Маневрена оборона чи втрати? Як змінюється ситуація для ЗСУ в Курській області
13 Березня 19:08
ПРОГНОЗ
Станом на 13 березня 2025 року Збройні сили України (ЗСУ) проводять стратегічний відхід з позицій у Курській області росії після активізації наступальних дій зс рф.
Українське військове командування визнає часткове виведення військ з певних районів Курської області, наголошуючи на тому, що бої на підступах до ключових населених пунктів тривають. А президент Володимир Зеленський своєю чергою наголосив на пріоритетності захисту життя солдатів під час цих маневрів.
Крім того, Головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський заявив, що українські війська продовжуватимуть операції в Курській області доти, доки це буде необхідно, зосередившись на тактичному перегрупуванні на захищеніших позиціях.
Тим часом росЗМІ транслюють тезу про те, що, українське військове командування “намагається видати панічну втечу ЗСУ із Суджі за перегрупування”. А сам російський президент володимир путін заявляє, що “у Курській області ситуація під нашим контролем, ЗСУ намагаються вийти з області по 2-3 людини. Управління цими військами втрачено”.
Що насправді відбувається у Суджі та її околицях та чи чекати найближчим часом на завершення “курської операції” ЗСУ, «Комерсант Український» запитав у військового експерта Владислава Селезньова.
Він одразу попередив, що варто все ж таки ділити навіть не навпіл, а на вісім, всі заяви, які лунають від усіх учасників інформаційного протистояння.
Це пояснюється тим, що український Генштаб дуже обережно та скупо повідомляє про процеси, які відбуваються на Курщині, для того, щоб, дотримуючись інформаційної тиші, максимально убезпечити дії ЗСУ на цій ділянці фронту.
“Те, що там ведуться маневрені оборонні дії та здійснюються ар’єргардні бої (це означає, що бої ведуть сили прикриття, котрі виділяються зі з’єднань (частин) сухопутних військ під час відступу та при переміщенні чи маневруванні, – ред.) – це очевидно. Генерал Сирський, главком ЗСУ, заявив, що оточення українських сил оборони в районі Суджі немає. Те, що розповідають російські топпропагандисти, взагалі не варто зважати на це, бо вони, зазвичай, брешуть щоразу, як тільки відкривають рота”, – сказав Селезньов.
Операція в Курській області: на чию користь співвідношення сил наразі
Експерт закцентував, що за останній проміжок часу ЗСУ втратили чималу частину того плацдарму, який тримали під контролем на території Курської області рф, і це очевидно. Моніторинговий проєкт DeepState теж абсолютно чітко демонструє той факт, що територія, яка знаходиться під контролем української армії, значно зменшилась.
“Ворог намагається перерізати ту саму магістраль, яка з’єднає Суджу з Сумами, атакуючи через державний кордон в районі населеного пункту Басівка, пробираючись туди повз село Новеньке. Таким чином кремль заявляє про те, що вони навіть цей населений пункт тримають під контролем. Але чи так воно, чи ні, я думаю, що все ж таки варто дочекатися бодай повідомлень від наших прикордонників, які діють, зокрема, на цій ділянці фронту. Для того, щоб верифікувати інформацію”, – сказав Владислав Селезньов.
За його словами, незалежно від інформаційних повідомлень з обох сторін, українці мають розуміти, що ситуація в районі Курського плацдарму українських сил оборони визначається виключно ресурсними можливостями (як росіян, так і українських сил оборони).
Якщо зс рф зосередили на території Курської області 60-тисячне угрупування, то відповідно бійців ЗСУ там кратно менше.
“Скільки тисяч – я не знаю, але бачив цифру до 10 тис. Хоча, думаю, що там набагато менше, з урахуванням того, що деякі бригади, які знаходилися там, повідомляють про вивід своїх сил та засобів. За умов такого співвідношення сил та засобів говорити про вірогідність подальшого утримання рубежів та позицій на території Курської області, мабуть, не варто”, – пояснив військовий експерт.
Про що варто говорити в контексті боїв на Курщині
За словами Владислава Селезньова, звернути увагу потрібно на той факт, що українська армія, діючи в маневреній обороні, збільшує рівень ворожих втрат кратно. Адже сторона, яка захищається, завжди зазнає втрат у кілька разів більше, ніж військо, яке наступає.
Не варто відкидати й той факт, що для ЗСУ на Курському напрямку є певна негативна динаміка. На це вказує те, що володимир путін, імітуючи свою присутність у Курській області, 13 березня заявив про необхідність створення “санітарної зони”, для того, щоб убезпечити Брянську та Курську області. Відповідно, противник намагатиметься створити буферні зони, на кшталт тих, які на початку травня 2024 року намагався зробити на півночі Харківщини.
Чи вистачить ЗСУ потужності втримати вигідні позиції під час “курської операції”
Військовий експерт у розмові з «Комерсант Український» звернув увагу на те, що українська армія підготувала заздалегідь інженерні фортифікації, як на території Сумської, так і на території Чернігівської області. А от чи вистачить ЗСУ сил та засобів втримати ці рубежі та позиції від обстрілів ворожої артилерії та авіації, — покаже лише час.
Операція ЗСУ у Курській області: як її бачать країни-союзниці України
Втрата Суджі та російський наступ
Financial Times пише про те, що російські війська повернули собі ключове місто Суджа, яке перебувало під контролем України близько шести місяців. Ця втрата означає суттєвий регрес для українських операцій в регіоні.
Українські війська зайняли цю територію в рамках своїх транскордонних операцій, порушивши російську логістику і просунувши лінію фронту вглиб ворожої території. Однак в останні тижні російські військові активізували свої зусилля з відвоювання регіону, розгорнувши додаткові наземні сили, артилерію та повітряну підтримку. А президент росії володимир путін наказав своєму командуванню прискорити виведення українських військ з російської території.
Активізація зс рф на Курщині: яка “відповідь” України
Попри втрату Суджі, українські військові підкреслюють, що відхід з певних позицій у Курській області є скоріше прорахованим тактичним маневром, ніж повномасштабним відступом.
На думку військових аналітиків, це пересування спрямоване на збереження живої сили й запобігання перенапруженню українських військ у вразливому становищі. Збереження оборонної гнучкості залишається критично важливим, оскільки офіційний Київ все ще має стратегічні цілі в прикордонних регіонах.
Крім того, варто враховувати те, що президент України Володимир Зеленський запевняє українську громадськість та міжнародних партнерів, що ця передислокація ЗСУ не означає ширшого відступу, а є частиною довгострокової військової стратегії. Він повторює, що безпека українських солдатів залишається пріоритетною, і наголошує на необхідності подальшої міжнародної військової підтримки України.
Міжнародна реакція та переговори про припинення вогню
Зміни на полі бою в Курській області також вплинули на поточні дипломатичні зусилля. Так, Сполучені Штати очолили переговори про тимчасове припинення вогню, запропонувавши 30-денне перемир’я, спрямоване на сприяння гуманітарній допомозі та дипломатичним переговорам.
Стів Віткофф — спеціальний посланник президента США Дональда Трампа — відвідав 13 березня москву, щоб обговорити запропоноване припинення вогню з російською стороною.
Офіційний Вашингтон уже попередив про додаткові санкції, якщо кремль відмовиться брати участь у перемовинах. А державний секретар Марко Рубіо публічно заявив, що США підтримують мирне врегулювання, але продовжать надавати військову допомогу Україні, якщо це буде необхідно.
Однак реакція росії була переважно зневажливою. Юрій Ушаков — головний помічник президента росії — відкинув пропозицію про припинення вогню, назвавши її “тимчасовим заходом, який слугує лише українським інтересам”. Він також заявив, що росія не бачить довгострокової стратегічної вигоди у згоді на перемир’я без територіальних поступок з боку України.
Що далі чекає на Україну в Курській області?
Європейські аналітики та військові експерти зазначають, що з розвитком ситуації перед Україною постає кілька ключових військово-дипломатичних викликів. Серед них:
1. Стабілізація лінії фронту. ЗСУ повинні утримувати оборонні позиції, уникаючи оточення російськими військами.
2. Забезпечення подальшої військової допомоги. Офіційний Київ продовжує тиснути на своїх західних союзників щодо надання більшої кількості систем протиповітряної оборони, далекобійної артилерії та бронетехніки.
3. Ведення мирних переговорів. Хоча припинення вогню може тимчасово знизити напруженість, відсутність згоди щодо територіального контролю залишається головною перешкодою на шляху до тривалого миру.
Вони підкреслюють, що події, які відбуваються на полі бою в Курській області, є важливим моментом у війні. Хоча Україна залишається відданою справі збереження тиску на російські війська, втрата Суджі та зростаюча військова присутність росії в регіоні свідчать про те, що ситуація може продовжувати ескалацію.
Таким чином у міру інтенсифікації дипломатичних зусиль найближчі тижні стануть вирішальними у визначенні того, військові чи політичні рішення визначатимуть наступну фазу війни між росією та Україною.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
