Медведєв пригрозив НАТО війною, якщо над Україною ЄС створить безпілотну зону
15 Вересня 15:28
Голова Ради безпеки рф Дмитро Медведєв у заяві в Telegram попередив, що якщо країни НАТО почнуть збивати російські безпілотники над територією України або в її повітряному просторі, Москва розглядатиме це як початок війни з Альянсом, передає «Комерсант Український».
Це відбулося на тлі недавніх випадків порушення повітряного простору Польщі та інших країн НАТО російськими дронами і пропозицій окремих європейських політиків розглянути варіанти перехоплення або захисту над Україною.
Що конкретно сказав Медведєв
У публікації в Telegram Медведєв назвав ідею створення «безпольотної зони» або дозволу країнам НАТО збивати російські БПЛА «провокаційною» і попередив, що такі дії «означатимуть війну між НАТО та росією». Також він пригрозив переслідувати країни ЄС у суді, якщо ті почнуть використовувати заморожені російські активи як «кредит» для України. Текст і тон заяви збігаються з попередніми різкими висловлюваннями Медведєва щодо НАТО.
Чому це сталося саме зараз
- Інциденти з дронами в повітрі НАТО. У серпні–вересні кілька російських дронів перетнули кордони країн НАТО (зокрема Польщі й Румунії), що змусило альянс посилити патрулювання східного флангу і в окремих випадках — діяти для відбиття загрози. Це підштовхнуло деяких європейських політиків, зокрема міністра закордонних справ Польщі, говорити про перехоплення дронів та «захист» над Україною.
- Дискусія про «безпольотну зону». Ідея запровадити якийсь режим захисту повітряного простору над Україною або дозволити союзникам уражати російські мішені «на підльоті» обговорюється відкрито — але з великим спротивом в ключових столицях через ризик прямої конфронтації з Москвою.
Юридична й військова сторона: що означає «збити над Україною»
- Якщо винищувачі НАТО збиватимуть російський дрон над територією суверенної України, це технічно не означає автоматичного застосування статті 5 НАТО (колективна оборона), бо вона поширюється на атаки проти членів Альянсу. Однак Москва може трактувати такі дії як пряме втручання і відповідати у власній інтерпретації — що й робить загрозу потенційно дуже небезпечною.
- Практично: перехоплення/знищення БПЛА часто відбувається на підльоті до цілі або після перетину кордону; відмінність у тому, де та ким здійснюється удар, має ключове значення для дипломатичного тлумачення події.
Можливі сценарії розвитку — від ескалації до стримування
- Сценарій «локального інциденту» — НАТО/партнери перехоплюють дрон у міжнародному чи союзному повітряному просторі; Кремль протестує дипломатично, але ескалації вдається уникнути. (Найбільш ймовірний у короткому терміні.)
- Сценарій «ласкавого ескалації» — кілька інцидентів, відстріли або випадки уражень активів союзників; Москва реагує відповідними заходами — кібернапади, удари по логістиці, можлива демонстрація сил на кордонах НАТО.
- Сценарій «різкої конфронтації» — якщо Москва вважатиме дії Альянсу системними, вона може відповісти військово (наприклад, ударами по військових цілях поблизу кордону чи на територіях, які Москва вважатиме причетними). Це ризик прямого зіткнення, якого намагаються уникнути всі сторони.
Що кажуть експерти — оцінка шансів і ризиків
- Аналітики зі стратегічних центрів застерігають: риторика Медведєва є помітно ескалаційною, але її мета також — політичний тиск і деморалізація противника; не факт, що вона відображає негайні плани Кремля з початку масштабної війни проти НАТО.
- Військові експерти вказують, що технічно збивати дрони над Україною за участі третіх країн можливо, але це вимагає чітких правил залучення та координації, аби уникнути «інциденту, який вийде з-під контролю».
Чого очікувати найближчим часом
- НАТО продовжить підвищувати готовність на східному фланзі і координувати дії з державами-союзниками.
- Дипломатичні консультації між ключовими столицями посиляться; одночасно будуть нові політичні заяви й попередження з обох боків.
- Ризик «непередбаченого інциденту» лишається найвищим — через випадковість, технічні збої або навмисну провокацію.
Погрози Медведєва серйозні й підвищують напругу — але поки що це насамперед політичний та інформаційний інструмент Кремля. Реальний перехід до відкритого конфлікту між росією та НАТО вимагатиме низки додаткових кроків і, найімовірніше, масштабнішого консенсусу в Москві. Тим часом ризики помилок, інцидентів і небажаної ескалації залишаються високими — і саме цьому має приділяти увагу дипломатія та військове планування союзників.
