Медові дисбаланси: чому український мед в Німеччині коштує дешевше, аніж в Україні
2 Лютого 13:30
РОЗБІР ВІД 
Ціна на український мед в українських торговельних мережах зараз вища, аніж на полицях магазинів в Німеччині. До того ж, не будь-який сорт меду українці можуть нині придбати. Чому так – з’ясовував «Комерсант Український».
Після оновлення у минулому році торговельної угоди між Україною та ЄС безмитна квота на український мед зросла до 35 тисяч тонн. Якщо порівнювати з 2021 роком, квота збільшилась майже у шість разів. Для українських виробників меду це означає зростання можливостей в торгівлі. Натомість українським споживачам цього солодкого продукту більш доречно нині вести мову про обмеження можливостей… придбати якісний український мед. І це, насамперед, тому, що минулорічний врожай настільки не порадував усіх причетних, що з’явились підстави навіть для виникнення дефіциту цього продукту на внутрішньому ринку.
Скільки ж меду зібрано в Україні минулого року, що вплинуло на медозбір, який мед ще можна знайти на полицях магазинів і за якою ціною – про це «Комерсант Український» розпитав Едуарда Кричфалушія, керівника компанії «Мед України», члена правління Асоціації експортерів і переробників меду.
Медовий неврожай
-Природа минулого року влаштувала випробування багатьом аграріям. Виробники меду теж відчули її примхливий характер. Пане Едуарде, наскільки критичними виявились показники минулорічного медозбору і що, окрім погоди, вплинуло на них?
–Можна попередньо говорити про те, що Україна зібрала ледь за половину середнього врожаю меду. Мед – продукт природи і залежить від наявності нектару сільськогосподарських або диких культур. І ще на нього впливає людина.
Якщо говорити про 2025-й рік, то природа підготувала сюрпризи. Холодна весна, затяжне дощове літо, потім засуха на півдні призвели до того, що травневих, весняних медів немає. Далі – акацію змив дощ. Посуха у середині липня – на початку серпня, коли йде основний медозбір соняшникового меду у південній частині України, призвела до того, що ми не зібрали велику частину врожаїв. Тобто природа відкоригувала.
Другий фактор, який вплинув на кількість меду в Україні – це зона бойових дій. Релокація бджолярів-пасічників з регіонів, де традиційно сильний медозбір – Запоріжжя, Луганщини, Донеччини, сходу Харківщини, півночі Чернігівщини та півночі Сумщини. Пасічники звідти поїхали, а якщо не поїхали, то мали обмежені можливості для медозбору.
Ще один фактор. Мед – продукт, який збирають, за медом полюють, за медом їздять. Пасіки, якщо вони промислові, то вони обов’язково кочові. Вони виїжджають на медозбір. А військові дії, неможливість пересування вночі через комендантські години, обмеженість розміщення в лісопосадках, ТЦК і військовий обов’язок – все це також вплинуло. У своїй більшості бджолярі залишилися на своїх стаціонарних місцях.
Якщо у попередні роки врожай меду міг становити 80-100 кілограмів з однієї бджолосім’ї, то цього року врожай ледве-ледве сягнув 40, десь в кращих місцях – 60, а у найгірших місцях є і 15 кг. Загалом ми зібрали половину. Ми не зібрали акації, ми не зібрали травневих медів, ми зібрали половину гречаних медів, половину липових від того об’єму, який ми традиційно збирали попередніми роками.
Медовий дефіцит
-Експортних можливостей в українських виробників меду побільшало, а самого продукту стало менше. І це при тому, що він користується попитом у світі. Логічне запитання: а для українців українського меду вистачає?
–Україна медова – це дві третини постачання в інші країни світу, і одну третину всередині з’їдаємо ми. Принаймні, так було. Але вже так не є. Ціна на зовнішньому ринку завжди була вищою, і при хорошому, достатньому врожаї нам вистачало і тут залишати, і постачати на експорт. А в 2025 році при неврожаї куди поїхав мед? Там, де вища ціна.
-Тобто є підстави говорити про дефіцит меду?
–Дефіцит вже є. На українському ринку меду недостатньо. Перша ознака цього дефіциту – це відсутність певних сортів меду в торгівельних мережах.
Ми можемо говорити про те, що акацієвий мед вже є обмежений у дистрибуції, у магазинах. Так, він ще є, він ще постачається із залишків або в якихось супердорогих чи преміальних комплектаціях, але, якщо подивитися, в масовій позиції його вже немає на українському ринку. Липовий мед – його очікує та ж сама історія. Найближчим часом гречаний мед підбереться до нуля.
-Якщо є дефіцит, то і ціна буде відповідною?
–Звичайно. Сьогодні ціна українського меду на полицях магазинів в Україні, вища, ніж на полицях в Німеччині на той же український мед.
-Маючи такий ціновий дисбаланс, може краще продукцію не на експорт спрямовувати, а в Україні залишати і продавати.
–Це складне питання. Є контракти, є зобов’язання – не так просто мед перенаправити. Ще один момент. Так, як зараз, не завжди буде. Якщо наступний врожай буде кращим – що тоді робити? Ми мусимо бути прозорими як для норвезьких чи шведських партнерів та покупців, так і для українських партнерів та покупців. Однакових правил мусимо дотримуватись.
І якщо говорити про експорт, то треба враховувати, що ми не єдині на МЕДовій карті світу. І коли Україна починає через неврожай, забаганки, високу ціну втрачати ринки, віддавати напрацьовані у минулому ринки, і вони переорієнтовуються та починають купувати замість України мед з Латинської Америки, Аргентини, Мексики, Чилі – це погано.
Керівник компанії «Мед України» Едуард Кричфалушій нагадує, що головними і традиційними країнами-покупцями українського меду є Німеччина, Польща та Франція. У 2025 році загальний експорт українського меду склав 50,5 тисяч тонн.
Автор: Сергій Василевич
