Китай скоротив закупівлю російської нафти на дві третини – Bloomberg
18 Листопада 2025 14:09
Великі держкомпанії Китаю призупинили закупівлю російської нафти ESPO, на яку припадає основна частина морського експорту з РФ до КНР, після введення Вашингтоном санкцій проти «Роснефти» та «Лукойла». Уникати її стали і деякі приватні переробники, зазвичай більш терпимі до ризиків, після того, як Євросоюз і Великобританія включили до чорних списків НПЗ Shandong Yulong Petrochemical, який був великим покупцем російської нафти.
Все це викликало на китайському ринку нехарактерну для нього тривогу, пише Bloomberg, передає «Комерсант Український».
За оцінкою Rystad Energy, у листопаді середньодобовий імпорт російської нафти до Китаю може впасти на 500 000–800 000 барелів, або дві третини від звичайного рівня. Через відмову китайських НПЗ приймати нафту ESPO у колишніх обсягах у регіоні сформувався її надлишок, що тисне на ціни: сорт (з урахуванням транспортних витрат) зараз пропонується зі знижкою до еталонних марок у $4 за барель, тоді як наприкінці жовтня вона становила 50 центів.
Страх, що з’явився, – те, що відрізняє останні заходи США від попередніх обмежень, говорить Вандана Харі, засновник сінгапурської аналітичної компанії Vanda Insights:
Санкції США щодо «Роснефти» та «Лукойла» можуть певною мірою стати переломним моментом.
Вони «можуть мати найбільш далекосяжні наслідки для світових ринків нафти» і несуть у собі «ризик значного зниження» нафтовидобутку в Росії, заявило у четвер Міжнародне енергетичне агентство (МЕА).
За його даними, некуплена нафта залишається на танкерах, які використовуються як плавучі сховища. За останні два місяці сукупний обсяг такої нафти зріс на 194 млн. барелів, і Росія зробила значний внесок у цей процес, «оскільки покупці оцінюють ризики недотримання санкційних вимог та можливі обхідні шляхи». Загалом частка санкційної нафти в цьому обсязі склала близько 32%, за оцінкою МЕА.
Найшвидшими темпами нафту в танкерах складує Росія, свідчить проведений Bloomberg аналіз даних про пересування суден: її обсяг з кінця серпня до кінця жовтня зріс на 9% – з майже 356 млн до 388,4 млн барелів.
