Квартирні черги в Україні оцифрують: як це допоможе тим, хто потребує житла
8 Липня 12:33
РОЗБІР ВІД 
На запитання “скільки людей перебуває на квартирному обліку – у так званих квартирних чергах” або “скільки людей потребують житла” нині може бути одна відповідь – “дуже багато”. Просто більш точної відповіді на це запитання не існує. Підказати її має цифрова інформаційно-аналітична житлова платформа, над запуском якої працюють зараз в українському парламенті.
Які ще завдання вирішуватиме ця інформаційна система і як вона допомагатиме розв’язувати українцям власні житлові проблеми про це «Комерсант Український» запитав у голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк.
Пані Олено, що це за “чарівний” інструмент, який може посприяти у вирішенні проблем з житлом?
Єдина інформаційно-аналітична житлова система – те цифрове рішення, яке допомагатиме громадянам у підборі найкращого у їх випадку варіанту вирішення житлового питання. Система буде використовуватись тими людьми, які мають бажання поліпшити свої житлові умови чи реалізувати право на житло.
Цифрова платформа, по-перше, допоможе всі ті черги, куди людину вносили, фактично, за папірцем, перевести нарешті у єдиний прозорий і уніфікований формат. Як наслідок, буде повне розуміння – хто претендує на житло, чому, за якими списками, в якій черговості тощо.
По-друге, платформа допомагатиме підбирати найбільш оптимальний варіант вирішення житлового питання для кожної конкретної людини. Аналізуючи всі дані щодо житла та житлових програм в краіні, людині буде пропонуватися рішення саме під його потреби та можливості. Це може бути або пільгова іпотека, або лізинг, або оренда в соціальному житлі, або спеціальна житлова програма роботодавця тощо.
По-третє, цифрова платформа буде запорукою того, що людині не доведеться йти до чиновника, який буде вирішувати – давати вам житло, чи ні, в який час і таке інше.
Наша задача і не лише у житловій політиці, максимально усунути чиновників від прийняття рішень там, де ці рішення можуть бути автоматичними. Приклад – запущена у 2019 році Єдина державна електронна система у сфері будівництва. На момент запуску не всі розуміли, що це, навіщо це. Зараз для учасників будівельного ринку є позитивне цифрове рішення, яке ліквідувало мільйони походів до чиновників і сотні годин в чергах.
– Як функціонуватиме ця Єдина цифрова інформаційно-аналітична житлова платформа?
Платформа об’єднає інформацію про весь державний житловий фонд, житловий фонд територіальних громад, житло, яке визнане безхазяйним, приватний житловий фонд.
А ще буде містити інформацію про всіх осіб, які можуть скористатися державною підтримкою, всі дані про існуючі державні та локальні житлові програми, дані про операторів доступного житла, дані про житлово-будівельні кооперативи та їх членів.
Система обов’язково проаналізує всі дані того, хто звертатиметься – рівень доходів людини, наявність житла у власності, соціальний статус (ВПО, людина з інвалідністю, непрацездатна особа) і зможе запропонувати найбільш слушний варіант забезпечення житлом: соціальне, службове житло, житлові програми чи застосування фінансово-кредитних механізмів.
Платформу зможуть використовувати органи місцевого самоврядування для розуміння ситуації на їхніх територіях, управління місцевими фондами житла, планування розвитку. Такий підхід дасть змогу грамотно планувати розвиток не тільки житлового фонду, а і розвиток інфраструктури в кожній громаді.
Цифрова житлова система повинна допомагати забезпечувати людей житлом, з урахуванням актуальних потреб та будь-яких динамічних змін, особливо під час війни, коли люди змушені змінювати місце проживання.
– Як швидко планується запустити такий “цифровий механізм” вирішення житлових питань?
Запуск цифрової платформи передбачено законопроєктом №12377 – “Про основні засади житлової політики”. Саме ухвалення цього закону дасть старт проведенню житлової реформи.
Додам, що його мають розглянути у першому читанні на найближчому засіданні Ради. Важливо і те, що цей законопроєкт має бути остаточно ухвалений до 4 кварталу 2025 року, оскільки він є вимогою програми Юкрейн Фасіліті, за якою ЄС надає Україні 50 млрд євро до кінця 2027 року. Тобто, його ухвалення – питання часу. І дуже конкретного.
Єдина державна інформаційно-аналітична житлова система – один з інструментів, який буде допомагати проводити якісну житлову реформу в Україні.
Варто наголосити, що реформа необхідна ще й тому, що ми все ще живемо за Житловим Кодексом, ухваленим у 1983 році, і який взагалі не вирішує житлове питання громадян, що десятиліттями потребують поліпшення житлових умов.
Наразі державі навіть невідомо, скільки людей стоїть на квартирному обліку – у так званих квартирних чергах. Останні дані тут датуються 2015 роком і стосуються щонайменше 600 тис громадян, які на той момент потребували поліпшення житлових умов і перебували на обліку.
– Які ще законопроєкти потребують ухвалення і у які терміни?
Загалом потрібні 3 ключові законопроєкти. По-перше, рамковий – №12377 “Про основні засади житлової політики”. Як я вже зазначила, дедлайн для його ухвалення – 4 квартал цього року.
Далі потрібен законопроєкт “Про житловий фонд соціального призначення”, оскільки саме з такого фонду держава зможе надавати житло у тимчасове користування на умовах соціальної оренди. Наголошу: у тимчасове! Оскільки таке житло не можна буде приватизувати. Цей законопроєкт вже почали створювати, не чекаючи ухвалення рамкового, бо потреба у ньому колосальна. Дедлайн для нього – 4 квартал 2026 року.
Є і третій обовʼязковий законопроєкт – про управління фондом соціального житла. Над ним робота триватиме надалі.
– В контексті вирішення в Україні “житлового питання” не можна не згадати про започатковану масштабну інвентаризацію житлового фонду. Які етапи і терміни її здійснення?
Підготовчий етап інвентаризації вже розпочався. Йдеться про реалізацію закону №4080. У його випадку відбувається інвентаризація всього житла, яке на підконтрольній Україні території можна використати для для внутрішньо переміщених осіб.
Проблема у тому, що досі ні уряд, ні регіони та територіальні громади не мають реальних даних про кількість та стан житла, зокрема й того, яке знаходиться в їхньому розпорядженні. Відсутність обліку житла ускладнює планування та реалізацію житлових програм, а якщо говорити про житло державної та комунальної власності, то це призводить до його незаконного використання або відчуження.
Через приватизацію 90-х років у нас майже не сформований державний і муніципальний житловий фонд. Громади і досі не розуміють, що у них є на балансі, яка муніципальна і комунальна власність. Відтак, немає розуміння, що можна перебудувати, добудувати. А у нас, підкреслю, сотні недобудованих забудовниками будинків. Тож така інвентаризація і допоможе їх виявити, щоб зрозуміти, що можна добудувати, оскільки такі об’єкти дешевші, ніж споруджені з нуля. Звісно, будуватимемо теж: для цього будуть створюватися спеціальні оператори доступного житла. Але все, що можна наразі проінвентаризувати, треба виявити.
Також вважаю, що інвентаризація, яка наразі відбувається для потреб ВПО, стане першим кроком для всеукраїнської інвентаризації, що дасть змогу отримати житло не лише ВПО, а і всім, хто потребує вирішення житлового питання.
– Які ще “вузькі місця” стримують житлову реформу?
Надважливим пунктом є зміна правил гри на ринку оренди, оскільки без цього ми не зможемо забезпечити механізми соціальної оренди. Потрібно вивести цей ринок з тіні. Це, власне, одна з давніх невирішених проблем у житловій сфері.
Під час наших недавніх публічних консультацій щодо житлової політики учасники вкотре зазначили, що орендувати ризиковано і для орендарів, і для орендодавців. Йдеться про неврегульованість цін, дискримінаційні і навіть дивні вимоги до наймачів, про які не соромляться писати в оголошеннях, ризик постраждати від шахраїв, раптові підвищення орендної плати або навіть виселення.
Щоб права всіх учасників процесу були захищені, їхні відносини мають регулювати офіційні договори, а з доходів від оренди сплачуватися справедливі податки, які можна спрямувати на розвиток пільгових програм і соціального житла.
Автор: Сергій Василевич
