Квота на співпрацю: як український мед торує шлях в Європу
22 Серпня 11:50
РОЗБІР ВІД 
Встановити рекорд важливо, але ще важливіше його повторити, а тим більше перевершити. Досягнення 2024 року, коли Україна експортувала 85,8 тисяч тонн меду, залишилося в минулому році. Нинішнього року з “медовим врожаєм” проблеми. Але не лише вони впливатимуть на цифри експорту. Як в Україні справи з медом – з’ясовував «Комерсант Український».
Європейська асоціація бджолярів виступає проти попередньо узгодженого рішення Єврокомісії збільшити квоту на безмитний імпорт меду з України з 6 тисяч тонн до 35 тисяч тонн на рік. Таке повідомлення поширили кілька днів тому українські засоби масової інформації. Відповідний лист-протест Асоціація направила до Єврокомісії. І там міститься заклик відкласти рішення щодо збільшення квоти до впровадження більш надійних систем контролю якості меду. Наскільки коректною є така аргументація? Наведемо точку зору Едуарда Кричфалушія, керівника компанії “Мед України”, члена правління Асоціації експортерів і переробників меду.
“З одного боку, це схоже на протекцію, неринкову протекцію свого ринку. Але, з іншого – треба розуміти, що Україна постачає до Європейського Союзу значний обсяг меду. Ми – другий постачальник після Китаю за об’ємом. І питання в тому, чому власне Україна заважає, а не ті, хто має майже удвічі більший об’єм поставок у порівнянні з Україною?”
– зауважує експерт
Нинішня квота у 6 тисяч тонн українського меду – це ні про що, стверджує він. Адже йдеться про менш ніж 10% від загального українського об’єму постачання до Європейського Союзу. Натомість попередньо узгоджені з ЄС 35 тисяч тонн – це вже відчутна цифра.
“Тим, хто виступає проти цього, можна сказати тільки одне: потрібно, друзі, працювати над якісним продуктом і над його собівартістю. Ми виробляємо якісний продукт. Наш продукт споживачі ваших країн люблять. І ви хочете обмежити його? Питання в іншому: а чи ви готові виробити цей продукт в тій кількості, яку споживають ваші країни? Чи ви захищаєте ринок для якогось іншого постачальника або з більшою маржою, або з більшою ціною, наприклад, того ж самого Китаю?”
– задається питанням фахівець.
Як стверджується у листі Європейської асоціації бджолярів, європейський ринок меду зараз стикається зі зростаючою конкуренцією з боку дешевого імпортного меду, часто сумнівної якості та незрозумілого походження за відсутності ефективних механізмів контролю. Що на це можна відповісти?
“Це просто голослівна заява. Якщо вони це кажуть, то нехай покажуть хоча б одну рекламацію щодо українського меду, або щодо фальсифікації чи заміни походження, будь-що. Немає цього”,
– наголошує експерт.
Кричфалушій нагадує, що в Україні діє законодавство щодо якості, гармонізоване з європейським законодавством. Українські виробники, особливо ті, що працюють на експорт, дотримуються стандартів якості Європейського Союзу.
“Звісно, ми підпорядковані державній ветеринарній службі, яка нас контролює, яка відбирає матеріали, перевіряє, випускає це в обіг і надає дозвіл на експорт. Відповідно, Європейський Союз має перелік усіх операторів, які долучені і авторизовані для експорту. І тільки підприємства, які пройшли аудит, мають право експортувати”,
– зазначає експерт.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Що з експортом українського меду в Європу
Загалом торік Україна експортувала майже 86 тисяч тонн натурального меду на рекордні 167 млн доларів – це на 38 % більше у порівнянні з 2023 роком. Такими є дані Державної митної служби. Найбільше купували український мед у Німеччині – майже 19 тисяч тонн, потім йдуть США – 12,1 тисяч тонн, Польща – 9,7 тисяч тонн, Франція – 9,6 тисяч тонн, Бельгія – 7,1 тисяч тонн. Загалом в країни ЄС було експортовано 71 тисячу тонн українського меду.
Тобто висновок простий: по-перше, європейський ринок є принципово важливим для цієї статті українського експорту, і, по-друге, український мед користується попитом у європейського споживача.
За словами Едуарда Кричфалушія,
“якщо взяти історію нашого постачання до Європейського Союзу за останні п’ять, навіть більше років, середньозважено можна твердо сказати про те, що у Євросоюзі споживають у межах 40-50 тисяч тонн українського меду щорічно”.
Фахівець пояснює, за що насамперед цінують український мед.
“Український продукт має кілька ключових характеристик, які притаманні поняттю «мед». Він янтарно-жовтий, він не має стороннього присмаку, це не розмарин, не лаванда, не якісь специфічні меди, він має простий, звичний для споживачів медовий смак. Він чистий від антибіотиків, пестицидів, різних ГМО-культур, які зустрічаються в усьому світі”,
– констатує фахівець.
У торгівлі з ЄС для українських експортерів є також очевидний “плюс” і, на жаль, такий же очевидний поки що “мінус”.
“Ми близько до Європейського Союзу, близько до споживача. В межах двох тижнів є можливість постачання на склад покупця, це не 90-120 днів на виконання замовлення, яке пливе з Латинської Америки, з тієї ж Мексики, яка є ще одним великим постачальником меду в ЄС. Мінус у нас наразі один – це те, що ми країна у війні і статус переважного постачальника ми не можемо отримати, тому що у нас форс-мажор може відбутися будь-якого дня. І це всі покупці розуміють. Сподіваємося, що це вирішиться, і ми зможемо бути переважним постачальником на європейському ринку”,
– наголошує експортер.
Квота і мито
Поки що ж українська торгівля медом з країнами ЄС асоціюється з двома словами: квота та мито. У 2024 році Україна могла безмитно експортувати в ЄС 44,4 тисячі тонн меду. Після вичерпання квоти наступні партії продукту обкладаються митом в 17,3%. З 1 січня 2025 року до червня для меду було встановлено спеціальну квоту у 18 500 тонн. З 6 червня 2025 року, коли пільговий режим торгівлі України з ЄС закінчився, рівень квоти опустився всього лише до 3,5 тисяч тонн і її вже вичерпано.
Далі – перспектива митної торгівлі та зростання ціни, що знижує конкурентоспроможність українського продукту. І це при тому, що квоти навряд чи можна вважати оптимальним варіантом для торгівлі.
На думку Едуарда Кричфалушія, найкращим варіантом для нас було б взагалі зняття обмежень на обсяги і запровадження пониженої ставки на всі поставки, без квотування. У ЄС є приклад такої співпраці – з Мексикою. Але поки що Європа у торгівлі з Україною віддає перевагу квотам.
“Квота, як метод регулювання, сама по собі дуже погана. Вона створює перекоси. Коли квота є, всі хочуть “залізти” у вузький період часу для того, щоб отримати можливість безтарифного розмитнення. Коли ж квоти немає, треба сплачувати митні платежі і тарифи, а попит знижується. І коли традиційно квота стартує 1 січня – всі хочуть у грудні купити і купити багато”,
– розповідає фахівець.
За його словами, це створює навантаження на експортерів і тиск на постачальників-бджолярів, формується дефіцит, і все це призводить врешті-решт до того, що ніхто не має достатньої рентабельності для виконання зобов’язань і отримання прибутку.
“Відповідно, ми активно працювали над тим, щоб цей вузький коридор у 6 тисяч тонн змінити. І зараз чудова зміна, тобто є достатньо великий об’єм у 35 тисяч тонн, це унеможливить перекоси протягом дії квоти, і тим самим дозволить українському меду бути більш конкурентним проти медів інших країн”,
– наголошує Едуард Кричфалушій.
Що з виробництвом меду в Україні
Корегує обсяги експорту в ЄС і нинішній врожай. Цього року українські пасічники не добрали меду – значною мірою корективи внесла погода. Розповідає Володимир Клименко, голова спілки пасічників Коростенщини “Медове Полісся”.
“Скажу про свій регіон, північ Житомирської області, місто Коростень і район. Затяжна весна. Період цвітіння ріпаку, де можна взяти товарний мед, наростити сім’ї – дощі, прохолода. Тому практично меду не було. Акація, чотири дні, все вимерзло, теж мінус. Липи, як такої, у нас немає. Тобто Канів, туди треба їхати, Полтавська область, Київська, Черкаська. Але із розмови з колегами з тих регіонів можна зробити висновок – там теж мінімум. Ось, частково дав соняшник, і то не всюди. Оскільки поле квітує, погода дозволяє, пчола є на соняху, а меду немає. Або виснажливість ґрунтів, або гібридний соняшник, який сам запиляється”,
– пояснює пасічник.
Тобто українські пасічники цього року зібрали менший “медовий врожай”, аніж розраховували. А дефіцит продукції на внутрішньому ринку підштовхує ціни вгору.
Володимиру Клименку поталанило, оскільки він “моніторив і вгадав поле, яке давало товарний мед”. Тому пасічник отримав свою заплановану норму продукту. Його колегам поталанило менше – багато хто не добрав до норми по 40-60%.
“Що стосується закупівельних цін, то минулого року максимальна ціна становила 63 гривні за кілограм, а наразі вже дотягує до 75 гривень за кілограм. Багато хто зараз здає мед, але все ж не ту кількість, на яку розраховують експортери”,
– розповідає Клименко.
Втім, на думку експерта, “обвалу не буде”, бо виробникам все одно потрібні живі гроші, і вони вимушені будуть здавати товар за будь-яких умов.
“Не зможуть всі пасічники притримати мед, скажімо так, до кращих часів. Я думаю, що ціна буде падати”,
– вважає Володимир Клименко.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Нині закупівельна ціна меду в Україні може становити і 80 гривень за кілограм, і майже 200 гривень. Багато залежить від того, який саме це мед – деякі сорти у великому дефіциті. Продовжує Едуард Кричфалушій:
“Ми зібрали медів на 30% менше, в загальній кількості, ніж попереднього року. Але найгірше те, що деяких сортів ми не зібрали зовсім. Наприклад, акацієвого меду Україна цього року майже не бачила, тобто невеликі партії цього меду розійшлися в перший-другий тиждень після медозбору. Що стосується липового та гречаного – ситуація краща, вони в наявності, але ціни значно зросли. Врожай поліфлорного, квіткового меду також не вдався. Особливо це стосується південної частини України, прифронтових – Запорізької, Харківської – областей, де традиційно було багато бджолярів і великий медозбір”.
Мед буде, питання – в ціні
Ціни на мед в Україні варіюються залежно від сорту, обсягу та місця покупки. Найдорожчими вважаються акацієвий та липовий мед. Найдешевший – соняшниковий.
Також варто врахувати, що безпосередньо у пасічника придбати мед можна дешевше, аніж на ринку. А у супермаркеті він може коштувати дорожче, аніж у пасічника чи на ринку. Ціна меду в торгівельній мережі залежить від націнки, яка в середньому складає 35-50%. Ще варто врахувати податки. В середньому ціна кілограму меду в торговельних мережах стартує нині майже з 200 гривень за 1 кг.
Загалом, як стверджує Едуард Кричфалушій, споживач без меду не залишиться. Продукт на полицях супермаркетів буде, питання лише – по якій ціні. Адже логіка тут проста: вироблено менше – пропозиція від виробників нижча – ціни вищі.
Сергій Василевич
