Китай відкрив ринок для українського борошна: що це означає для експортерів і чому поставки не стартують одразу
7 Квітня 12:21
РОЗБІР ВІД 
Україна офіційно відкрила можливість експорту пшеничного борошна до Китайської Народної Республіки. Відповідний протокол інспекційних, фітосанітарних та санітарних вимог 6 квітня підписали Держпродспоживслужба та Генеральна митна адміністрація КНР. Влада називає це кроком до розширення експорту продукції з доданою вартістю. Однак сам факт відкриття ринку ще не означає, що українське борошно масово піде до Китаю вже найближчими тижнями або місяцями. Про це у ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» заявив директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
Що саме відкрили для України
Йдеться про офіційно погоджений механізм доступу українського пшеничного борошна до ринку КНР. Тобто тепер існує правова й технічна база, яка дає змогу українським виробникам виходити на китайський ринок за умови дотримання всіх встановлених вимог.
Інакше кажучи, це вже не просто дипломатична заява про наміри, а конкретний інструмент для можливого експорту продукції з доданою вартістю. Для українського агросектору це важливо ще й тому, що відкриття нових ринків збуту знижує залежність від окремих напрямків і посилює позиції країни в глобальній торгівлі.
З української сторони міжнародну угоду підписав голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук, з китайської — Надзвичайний і Повноважний Посол Китайської Народної Республіки в Україні Ма Шенкунь.
Заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко наголосила, що підписання документа є важливим кроком для розширення доступу української продукції на китайський ринок і створює передбачувані умови для роботи виробників:
«Підписання цього Протоколу є важливим кроком для розширення доступу української продукції на ринок Китайської Народної Республіки. Документ визначає чіткі та прозорі вимоги до виробництва, контролю та експорту, що формує передбачувані умови для роботи українських виробників. Це відкриває нові можливості для нарощування експорту продукції з доданою вартістю, зокрема пшеничного борошна. Водночас це і важливий крок для диверсифікації ринків збуту та зміцнення позицій України на глобальних ринках».
Документ став результатом тривалої роботи експертів, переговорів і комплексної оцінки української системи контролю безпечності харчових продуктів. Фактично китайська сторона підтвердила, що українська продукція відповідає високим стандартам і може претендувати на вихід на один із найбільших ринків світу.
Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук назвав це рішення значно ширшим, ніж просто відкриття нового експортного напряму:
«Це не просто формальність — це “зелений сигнал” для українських виробників виходити на один із найбільших і найвимогливіших ринків світу. Це рішення значно більше, ніж новий експортний напрям. Йдеться про розвиток переробки, зростання доданої вартості та зміцнення позицій України як надійного постачальника якісної й безпечної продукції на світовому ринку. Україна не просто експортує сировину — ми впевнено заходимо у сегмент готової продукції й робимо це за найвищими міжнародними стандартами».
Що гарантує Україна в межах нового протоколу
Українська сторона гарантує відповідність продукції вимогам КНР, зокрема:
- відповідність борошна законодавству Китаю у сфері безпечності харчових продуктів;
- відсутність карантинних організмів, зокрема Tilletia controversa;
- повний контроль на всіх етапах — від вирощування пшениці до експорту готової продукції;
- впровадження системи моніторингу та регулярних перевірок.
Окремо документ передбачає прозорість та простежуваність кожної партії: продукція має бути належним чином маркована і супроводжуватися фітосанітарним сертифікатом та міжнародним сертифікатом для експорту харчових продуктів нетваринного походження.
Протокол також встановлює механізми взаємодії між сторонами, обмін інформацією, можливість проведення інспекцій та перегляду ризиків. Таким чином Україна отримала не лише формальний дозвіл, а й чітко прописані правила роботи на китайському ринку.
Чому відкриття ринку не означає негайний старт експорту
Водночас між відкриттям ринку на міждержавному рівні та реальним стартом комерційних поставок є суттєва різниця. Саме на цьому наголошує директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський, який закликає не плутати юридичне відкриття ринку з миттєвим початком експорту. Експерт пояснює, що галузь не очікує швидких поставок одразу після підписання протоколу:
«Те, що його відкрили, це чудово. Ми радіємо цьому, ми приймали в цьому певну участь».
Водночас він наголошує, що це лише початок довшого процесу.
«Наші підприємства проходили попередню сертифікацію, ми показували, наскільки ми відповідаємо вимогам і таке інше. Але сказати, що це з завтрашнього дня, або через три місяці воно туди попливе – ні. Не попливе», – зазначив Рибчинський.
За словами експерта, ринок відкрито де-юре, але для реального експорту потрібен час на процедурні та технічні кроки.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Яка головна проблема — простежуваність
Однією з ключових вимог для виходу на китайський ринок є простежуваність продукції. У випадку з борошном це означає простежуваність не лише готового продукту, а й пшениці, з якої він виготовлений:
«Вся справа в тому, що борошно прослідкованість – це значить прослідкованість пшениці. І самої системи ще як такої немає».
Експерт пояснює, що запуск такого механізму не відбувається за кілька днів.
«Це процес не одного дня і не одного місяця», – пояснив він.
Саме тому навіть після підписання міждержавного документа виробники ще мають пройти шлях від попередньої готовності до повноцінного допуску на ринок.
Чому Китай давно був складним ринком для українського борошна
Рибчинський звертає увагу, що китайський напрямок і раніше не був реальним масовим ринком для українського борошна:
«Ми не возили в Китай. Китай – у нього ввозний податок дуже високий – 60% плюс 17% ПДВ. Тобто, українське борошно ніколи не було на китайському ринку».
Він також додає, що статистика минулих років могла створювати хибне враження про наявність поставок.
«Те, що до війни рахувалося як експорт борошна в Китай, ніколи на Китай не йшло, а йшло на Північну Корею. Тобто, через китайські порти воно експортувалося туди. Це було ще до 19-го року. Де-юре, воно як би фігурувало в Китай, а де-факто воно ніколи в Китаї не було, тому що неможливо було туди поставити».
Що заважає експорту саме зараз
Навіть якщо протокол уже підписано, на практиці головною перепоною залишаються логістика та безпека. Директор Спілки «Борошномели України» каже, що для Китаю потрібні великі партії товару, а їхнє відвантаження в нинішніх умовах є складним:
«Китай цікавий, але в поточних умовах говорити про експорт в Китай ми, мабуть, не зможемо. В поточних умовах».
Він пояснює це так:
«Це повинні бути великі партії, які проблемно зараз вантажити в наших портах через безпекові речі. Тобто, це ж контейнеровози».
Крім того, зростає вартість доставки.
«Через те, що контейнеровози ходять кругом Африки, ціна стає дуже дорогою», – додав Рибчинський.
Тобто проблема не лише в допуску на ринок, а й у тому, чи буде такий експорт економічно доцільним.
Чи може Китай стати перспективним ринком у майбутньому
Попри обережність оцінок, Рибчинський не заперечує, що китайський напрямок цікавий для українських виробників:
«Китай цікавий».
Але зараз, за його словами, майже неможливо точно спрогнозувати, коли експорт стане привабливим для бізнесу.
«Поки дуже складно на поточному етапі спрогнозувати, коли вона стане привабливою для українських експортерів борошна для Китаю».
Отже, ринок КНР для українського борошна можна назвати радше стратегічною можливістю на перспективу, а не швидким джерелом великого валютного виторгу вже сьогодні. Це випливає як із самого факту підписання протоколу, так і з оцінок галузі.
Чи можна зараз прогнозувати світові ціни на борошно
Окремо Родіон Рибчинський прокоментував питання про світові ціни на борошно та новий сезон на тлі паливної кризи для аграрного сектору. Його відповідь була доволі короткою: наразі коректний прогноз зробити неможливо:
«Я не знаю, як і ви не знаєте, як зміниться ціна на внутрішньому ринку на зерно з початку нового маркетингового року, а ви мені пропонуєте зробити прогноз цін на світовому ринку».
Фактично експерт застерігає від надто сміливих прогнозів, коли на ринок одночасно тиснуть воєнні ризики, логістика, вартість пального, стан нового врожаю та непередбачувана кон’юнктура зовнішніх ринків.
Що це означає для українських виробників
Для українських борошномелів новина про відкриття ринку Китаю є позитивною насамперед у стратегічному сенсі. Це означає, що:
- з’явився офіційний канал доступу до одного з найбільших ринків світу;
- українська сторона пройшла важливий етап погодження вимог;
- виробники можуть готуватися до сертифікації та майбутньої роботи за новими правилами.
Але є й інша сторона: швидкого комерційного ефекту ринок Китаю, ймовірно, не дасть. На це вказують і вимоги до простежуваності, і логістичні витрати, і воєнні ризики для портового експорту.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
