Математики на експорт: як Україна втрачає своїх геніїв
22 Вересня 2025 10:32
63% українських медалістів Міжнародної олімпіади з математики, які обрали шлях науки, здобули освіту та розпочали дослідницьку кар’єру за кордоном. Тобто дві третини тих, хто ще в шкільному віці представляв країну на найпрестижнішому математичному змаганні світу, згодом залишили Україну — на кілька років чи й назавжди. Це показує: національний «золотий фонд» молодих талантів значною мірою працює на інші держави. Про це на своїй сторінці у Facebook розповів Олександр Костюк, д.е.н., доктор управління бізнесом (DBA), професор, головний редактор міжнародного наукового журналу «Корпоративна власність та контроль», повідомляє «Комерсант Український»
«Щороку шість винятково талановитих учнів середніх шкіл з кожної країни беруть участь у Міжнародній олімпіаді з математики (МО). Це безумовно перлини національного скарбу кожної країни. Якою є доля цих талантів? Вони залишаються в країні чи ні? Де вчаться та як за них конкурують університети?» — наголошує Костюк.
Нове міжнародне дослідження проаналізувало кар’єрні шляхи 2785 медалістів МО з 1986 по 2005 рік і виявило кілька закономірностей.
«Перше – кар’єрні шляхи медалістів МО залежать від їхньої країни походження, незважаючи на однаковий рівень математичних здібностей. Наприклад, ступінь навчання медалістів за кордоном значно відрізняється між країнами одного географічного регіону та з порівнянним рівнем доходу», — зазначає у своєму коментарі Костюк.
За його словами, ступінь навчання медалістів за кордоном суттєво відрізняється навіть між сусідніми країнами з подібним рівнем доходу. При цьому освіта майбутніх науковців має яскраво виражену концентрацію у провідних вишах: Массачусетський інститут технологій (MIT) випустив більше іноземних медалістів, ніж будь-яка країна, крім США. У 19 із 26 досліджених країн дві провідні установи підготували понад 70% переможців олімпіади на рівні бакалаврату.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
«Друге – освіта медалістів за кордоном має високу концентрацію. Наприклад, MIT (Массачусетський інститут технологій, США) випустив більше іноземних медалістів, ніж будь-яка країна, крім США, як на рівні бакалаврату, так і на рівні доктора філософії. Загалом, у 19 з 26 країн дві провідні установи підготували понад 70% медалістів (рівень бакалавра). Тобто, у світі за медалістів МО потрібно буде конкурувати з топовими університетами», — наголошує Kostyuk.
Дослідження показало: приблизно половина медалістів зрештою працюють за кордоном, і освіта є ключовим каналом їхньої міграції. Хоча більшість отримали дипломи в галузі математики, понад 75% тих, хто обрав неакадемічні кар’єри, працюють у сферах програмного забезпечення, економіки та фінансів.
«Третє – приблизно половина медалістів в результаті працюють за кордоном. Освіта є важливим каналом для мігрантів-медалістів. Четверте – хоча більшість медалістів з часом отримали вищу освіту в галузі математики, більше трьох чвертей їхніх неакадемічних робочих місць після отримання ними вже вищої освіти пов’язані з програмним забезпеченням або економікою та фінансами», — розповів експерт.
Цікаво, що більшість медалістів, які стали науковцями, залишилися у сфері математики. Водночас вихідці з країн із вищим рівнем доходу, як правило, мають кращі академічні результати.
«П’яте – більшість медалістів, які стали науковцями, спеціалізуються в математиці. Хоча відсоток тих, хто стає науковцем-математиком, не залежить від рівня доходу країни походження медалістів, ті, хто походить з країн з вищим рівнем доходу, як правило, мають вищі академічні результати», — додає Костюк.
Щодо освіти за кордоном, то 23% усіх досліджених медалістів навчалися у провідних університетах світу, половина з них — у США. Найбільш привабливими стали Стенфорд, MIT, Принстон, Кембридж і Гарвард — лише ці п’ять закладів підготували 200 медалістів з різних країн.
«Приблизно половина медалістів, які отримали освіту за кордоном, навчалися в університетах США. Лише сім країн залучили більше десяти медалістів за 20-річний період, який ми охоплюємо. Є десять навчальних закладів, які залучили більше десяти медалістів. П’ять з цих закладів вважаються п’ятьма найкращими університетами світу з математики за версією USNews (Стенфорд, MIT, Принстон, Кембридж і Гарвард). Ці п’ять університетів разом випустили 200 медалістів з інших країн. Отже, у світі країни прагнуть зробити усе можливе, щоб мотивувати своїх медалістів МО з математики залишатися здобувати вищу освіті в країні. При цьому, університети США є активними мисливцями за медалістами в інших країнах», — наголошує Костюк.
Українська статистика особливо промовиста.
«Отже, за вказаний проміжок часу визначено кар’єрний шлях 57 медалістів МО, з яких 32 зрештою отримали науковий ступінь, при чому 20 з них отримали науковий ступінь у зарубіжних університетах, а 12 в Україні. Тобто, дві третини медалістів МО з математики, які пішли у науку, розпочали свій науковий шлях закордоном, тобто на якийсь час, а може і назавжди Україна їх втратила», — підкреслює експерт.
Він ставить важливе запитання: «Як Україна має конкурувати за свою талановиту молодь, включаючи медалістів Міжнародної олімпіади з математики, з топовими університетами світу? Які стимули має створювати держава та університети? Чи збирає МОН України дані про освітні траєкторії цих унікальних людей?»
Автор наголошує, що системні дослідження кар’єрних шляхів математичних геніїв мають проводити не лише міжнародні автори, а й сам український уряд. Адже саме від цього залежить, чи зможе країна зберегти свої таланти й використати їхній потенціал для розвитку науки та економіки.
