Курськ опинився під масованою атакою невідомих дронів — не факт, що вони українські
17 Квітня 10:42
РОЗБІР ВІД 
У ніч на вівторок, 15 квітня, російська сторона повідомила про масштабну атаку безпілотників на Курськ. За їхніми твердженнями, внаслідок цього спалахнули пожежі в кількох багатоповерхових будинках, є загиблі та поранені.
Інформацію оприлюднив оперативний штаб Курської області.
У повідомленнях зазначається, що внаслідок атаки вогонь охопив верхні поверхи кількох будинків. Зокрема, на вулиці Заводській пожежа зачепила 8-й і 9-й поверхи одного з будинків, які вдалося загасити силами МНС. Мешканців евакуювали. Подібні загоряння, за їхніми словами, сталися також у будинку на вулиці Орловській — одразу на п’яти поверхах, а також на одному з поверхів будинку на вулиці Веспремській.
Окрім того, російські джерела повідомили про загибель 85-річної жінки та дев’ятьох постраждалих із пораненнями від уламків, черепно-мозковими травмами та опіками.
За версією російського Міноборони, на яку посилається пропагандистське агентство РИА Новости, вночі системи ППО начебто збили 115 безпілотників. Із них 109 — над Курською областю, три — над Воронезькою, а ще по одному — над Московською, Брянською та Орловською областями.
«У результаті все “перехопили” так, що постраждала саме цивільна інфраструктура — фактично для того, щоб прикрити військові об’єкти. При цьому є ознаки точних влучань по промислових зонах, які, очевидно, не були прикриті ППО», — зазначив колишній радник мера Маріуполя та очільник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.
За його словами, очікуються офіційні подробиці від сил оборони.
Сергій Братчук, речник Української добровольчої армії, звернув увагу на те, що російські телеграм-канали повідомляли про активність ППО і вибухи.
«Крім того, у мережі з’являється інформація про використання засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) та падіння безпілотників на житлові будинки. Але точно “прилетіло” на базу найманців», — додав Братчук з іронією.
Своєю чергою, Сергій Стерненко висловив думку, що пошкодження житлових будинків стало наслідком роботи російської протиповітряної оборони.
Коли, за яких умов такі атаки на території рф можуть побільшати та наскільки все погано з російською ППО – «Комерсант Український» дізнавався.
ППО Росії зазнало втрат і послаблень
Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» розповів про стан російської протиповітряної оборони, вразливість стратегічних об’єктів у прикордонних регіонах та перспективи розвитку українських засобів ураження.
За словами Храпчинського, значна частина російських систем протиповітряної оборони була передислокована до тимчасово окупованих територій України, зокрема до Криму та південних областей.
«Ми вважаємо, що насправді засоби протиповітряної оборони у великій кількості передислоковані на тимчасово окуповану територію України. Це і тимчасово окупований Крим, і інша суходольна частина України», — зазначив експерт.
Він також додав, що за час повномасштабного вторгнення ресурси ППО росії суттєво зменшилися.
Удари по промзонах: Халино — один із пріоритетів
За словами Храпчинського, українські сили влучно б’ють по промислових зонах, де розміщена важлива військова інфраструктура. Особливу увагу приділяють аеродрому Халино в Курській області, з якого здійснюються атаки на українську територію.
«Халино — це аеродром, на якому базується тактична авіація, яка щоденно б’є КАБами й іншими засобами ураження по Україні. Це ще й логістичний вузол, що має значення для московського напрямку. Крім того, його знищення зменшує загрозу для Сумщини», – пояснив Храпчинський.
Він підкреслив, що більшість технопарків у рф нині задіяні у виробництві озброєнь. Деякі з них навіть базуються на закритих цивільних аеропортах.
«Більшість технологічних парків у рф зараз працюють над створенням озброєння. Деякі аеродроми й термінали цивільних аеропортів переобладнані під виробництво дронів та інших військових засобів», — наголосив експерт.
Саме тому, за його словами, ці об’єкти є пріоритетними цілями для ураження.
Росія жертвує цивільною інфраструктурою заради військових об’єктів
Експерт також зауважив, що у спробах прикрити свою військову інфраструктуру, росія нерідко завдає шкоди власним цивільним об’єктам.
«Ми бачимо, що намагаючись захистити свої військові об’єкти, росія не гребує мірками безпеки, й трапляються влучання у житлові будинки», — заявив Храпчинський.
Щодо подальших перспектив, Храпчинський підкреслює, що Україна має потенціал для збільшення виробництва власних засобів ураження, зокрема дронів, але потребує фінансування.
«Наші виробники готові збільшити кількість продукції, але для цього потрібно належне фінансування. Наприклад, відкриття експорту або підтримка через міжнародні програми на кшталт “танської формули”, “італійської моделі” чи британської “коаліції дронів” може суттєво змінити ситуацію», — зазначив Храпчинський.
За його словами, інвестиції в розробку нових технологій (R&D) дозволять Україні ефективніше відповідати на загрози та завдавати ударів у глибокому тилу ворога.
Отже, масштабна атака безпілотників на Курськ є не лише черговим свідченням високої вразливості російської протиповітряної оборони, але й нагадуванням про серйозні проблеми, з якими стикається росія в умовах повномасштабного вторгнення.
Попри те, що ППО рф здатна збивати більшість атак, частина дронів все ж досягає своїх цілей, завдаючи значних руйнувань цивільній інфраструктурі.
Оскільки росія активно використовує свої цивільні аеропорти та інші об’єкти для виробництва дронів і озброєнь, знищення таких цілей має вирішальне значення для зниження військової загрози. Водночас важливим аспектом залишається необхідність фінансування та розвитку українських засобів ураження, таких як дрони, для подальшого посилення оборони та ефективної боротьби з російською агресією.
