Долар замість гривні: як українські чиновники зберігають свої статки
11 Серпня 17:09
РОЗБІР ВІД 
Національний банк України (НБУ) погіршив прогноз щодо зростання споживчих цін в Україні у 2025 році до 9,7%. Інфляція справді сповільнилася порівняно з травневим піком, однак банкіри, бізнес і населення не вірять, що вона опуститься нижче 10% найближчим часом.
Це може свідчити про знецінення гривні — особливо у майбутньому, якщо інфляційні очікування справдяться. Оцінити ситуацію в економіці країни можна, зокрема, подивившись, в яку валюту інвестують багаті та відомі українці, що й зробив «Комерсант Український».
З одного боку, за даними НАЗК, із понад 1,5 тисячі перевірених декларацій посадовців за перше півріччя 2025 року кожна третя містила неправдиві відомості на загальну суму понад 5,8 млрд грн — у середньому понад 13,6 млн грн на одного декларанта.
Але сьогодні саме декларації залишаються джерелом інформації про те, що саме і в якій валюті зберігають наші можновладці, навіть якщо вони щось “забувають” вказати.
Кому довіряє голова НБУ — гривні чи долару?
І якщо вже з когось і брати приклад, то з людей, дотичних до банківської сфери. А якщо це сам голова НБУ Андрій Пишний — тим більше. Тим паче , зважаючи на те, що головний банкір країни закликає громадян інвестувати в гривню, цікаво дізнатися, якій валюті він сам довіряє.
У декларації за минулий рік Андрій Пишний вказав, що придбав два типи цінних паперів — державні облігації України:
- 665 штук номіналом 1000 грн кожна
- 447 штук номіналом 39 227,3 грн кожна — це еквівалент 1000 доларів за курсом НБУ.
Так званий “доларовий” портфель облігацій у декларації Пишного становить 17 млн 534 тис. грн, або ж 447 тис. доларів. А гривневих облігацій головний банкір придбав лише на 665 тис. грн. Найцікавіше — те, що гривневі ОВДП мають дохідність 15%, тоді як валютні — лише 4–5%.
«Загальний обсяг інвестицій родини Пишного в держоблігації — 18,2 млн грн, з яких лише 3,7% — це вкладення у гривневі інструменти. Понад 96% — це інвестиції в доларові ОВДП», — підкреслює економіст Олексій Кущ, який детально вивчив декларацію головного банкіра.
При цьому сам Пишний неодноразово заявляв: «Ми будемо підтримувати гривневі активи як привабливий напрям для інвестування».
Ба більше, він пояснює високу облікову ставку НБУ (яка блокує кредитування економіки) саме необхідністю підтримки привабливості гривневих фінансових інструментів. За словами Пишного, дохідність гривні нібито краще захищає інвестиції, ніж валюта. Але при цьому він сам не інвестує в гривню і не користується фінансовими наслідками облікової ставки НБУ у 15,5% річних.
«Ці всі питання — риторичні. Відповіді на них вам добре відомі. Я вже не кажу про таку “дрібницю”, як заробіток на девальвації: чим більше знеціниться гривня, тим більше заробить родина Пишного на валютних облігаціях», — додає Кущ.
Чиновники, що не довіряють гривні
Виходить, що сам голова НБУ не довіряє гривні та тримає свої заощадження в доларах. І він не один такий.
П’ятий президент Петро Порошенко, колишній голова НБУ, зберігає готівкою понад 51,2 млн доларів і зовсім трохи в гривні — 423,3 млн грн. На банківських рахунках — лише 331 292 грн, а решта — у валюті: 3 589 180 $, 43 861 €, 50 109 £.
Ігор Черкаський, ексголова служби фінмоніторингу — готівкою 480 000 $ і 148 000 €, на рахунках — близько 200 000 грн.
Нардеп Антон Кіссе — готівкою 130 000 євро і 570 000 доларів, а у дружини — ще 400 000 доларів.
Кого не візьми — в іноземній валюті вони зберігають більше, ніж у гривні.
Накопичення валюти: тренд, який посилюється
За оцінками НБУ, у 2022–2024 роках українці збільшили обсяг готівкових валютних заощаджень на $38 млрд. Лише у січні 2025 року банки завезли в Україну $1,769 млрд — майже рекорд за рік.
Гривня за останні 10–15 років кілька разів серйозно девальвувала:
- у 2008 році — після фінансової кризи;
- у 2014–2015 — на тлі анексії Криму та війни на Донбасі;
- у 2022 — через повномасштабну війну та макроекономічний тиск;
- з 8 грн/дол. (у 2013) до 40 грн/дол. (на піку у 2024).
Тому зберігати валюту стало звичкою.
Довіра до долара — не лише про корупцію
Фінансовий аналітик Іван Степовий пояснює, що чиновники, як і бізнес, чудово розуміють ризики знецінення гривневих активів.
«До того ж не варто забувати про прив’язку великих витрат до валюти: нерухомість (особливо за кордоном), преміумавто, навчання дітей, лікування в ЄС чи США — усе оплачується в доларах або євро. Тому логічно накопичувати саме ту валюту, у якій будеш витрачати».
До того ж додає він:
- багато чиновників не довіряють банкам;
- побоюються інфляційного знецінення депозитів;
- бояться введення валютних обмежень НБУ;
- а також втрати коштів у разі банкрутства українського банку.
Більшість узагалі воліє тримати валюту за межами країни, як це робить Петро Порошенко або робила ексголова НБУ Валерія Гонтарєва.
Чиновники, як і більшість українців, не довіряють гривні через її волатильність, девальвації та економічні потрясіння. Усвідомлений вибір на користь долара чи євро — це не лише про корупцію чи особисту вигоду, а про безпеку й прогнозованість. І українцям, якщо вже на те пішло, варто звертати увагу на дії, а не лише на слова можновладців.
Баланс ризику та прибутку: чи є альтернатива?
У нормальному економічному портфелі мають бути вкладення в гривні й валюті, облігації та кеш, зазначає голова Дискусійного економічного клубу Олег Пендзин.
«На сьогодні найвигідніше вкладатися в гривневі ОВДП, під хороший відсоток і без сплати податків. (До речі, нардеп Петро Порошенко через свій банк вклав 156 млн грн, які українці донатили в його фонд, і заробив на цьому 50 млн грн — прим. ред)».
Але, як зауважує економіст:
- Валютні ОВДП менш прибуткові;
- Депозити у валюті дають максимум 5% річних;
- Глобальна інфляція долара — ~3%, тож без вкладень він також знецінюється;
- Інвестування сьогодні — завжди ризик для українця.
Сьогоднішні умови не залишають українцям великого вибору.
Серед українців стабільно зберігається високий попит на готівкову валюту. Довіра до банків знижується, особливо після підвищення фіскального тиску. Гривня поступається долару і євро в популярності — і це, на жаль, реальність, яку не змінити гаслами.
Авторка: Алла Дуніна
