Куди виїжджають українці: ТОП-країн, які прийняли вимушених переселенців

29 Жовтня 20:05
ІНФОГРАФІКА

Через військову агресію Росію проти України виїхати з власних домівок та шукати прихисток у Європі лише за офіційними даними були змушені 5,6 млн громадян. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на інформацію від Агентства ООН у справах біженців. 

Найбільше українських біженців виїхало в:

  • Німеччину — 1 233,3 тис. осіб; 
  • Польщу — 1 006,9 тис; 
  • Чехію — 397,3 тис; 
  • Францію — 73,6 тис; 
  • Іспанію — 247,9 тис; 
  • Італію — 175,1 тис; 
  • Велику Британію — 254,6 тис. 

Помітні кластери вимушених переселенців зареєстрували в Нідерландах — 130,0 тис., Бельгії — 93,4 тис., Австрії — 88,3 тис., Швейцарії — 70,9 тис., Ірландії — 115,6 тис. Суттєві показники фіксують у Румунії — 192,9 тис., Угорщині — 64,2 тис., Словаччині — 147,4 тис., Молдові — 135,1 тис. Загалом це найбільший в історії України вимушений демографічний переток, що потребує довгострокової політики повернення та інтеграції.

Дані актуальні станом на 26.10.2025. Водночас варто розуміти, що Росія примусово вивозить українців з окупованих територій до себе, і виділити саме біженців серед цих переміщених осіб неможливо. Тому загальносвітова цифра 5,6 мільйона не відображає повної картини примусових депортацій, а також внутрішнього переміщення в Україні.

Крім того, статистика базується на списку зареєстрованих українців, які подалися на отримання тимчасового захисту та суміжних статусів у європейських країнах. Реальні масштаби можуть бути більшими, а структура — мобільнішою через переїзди в межах ЄС.

Географія розселення

Найбільш популярні в українців країни — Німеччина та Польща — прийняли разом понад 2,24 мільйона біженців, забезпечивши масштабні програми тимчасового захисту, житла, доступу до медицини й освіти.

Центральна Європа (насамперед Чехія, Словаччина, Румунія та Угорщина), стала транзитним хабом, але поступово перетворюється на постійне місце проживання для частини родин, які виїхали з України. 

А Молдова з показником 135,1 тис. переміщених осіб лишається одним з найзавантаженіших напрямків щодо співвідношення біженців до населення. 

Напротивагу їй скандинавські країни забезпечують розосереджене розміщення, концентруючи підтримку на мовних і професійних курсах.

Також українці, що тікають від війни, оселяються у:

  •  Естонії — 41,6 тис., 
  • Латвії — 30,7 тис., 
  • Литві — 47,8 тис. 
  • Норвегії — 82,5 тис., 
  • Швеції — 46,6 тис., 
  • Фінляндії — 75,7 тис., 
  • Данії — 40,7 тис., 
  • Ісландії — 4,2 тис. 

На півдні Європейського континенту наших співгромадян прийняли Греція (37,4 тис.), Туреччина (2,6 тис.), Мальта (2,5 тис.), Болгарія (73,9 тис.)

У Португалії оселилося 65,8 тисячі українців. Ще 560,6 тисячі вимушених емігрантів перебувають в інших регіонах. 

Читайте також: Втеча від мобілізації: як і куди виїжджали чоловіки з України з 2022 року

5,6 млн біженців за кордоном: як діаспора змінює економіку України та ЄС

Концентрація біженців у промислово розвинених країнах ЄС зумовила двосторонній ефект. Для держав, які приймають вимушених переселенців, це додатковий трудовий ресурс у сегментах дефіцитної праці: логістика, догляд, HoReCa, будівництво, ІТ. 

Але для України — суттєвий відтік кваліфікованої робочої сили, частини студентів та науковців, а також довгостроковий ризик “закріплення” родин за кордоном. Водночас грошові перекази від діаспори частково підтримують споживчий попит усередині країни, а набуті за кордоном навички та заощадження можуть прискорити відбудову за умови цільових програм повернення.

Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури

Повернення чи інтеграція назавжди? Що пропонує Уряд України

Рішення про повернення залежить від тривалості війни, безпекової ситуації, доступу до житла, роботи й освіти в Україні. Уряду важливо синхронізувати програми відбудови з інструментами повернення: 

  • податковими стимулами для малого бізнесу; 
  • грантами на релокацію; 
  • відновленням шкіл і дитсадків; 
  • адресною підтримкою оренди житла; 
  • швидкою валідацією дипломів і досвіду, здобутого в ЄС. 

Важливо розвивати муніципальні “портали повернення”, які зведуть вакансії, навчання, медицину та сервіси інтеграції в один цифровий маршрут.

Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури

Мандровська Олександра
Редактор

Читають зараз