“Київстар” заходить у ВДЕ : навіщо телеком-бізнес хоче купити сонячну електростанцію
31 Жовтня 21:22
23 вересня “Київстар” подав до АМКУ заявку на купівлю виробника відновлюваної електроенергії ТОВ “Санвін 11”. Навіщо провідний мобільний оператор хоче вийти на ринок відновлювальної електроенергії, розбирався «Комерсант Український».
У самому Комітеті у запиті від медіа Forbes Ukraine від 29 жовтня інформацію підтвердили. Самі ж представники “Київстар” пояснюють: інтерес до генерації прагматично: це додаткова страховка від блекаутів і крок до більшої енергетичної стійкості мережі зв’язку.
Хто такий “Санвін 11” і що за актив купують
“Санвін 11” зареєстрована в Одесі та має виторг 81,8 млн грн за 2024 рік — помірний масштаб на тлі ринку (для порівняння: у лідера сегмента Elementum Energy виторг у 2023-му становив 4,1 млрд грн). За даними Energo.ua, компанія управляє однією сонячною електростанцією в Житомирській області потужністю 12,95 МВт. Структура власності: кіпрська Merestone Limited; кінцеві бенефіціари — Наталія Богачова (Чехія) та Петро Розенкранц (Ізраїль). Розенкранц — один із ранніх інвесторів у ВДЕ в Україні: ще у 2011 – 2012 роках пов’язані з ним проєкти SunElectra анонсували на Одещині лінійку СЕС на 25 – 30 МВт, а у 2023 – 2024 роках його компанії фігурували в переліках постачальників балансуючих потужностей для «Укренерго».
Регуляторний режим і “зелений” тариф
Ключова деталь активу — режим реалізації електроенергії. За оцінкою галузевих експертів, СЕС “Санвін 11” приєднана до «зеленого» тарифу до кінця 2029 року. Це означає гарантований канал збуту за регульованою ціною, але водночас — обмеження з погляду прямого самоспоживання “Київстаром”. Щоб живити власну інфраструктуру безпосередньо, станцію слід під’єднати до внутрішніх мереж споживача, а не продавати весь обсяг у ринок за “зеленим” тарифом. На тлі загальної нестабільності тарифної моделі у ВДЕ (затримки платежів, перегляди підходів) саме “зелені” активи нині продаються важко, зазначають учасники ринку.
Навіщо телеком-оператору генерація
Оператор прямо артикулює енергетичний мотив. Стійка генерація біля критичних вузлів мобільної мережі — спосіб знизити ризики довгих відключень зв’язку в пікові години та під час масованих атак. Утім купівля “Санвін 11” схожа радше на перший крок у диверсифікацію: оператор відпрацьовує “навчальну траєкторію” у ВДЕ на відносно невеликому проєкті, аби зрозуміти економіку, техніку приєднань і регуляторні ризики перед масштабуванням.
Пілоти та паралельні напрями: СЕС і “вітряки” на телеком-щоглах
Паралельно “Київстар” тестує власні енергопроєкти. У 2024 році компанія інвестувала близько 10 млн грн у пілотні СЕС в Одеській і Житомирській областях, щоб виміряти фактичну економію та прийняти рішення щодо розширення. Розглядаються й малі вітроустановки для живлення базових станцій: ідея — використати наявні телеком-щогли висотою 30–40 метрів для монтажу компактних турбін і локального виробництва. Інтерес до такого формату виявляла дочірня структура “Юкрейн Тауер Компані”. Поки що мова радше про техніко-економічну оцінку, ніж про капіталомістке розгортання.
Читайте також: “Київстар” готується відкрити для України американський та глобальний ринки
Фінансовий контекст групи Veon
Вихід у енергетику узгоджується зі стратегією материнської Veon. СЕО Каан Терзіоглу ще в листопаді 2024 року заявляв про майже 0,5 млрд доларів ліквідності в Україні та готовність інвестувати в суміжні сектори, включно з виробництвом та розподілом електроенергії. Для телеком-групи це спосіб зменшити операційні витрати на енергію, підвищити надійність сервісу в умовах війни й відкрити нові джерела грошових потоків, якщо портфель буде збалансований між «зеленим» тарифом і проєктами для самоспоживання.
Ризики й обмеження: що може піти не так
Навіть із “зеленим” тарифом генерація — не “чарівна пігулка”. Окрім тарифних ризиків і касових розривів у ВДЕ, є технічні виклики: обмеження мережевої інфраструктури, необхідність систем зберігання для роботи в піку, витрати на резервування дизель- чи газовими установками, а також питання балансування при локальному споживанні. Якщо мета — живити базові станції напряму, доведеться розв’язувати задачі приєднання, управління мікромережею та синхронізації з загальною енергосистемою. Якщо мета — інвестиційний дохід, оператор орієнтуватиметься на стабільність розрахунків за «зеленим» тарифом і на ринкову кон’юнктуру.
Що далі: сценарії для “Київстару” на енергоринку
Найімовірніший короткостроковий сценарій — «Київстар» закриває угоду з “Санвін 11”, інтегрує актив у портфель і паралельно продовжує пілоти з локального живлення критичної інфраструктури. Далі можливі два треки: розширення портфеля «зелених» активів під тарифну модель або фокус на власних генеруючих рішеннях у форматі мікрогрід із накопичувачами та гібридною генерацією (сонце/вітер/газ). Обидва підходи не взаємозаперечні й можуть рухатися паралельно, зменшуючи вартість кіловат-години для мережі зв’язку та підвищуючи її стійкість.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
