Судакова.
Для вирішення проблеми браку кадрів у холдингу створили вищий навчальний заклад – «Метінвест Політехніку». Він став стратегічним проєктом для розвитку компанії та регіонів, у яких вона веде операційну діяльність.
«За п’ять років роботи вишу понад 1080 студентів вступили на бакалаврат, магістратуру та аспірантуру. 970 слухачів пройшли курси підвищення кваліфікації з металургії, гірництва, розвитку soft skills, а 4150 працівників підприємств – тренінги з безпеки праці та мовні курси. Університет вже випустив 267 магістрів, чимало з яких продовжують будувати кар’єру на наших підприємствах», – зазначає Судакова.
Також холдинг співпрацює з 24 українськими професійно-технічними навчальними закладами. І від початку війни спрямував на розвиток профтехосвіти в Україні понад 55 млн грн.
10 років досвіду. Як власні кадри готує Cemark
Власні університети, стажування та співпраця з коледжами – це вже не «опція», а стратегія розвитку. В компанії Cemark – провідного виробника цементу в Україні – побудували цілу систему, де майбутніх співробітників готують під конкретні потреби власних підприємств. З 2015 року програма стажування в компанії стала стартовим майданчиком для понад 50 талановитих студентів з різних вищих навчальних закладів Харкова, Києва, Дніпра, Кривого Рогу, Львова, Одеси.
«Нам важливо дати молоді можливість отримати досвід. Спеціаліст з профільного університету не завжди має необхідні для роботи в компанії навички. На наших заводах ми використовуємо новітні технології, передове обладнання та надаємо стажерам можливість вивчити всі процеси на реальній практиці – від роботи в кар’єрах до взаємодії з клієнтом», – каже провідний фахівець з розвитку і навчання персоналу компанії Cemark Олександра Лінник.
Стажування триває 12 місяців. Стажери вивчають технологічні процеси, англійську мову, відвідують тренінги із самоуправління та командної взаємодії, презентації та управління проєктами. Понад 30% випускників програми стажування сьогодні обіймають керівні посади на підприємcтвах компанії. А більше 50% будують кар’єру як кваліфіковані спеціалісти та інженери, роблячи свій внесок у розвиток промисловості, інфраструктури та економіки України.
Олександр Холод успішно пройшов програму стажування у 2016 році. З молодшого інженера-технолога він доріс до менеджера з процесу на заводі «Подільський цемент».
«Під час стажування дуже важливо не лише вчити теорію, а й мати реальну практику. Технології постійно розвиваються, з’являється нове обладнання, виникають нові процеси. Інноваціям потрібно відповідати. В компанії кожному стажеру дають можливість створити власний проєкт. А після його захисту пропонують працевлаштування на одному з підприємств», – каже Олександр Холод.
IT інвестують в STEM-освіту
Чимало IT-компаній активно інвестують в STEM-освіту і визначають її розвиток своїм пріоритетом. Причина – занурення в точні науки розвиває критичне мислення та вказує на нові методи вирішення проблем. Цей підхід готує молодь до майбутніх професій, пов’язаних з наукою та технологіями.
Одним з перших в Україні цей напрямок почав розвивати IT-підприємець, партнер і співзасновник інвестиційної групи Roosh Сергій Токарєв. Благодійний фонд savED разом з Tokarev Foundation відкрили на Дніпропетровщині першу в Україні шкільну DIY-лабораторію, яка стала центром розвитку STEM-наук для дітей та молоді. Лабораторія дає учням можливість дізнатись нове у сферах від 3D-моделювання та програмування до біотехнологій та інженерії. Та головне – вони мають змогу застосувати знання на практиці.
Окрім цього, фонд інвестує в інноваційні програми, які поєднують науку, підприємництво та технології. Зокрема національний healthtech акселератор Generation H, де учасники працюють над реальними кейсами та створюють IT-рішення для сфери охорони здоров’я.
«Ми бачимо, наскільки талановита і креативна українська молодь. Тож в планах інвестиційної групи не лише продовжувати фінансувати навчання, а й брати найкращих студентів на стажування до компанії з можливістю подальшого працевлаштування», – зазначає Тетяна Ярошенко, Chief of Staff and Head of Founder’s office Сергія Токарєва.
Таких прикладів в Україні дедалі більшає. У світі, в якому триває повномасштабна війна, вимушене переселення мільйонів людей і стрімкий розвиток технологій, компанії не можуть покладатися лише на ринок праці. Вони мають готувати працівників самі. Це вже не просто HR-інструмент – це реальність, в якій перемагають не ті, хто шукає кращих, а ті, хто здатен виростити їх самостійно.
