Людський ресурс на межі: ізраїльський офіцер назвав головну загрозу для України
30 Грудня 17:22
РОЗБІР ВІД 
Конфліктів між військовими територіальних центрів комплектування та цивільними дедалі частіше стає приводом для суспільних дискусій, маніпуляцій і дезінформації. Останні резонансні події — зокрема загибель військовослужбовця ТЦК у Львові та смерть чоловіка на території РТЦК в Одеській області — лише загострили проблему довіри до мобілізаційних процесів.
У Львові під час спроби перевірки документів смертельно поранили військовослужбовця ТЦК Юрія Бондаренка. Подія викликала значний суспільний резонанс і хвилю коментарів у соцмережах. Чи справді насильство з боку ТЦК є масовим явищем, чи це результат інформаційних атак? Хто і навіщо розпалює ненависть до мобілізації? І головне — як повернути мотивацію людей захищати державу, коли людський ресурс вичерпується?
Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що випадки застосування сили працівниками територіальних центрів комплектування проти громадян є поодинокими й становлять менше ніж 1%.
«Наш ефір переповнений кадрами, де нібито когось затягують чи б’ють працівники ТЦК, через що створюється враження провалу мобілізації. Насправді це поодинокі випадки», — зазначив Буданов.
Він також порівняв ситуацію з росією, де, за його словами, на телебаченні демонструють виключно постановочні сюжети з «бравими вояками», часто за участі акторів, замовчуючи реальні проблеми та втрати.
Проблему підтверджує і нещодавнє дослідження Інституту масової інформації, проведене у 10 регіонах України. Аналітики дійшли висновку, що тема мобілізації та дискредитація ТЦК є одними з ключових у російських фейках і маніпуляціях.
Близько 60% постів у найпопулярніших українських анонімних телеграм-каналах містять негативні або агресивні меседжі щодо територіальних центрів комплектування та мобілізації. Про це свідчать результати дослідження Інституту масової інформації (ІМІ), проведеного у період з 23 грудня 2024 року по 5 січня 2025 року.
Найбільше таких дописів зафіксовано в телеграм-каналах «І.ШО? | Новини» (1,06 млн підписників) та «Всевидящее ОКО: Україна | Новини» (1,11 млн підписників).
Вичерпання ресурсу і втрата довіри: офіцер ЦАХАЛ про виклики мобілізації в Україні
Втім, відкидати реальні проблеми мобілізації теж не варто. Офіцер запасу Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) Григорій Тамар в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» заявив, що ключовою внутрішньою проблемою України у війні з росією залишається питання мобілізації та вичерпання людського ресурсу.
За його словами, йдеться не лише про об’єктивні причини — затяжну й надзвичайно криваву війну, яка призводить до масштабних людських втрат, — але й про серйозні суб’єктивні помилки у взаємодії держави та суспільства.
«Головна проблема України сьогодні в війні з росією — це складності у плані мобілізації нових військовослужбовців. Проблема мобілізаційного ресурсу. Об’єктивно — це затяжна, кривава війна з великими втратами. Але є й суб’єктивний фактор: владі та суспільству не вдалося виробити ефективні способи співпраці з народом, які б привели до того, щоб люди самі хотіли йти захищати свою державу», — зазначив Тамар.
Він наголосив, що на початку повномасштабної війни Україна пережила безпрецедентний сплеск добровільного військового патріотизму. Однак цей ресурс, на його думку, не був збережений і примножений.
«Цей неймовірний військовий патріотизм, який був на початку війни, влада, на жаль, не змогла його виплекати, розростити, як найцінніший плід. Навпаки — в різному ступені на ньому просто паразитували. Дуже благородний і історичний посил використовували замість того, щоб системно його підтримувати», — підкреслив ізраїльський офіцер.
Григорій Тамар визнає, що універсальних рецептів не існує, а механічне копіювання ізраїльської моделі мобілізації для України є неможливим.
«Я розумію, що не може бути дзеркального повторення ізраїльського досвіду — у нас різні країни і різні війни. Але потрібно думати, як зробити це правильно. Потрібні інструменти, методи, рішення, які відновлять довіру й мотивацію», — зазначив Тамар.
На думку Тамара, без переосмислення державної політики у сфері мобілізації та без чесного діалогу з суспільством навіть найсучасніше озброєння не зможе компенсувати дефіцит людського ресурсу на фронті.
Отже, мобілізація в Україні опинилася на критичному перетині війни, виснаження людського ресурсу та інформаційних маніпуляцій. Навіть поодинокі порушення чи трагедії на тлі браку довіри й агресивного медіасередовища множаться в суспільній свідомості, підриваючи готовність людей брати участь у захисті держави. Вихід із цієї кризи можливий лише через чесну й системну комунікацію, прозорі правила та відновлення партнерства між владою й суспільством, без якого жодна, навіть найсильніша армія не зможе утримати фронт.
