Легалізація тіні: чому новий криптозакон не про ринок, а про контроль
4 Вересня 2025 18:36
РОЗБІР ВІД 
Крипторинку в Україні — бути! Так вирішили народні депутати, підтримавши в першому читанні законопроєкт про віртуальні активи. Якщо документ пройде друге читання, щасливому власнику електронних грошей — як би вони не називалися — доведеться їх декларувати й сплачувати податок до держбюджету. Але поки що питань щодо крипторинку більше, ніж відповідей.
Автор законопроєкту — нардеп Данило Гетманцев — запевняє, що легалізація криптовалют може щороку приносити бюджету до 15 млрд грн. Що ж пропонує Гетманцев? Насамперед він зазначає, що віртуальні активи (ВА) не є грошима і не можуть використовуватись як офіційний засіб платежу в Україні. Їхній правовий режим наближений до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права.
Послуги, пов’язані з обігом таких активів, підлягають авторизації та регулюванню. Законопроєкт також передбачає захист інвесторів, прозорість, боротьбу з маніпуляціями та визначає податковий режим — ключовий момент, через який попередній закон так і не був реалізований.
А головне — пропонується запровадити окреме оподаткування доходів від операцій з ВА. Податок стягуватиметься лише з прибутку (дохід мінус витрати), при цьому фізичні особи декларуватимуть дохід самостійно.
«Все просто, — запевняє Гетманцев, — подаєте щорічну декларацію, де відображаєте різницю між доходом від продажу та витратами на купівлю. З неї й сплачуєте податок».
Звільняються від оподаткування: обмін ВА на ВА, дохід у межах однієї мінімальної зарплати, а також безоплатно отримані активи — наприклад, подаровані. Можливий облік збитків. При продажу ВА, придбаних до 2026 року, — пільгова ставка 5%. Передбачене загальне оподаткування 18% + 5% з прибутку.
Для юридичних осіб вводяться податкові коригування щодо операцій з ВА та визначення витрат Мінфіном. Операції з ВА (окрім NFT та активів, що підтверджують право вимоги на майно або послугу) та послуги з їх обігу не оподатковуються ПДВ. При цьому заборонено використовувати спрощену систему оподаткування для операцій з ВА.
«Це питання встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету — за даними дослідження Global Ledger, якби ринок крипти був легалізований раніше, лише за 2021–2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) і ще до 6,53 млрд грн — від оподаткування доходів громадян», — вважає Гетманцев.
Усі зміни планується запровадити з 1 січня 2026 року.
Суть законопроєкту — у відбілюванні корупційних і кримінальних активів
Спроба змусити власників криптовалют вийти з тіні може мати протилежний ефект, вважає фінансовий аналітик Василь Боровський — ринок ще більше піде в тінь. Хоча це відкриє можливість певній групі людей — політикам, чиновникам, правоохоронцям і криміналітету — легалізувати свої активи в крипті за пільговою ставкою.
«Суть законопроєкту — у відбілюванні/відмиванні корупційних і кримінальних коштів через крипту. Адже ні для кого не секрет, що останнім часом хабарі воліють брати в криптовалюті — такі операції важко відстежити й, тим більше довести, що це саме хабар. Якщо подивитися на декларації силовиків і чиновників, там уже чимало зазначено коштів у крипті, серед нардепів є криптомільйонери. Навіть пільгу в 5% придумано виключно для них — щоб вони могли на цьому ще й зекономити та не звітувати про походження крипти», — вважає Боровський.
Крім того, як наголошують фінансисти, все одно залишиться лазівка для уникнення податків. Подарунки до певної суми не оподатковуються, тож прибуток можна легко переказати на інший гаманець і оголосити його подарунком. А оскільки цифрова валюта не є платіжним засобом, дохід від віртуальних активів не вважається таким до моменту його отримання у фіатній формі.
Мертвонароджений законопроєкт
Легалізація крипти принесе до бюджету значно менше, ніж було витрачено на створення цього законопроєкту. Він — для наївних, які повірять, а потім їх, як у випадку з онліфансницями, арештують, пограбують і змушуватимуть працювати «на дядю», забираючи більшу частину заробленого, — заявив кіберексперт Костянтин Корсун на своїй сторінці у Facebook.
За словами експерта, криптообмінники та криптобіржі досі перебувають у сірій зоні, а крипторинок потребує захисту від свавілля силовиків.
«У демократичній державі начебто все, що не заборонено, — дозволено. Але це лише в теорії. Та й держава у нас — не зовсім демократична. А товариші майори дуже легко можуть “намалювати” непоступливому криптобізнесмену “фінансування тероризму” або “співпрацю з державою-агресором”. Достатньо зафіксувати одну транзакцію на якийсь криптогаманець. А якщо у тебе тисячі операцій на день — як їх усі перевірити? І тоді налетить “кавалерія”, активи арештують, частина з них “зникне” ще під час обшуку, а за решту почнеться торг про суму викупу», — зазначає Корсун.
Для самої влади цей законопроєкт — величезна схема легалізації чорного корупційного кешу.
«Заплатять свої 5% ПДФО — і отримають мільйони чистенькими та відмитими. А ще деякі операції не оподатковуються — наприклад, обмін однієї криптовалюти на іншу. А “збитки, отримані в попередні періоди, можна враховувати до їх погашення” — це взагалі клондайк для схем. Я навіть не заглиблювався далі в текст, бо не бачу в цьому сенсу», — підкреслює експерт.
Згідно з проєктом Гетманцева, всі операції з віртуальними активами підлягають щорічній звітності перед органами контролю — формально для боротьби з відмиванням грошей. Але на практиці такі заходи навряд чи зупинять злочинців — вони продовжать робити те, що й раніше, вважає Костянтин Корсун.
Він робить висновок: цей законопроєкт — мертвонароджений. Зацікавлена в ньому дуже вузька група осіб із цілком конкретними, матеріальними інтересами. Умови, які декларуються законопроєктом, є неприйнятними для більшості умовно чесного криптобізнесу, тож цей ринок і надалі залишатиметься “диким”.
Авторка: Алла Дуніна
