Криза в євроатлантичній єдності: хто і чому не підтримав оборонну ініціативу США щодо України
16 Липня 16:48
У липні 2025 року нова ініціатива США та НАТО щодо колективного фінансування закупівель американської зброї для України опинилася під загрозою зриву. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на низку європейських медіа.
Проблема полягає в тому, що одразу кілька ключових країн Європейського Союзу — Франція, Італія, Чехія та Угорщина — відмовилися брати участь у програмі Вашингтону з озброєння ЗСУ. Причини варіюються від бюджетних обмежень до стратегічного пріоритету підтримки національної оборонної промисловості. У центрі — глибока дискусія про роль ЄС у військовій підтримці України та майбутнє євроатлантичної єдності.
Чехія: ставка на логістику замість фінансування
Чеський прем’єр-міністр Петро Фіала публічно підтвердив, що країна не приєднається до ініціативи із закупівлі американського озброєння, інформує Politico. За словами голови уряду, Чехія і надалі зосереджуватиметься на інших формах допомоги Україні. Зокрема, на логістичній підтримці, ремонті техніки та координації постачання.
Це рішення викликало неоднозначну реакцію серед партнерів по НАТО, адже Чехія залишається одним із найактивніших постачальників боєприпасів в Україну в межах європейських програм. Проте участь у схемі фінансування американської зброї вимагає прямих бюджетних витрат, на які Прага наразі не готова йти, особливо в умовах дедалі більшого внутрішнього боргового навантаження.
Франція: оборонна автономія понад усе
Французька позиція, за даними видання La Stampa, полягає у свідомій відмові від участі в схемі через стратегічні міркування. Париж традиційно наполягає на необхідності посилення європейської оборонної автономії та підтримки національного ОПК. Закупівля американської зброї навіть для підтримки України у війні з Росією суперечить цій концепції. Джерела у французькому уряді підтверджують, що офіційний Париж прагне використовувати власні платформи, зокрема системи ППО та артилерію, і не готовий виділяти додаткові кошти на придбання озброєння в США. Водночас Франція продовжує постачання допомоги українській армії з власних резервів і бере участь у програмах ЄС із модернізації української армії.
Італія: обмежений бюджет і технічна несумісність
Італійська влада, за інформацією видання Politico, також вирішила не фінансувати закупівлю американської зброї. Головною причиною стала складна фінансова ситуація: Рим зіштовхується з необхідністю скорочення бюджетного дефіциту до вимог ЄС. Крім того, чиновники вказують на технічну несумісність американських систем з уже поставленим італійським озброєнням, зокрема системами SAMP/T. Італія залишається прихильником допомоги Україні, проте надає перевагу іншим форматам, включно з участю в логістичних операціях, інженерному супроводі та координації транспортувань.
Угорщина: тиша замість співпраці
Хоча угорська влада не зробила офіційної заяви, воєнні аналітики не мають сумнівів у відмові Будапешта брати участь у програмі. Угорщина вже неодноразово блокувала спільні оборонні ініціативи ЄС і НАТО щодо України. Причини такої лінії поведінки як фіскальні, так і політичні та варіюються від небажання роздратувати Росію до активного протистояння будь-якому механізму, що передбачає централізовану координацію на рівні НАТО без погодження з усіма країнами-членами.
Реакція партнерів: від скепсису до рішучості
Низка країн, зокрема Польща, Литва та Велика Британія, вже заявили про готовність підтримувати ініціативу США. Водночас дискусія переходить у нову фазу: дедалі більше лідерів ЄС наголошують на використання заморожених російських активів для закупівель озброєнь, щоб уникнути подальшого навантаження на національні бюджети. Такий підхід може стати компромісом, який дозволить зберегти єдність у підтримці України, не ризикуючи політичною стабільністю в окремих країнах.
Як пояснюють політичні аналітики, відмова кількох провідних країн ЄС від участі в американській схемі фінансування зброї для України не означає зменшення підтримки Києва. Проте це чіткий сигнал про те, що формати такої підтримки повинні змінюватися. Уряди стикаються з фінансовими викликами, політичним тиском і потребою враховувати внутрішні суспільні настрої.
Читайте також: Вашингтон знову надсилатиме зброю: що відомо про нову допомогу Україні від США
Що потрібно знати про ініціативу США у постачанні зброї для ЗСУ й до чого тут грошу НАТО та ЄС
14 липня світові медіа написали про те, що президент США Дональд Трамп після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте заявив, що уклав угоду про постачання зброї Україні. США продадуть союзникам по НАТО зброю на суму близько $10 млрд для подальшого постачання цих закупок Україні.
За даними CNN, Вашингтон розглядає продаж країнам НАТО для подальшої передачі Україні ракет малої та середньої дальності, боєприпасів для гаубиць, а також ракет “повітря-повітря”. Як вказують джерела телеканалу, схема не передбачає прямої передачі зброї від США до ЗСУ, оскільки Трамп таким чином має намір уникнути звинувачень у порушенні власних передвиборчих обіцянок, пов’язаних із скороченням американської участі в українському конфлікті.
Вже наступного дня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц після телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом заявив, що його країна готова придбати американські зенітні ракети Patriot для подальшого передавання їх Україні.
Я запевнив Трампа, що Німеччина відіграватиме вирішальну роль… Уряду доведеться закупити ці системи у США, щоб передати їх Україні, — сказав Мерц.
Одночасно з цим видання Military Watch Magazine написало про те, що США не зможуть найближчим часом масово постачати Україні зенітні ракетні комплекси Patriot і ракети до них. Основна причина — критично низькі запаси перехоплювачів в американській армії.
За даними видання, до липня постачання ракет класу “земля-повітря” досягли лише 25% від обсягу, який сам Пентагон вважає мінімально необхідним. Ситуація погіршилася після недавнього обстрілу бази ВПС США “Аль-Удейд” в Катарі: тоді системи Patriot використовували десятки перехоплювачів для відбиття масованого ракетного удару з боку іранського Корпусу вартових ісламської революції. Ця подія додатково вичерпала запаси США, і тепер ресурси потрібно поповнювати в умовах конкуренції між внутрішніми потребами Пентагону і запитами України.
Хоча Вашингтон раніше заявляв про намір поставити ЗРК Patriot в рамках підтримки Києва і для зняття тиску на адміністрацію Трампа, Military Watch підкреслює: гостра нестача цих систем всередині США робить великі постачання в найближчому майбутньому малоймовірними.
Тим часом Україна гостро потребує посилення своєї ППО. Російська армія продовжує знищувати вже поставлені ЗРК Patriot за допомогою балістичних ракет, що робить ситуацію для Києва все більш критичною.
На цю мить офіційно підтверджені постачання трьох систем Patriot Україні від Німеччини та Нідерландів, які отримають заміну з американських резервів. Однак Берлін вже уточнив: передача першої установки відбудеться тільки через кілька місяців. При цьому Трамп заявляв, що перші комплекси надійдуть в Україну “найближчими днями”. Однак, як підкреслює видання, ця обіцянка може виявитися важко здійсненною.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
