Менше 1% посилок оподатковано за чотири роки. Що з цим робити
3 Березня 10:56
Понад 272 млн посилок ввезли в Україну з 2020 року і з них лише на 0,75% нарахували ввізне мито. Про це з посиланням на дані Державної митної служби повідомляє Опендатабот, інформує «Комерсант Український».
Найбільше відправлень потрапило до України у 2024 році – 75 млн, тоді ж до держбюджету надійшло понад 185 млн грн мита. В середньому на 1 відправлення ввізне мито торік склало приблизно 8 євро.
З 2020 по 2024 рік завдяки миту до держбюджету надійшло 668 млн грн.
Як відомо, нині товар, придбаний на іноземних маркетплейсах, вартістю до 150 євро потрапляє в Україну без сплати ПДВ (20% від ціни) та мита (близько 10%).
Питання оподаткування посилок активно дебатується
У Верховній Раді зареєстровано аж 4 законопроєкти, які стосуються проблеми оподаткування посилок. Домінуючою є теза про необхідність скасування поточного ліміту у 150 євро на безподаткові посилки та оподаткування міжнародних посилок ПДВ у 20%. Винятком є лише відправлення до 45 євро між звичайними людьми.
Зокрема, в основному Проєкті Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення порядку оподаткування операцій з ввезення (пересилання) на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях” (12429) пропонується виключити положення, які передбачають, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення товарів, вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, крім ввезення товарів сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 45 євро, для одного одержувача – фізичної особи в одній депеші від одного відправника фізичної особи у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника фізичної особи у міжнародних експрес-відправленнях, за умови, що такі товари надсилаються відправником одержувачу без будь-якої оплати, призначаються для особистого чи сімейного використання одержувачем, їх характеристики і кількість не вказує на те, що вони ввозяться з будь-якою комерційною метою”.
Аргументи «проти» такої новації
Сервіс доставки Meest у відповідь на звернення клієнтів підтримав петицію проти цих законопроєктів. Там вважають, що нововведення можуть мати чимало негативних наслідків:
– здорожчання всіх міжнародних товарів на 20-30% для людей,
– збільшення термінів доставки через додаткові митні процедури: приміром за підрахунками команди Meest, для обробки такого обсягу відправлень знадобиться збільшити штат митників щонайменше у 10 разів,
– ускладнення роботи волонтерів, які замовляють товари для військових з-за кордону: за оцінками команди Meest, близько 20-30% всіх міжнародних посилок – це товари, які люди купують за кордоном на потреби ЗСУ.
Як вважають в компанії, замість посилення контролю за «сірими» схемами, держава створює додаткові бар’єри для прозорих поштових відправлень, де кожна посилка має трекінг-номер, супровідну документацію та проходить офіційне оформлення. В Meest посилаються на оцінки експертів, згідно з якими скасування безподаткового ліміту призведе до скорочення кількості міжнародних відправлень у чотири рази, при цьому митниці доведеться перевіряти всі 100% посилок.
Співвласник Нової Пошти Володимир Поперешнюк, думку якого також наводить Опендатабот, зауважує, що проблема збільшення податків на дешеві товари в тому, що підняття податків збільшить ціни, зменшить купівельну спроможність та сповільнить економічний розвиток. Він вважає, що у разі впровадження податку на дешеві посилки, станеться колапс на митниці, а витрати на обробку митних процедур будуть більшими, ніж самі митні збори. Водночас посилення українського виробника не станеться, бо протекціонізм не посилює виробника, а лише послаблює конкуренцію.
Аргументи «за» ухвалення законодавчих змін
Побоювання поштових операторів частково виправдані, але лише у межах законопроєкту, запропонованого восени Мінфіном, коли пропонувалось просто прибрати пільгу та перекласти сплату ПДВ на отримувачів, зауважує Олег Гетьман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, фахівець з питань економічної та податкової політики.
Водночас, за його словами, необхідність законодавчих змін пов’язана із збільшенням у рази ввезення в Україну китайських товарів без сплати податків, що позбавляє конкурентоздатності та витісняє з ринку українських виробників аналогічних товарів, адже у поточній ситуації, коли українські виробники сплачують ПДВ та решту податків, а китайські не сплачують – національний продукт знаходиться у завідомо програшній позиції.
«Щороку кількість неоподатковуваних посилок зростає приблизно на 40% – вже у поточному році введення ПДВ поповнило б бюджет щонайменше на 17 млрд грн. Майбутній закон має працювати за схемою податку на Google та Meta, коли платформи стягують цей податок відразу при покупці та самостійно сплачують через компаній-посередників або ж українські представництва. За такої умови у держави та поштових операторів не виникне додаткових витрат на реалізацію цього закону», – наголосив Олег Гетьман.
При цьому, за його словами, нові норми законів не торкнуться обладнання оборонного призначення, яке завозять благодійні фонди, держпідприємства, волонтери, оскільки для них збережеться пільга з ПДВ на обладнання та складові для нього.
