Легше закритися, ніж підняти чек: як український бізнес виживає під час війни та блекаутів
7 Лютого 12:02
РОЗБІР ВІД 
Війна росії проти України змусила український бізнес працювати в умовах, до яких неможливо було підготуватися заздалегідь. Ракетні удари по енергетичній інфраструктурі, довготривалі відключення світла, холод у приміщеннях і падіння платоспроможності клієнтів — усе це стало новою нормою. Особливо вразливим виявився ресторанний бізнес, де комфорт гостя напряму визначає виживання закладу. На тлі блекаутів частина ресторанів почала додавати до чеків окрему плату за роботу генератора, що викликало активну дискусію в професійному середовищі та застереження з боку Держпродспоживслужби щодо можливих порушень прав споживачів. Чи має право ресторан перекладати витрати на генератор на клієнта? Де проходить межа між виживанням бізнесу та порушенням прав споживачів? І як українські заклади громадського харчування адаптуються до блекаутів, холоду та падіння відвідуваності під час війни — без підвищення цін і без втрати довіри гостей, пише «Комерсант Український».
Під час блекаутів частина ресторанів почала додавати до чеків окрему плату за роботу генератора. Втім, юристи попереджають: якщо клієнта про це не повідомили заздалегідь, заклад може отримати штраф — інколи до третини суми замовлення. Закон вимагає чесних і зрозумілих правил: гість має знати, за що саме він платить, ще до того, як зробить замовлення.
Легше закритися, ніж підняти чек
Саме тому багато підприємців опинилися перед вибором — перекладати витрати на клієнтів або шукати інші способи виживання. Пара підприємців Дана Себесевич та Дзен Євстигнейкін пішли другим шляхом і принципово не додають «генератор» у чек, навіть у найскладніші періоди відключень світла. Та у коментарі для «Комерсант Український» розповіли власну історію адаптації — без генераторів, без доплат у чеку і без ілюзій.
«Наш заклад “Юрба” ми відкрили уже під час війни і, звісно, ніхто не знав, з якими складнощами доведеться стикатись. Зараз, я вважаю, найскладніші часи для ресторанного бізнесу», — говорить співзасновниця закладу Дана Себесевич.
Початково бізнес зробив ставку на автономність: заклад працює не від генераторів, а від акумуляторних систем живлення. Це дозволяло триматися під час коротких відключень і навіть стало прикладом для інших. Та масові блекаути змінили правила гри.
«Ми працюємо суто на наших батареях. Але при таких довгих відключеннях світла вони просто розряджаються. Якщо світло дають на 2–3 години — ми заряджаємось і можемо працювати 7–8 годин. Але коли цього не вистачає, ми просто закриваємо заклад», — пояснює Дзен Євстигнейкін.
Головним ворогом бізнесу разом з відсутністю електроенергії став холод. Через що відвідуваність впала майже вдвічі, каже.
Через низьку температуру страждають не лише клієнти, а й команда, яка змушена працювати у складних умовах. Частково ситуацію рятує зростання доставки — але це лише компенсація, а не повноцінна заміна залу.
Генератор у чеку: зрозуміти, але не підтримати
Під час блекаутів частина закладів почала додавати до рахунків окрему плату за користування генератором. Дзен Євстигнейкін визнає: з економічної точки зору це зрозуміло.
«Ми чуємо від сусідів, скільки вони витрачають на паливо. Для великих закладів, які споживають по 60 кВт і більше, це просто космос. Це гроші, які буквально згорають», – каже Євстигнейкін
Втім, самі підприємці таку практику не підтримують.
«Я не підтримую цю історію. Це ті умови, в яких опинились усі — і бізнес, і клієнти. Усі зараз у скруті», — наголошує він.
Без підвищення цін, але з простішим меню
У «Юрбі» свідомо не пішли шляхом підняття чеку. Причина — специфіка аудиторії.
«80% наших відвідувачів — мешканці житлового комплексу. Для них похід у наш заклад — це рутина, а не подія. І вони дуже відчули б будь-яке подорожчання», — пояснює Дана Себесевич.
Натомість бізнес пішов на інші компроміси: спрощення меню та фокус на базових стравах.
«Люди більше не хочуть складних позицій. Раніше були котбулари, кордон блю, експерименти. Зараз усім потрібна проста, зрозуміла, смачна їжа — щоб нагодувати дітей, поїсти, коли вдома немає світла», — говорить підприємиця.
Скорочення меню дозволяє втримувати ціни та контролювати фудкост, навіть якщо це означає відмову від креативних ідей.
За півтора року війни змінилось усе: витрати, поведінка клієнтів, мотивація команди, сама концепція бізнесу. Сьогодні люди приходять у заклади не лише за їжею.
Український бізнес у тилу став частиною стійкості країни. Без пафосу, без надприбутків, часто — на межі. Але з рішенням залишатися, працювати і тримати спільноту навіть тоді, коли холодно, темно і складно.
