Менше грошей – більше роботи: навіщо у Німеччині скорочують допомогу біженцям з України
13 Листопада 19:32
РОХБІР ВІД 
Усі громадяни України, які вперше прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не отримуватимуть Bürgergeld — стандартну базову допомогу по безробіттю. Замість цього їм надаватимуть підтримку на рівні звичайних шукачів притулку. Фактично це означає зниження виплат для новоприбулих українців, передає «Комерсант Український» із посиланням на публікацію Bild.
Німеччина прийняла одну з найбільших у Європі спільнот українських біженців — понад 1,25 мільйона осіб станом на кінець 2024 року. Тепер в країні набувають чинності важливі зміни в системі соціальної підтримки цієї групи. У центрі реформи — скорочення державних виплат для новоприбулих українців і перехід до жорсткіших правил, що, як очікується, вплине і на бюджетні витрати, і на ситуацію на ринку праці.
Нижче пояснюємо суть змін, їхні причини та наслідки для економіки та самих біженців.
Як вже зазначили вище, українці, що прибули до Німеччини у квітні 2025 року та пізніше не отримуватимуть Bürgergeld. Це грошова допомога для самотньої дорослої особи зараз становить 563 євро на місяць, причому держава додатково оплачує оренду житла та комунальні витрати. Натомість за законом про допомогу шукачам притулку загальна виплата фіксована на рівні 441 євро на місяць (близько 196 євро на особисті потреби плюс ще 245 євро на харчування, одяг та інші базові витрати). Отже, новоприбулі біженці отримуватимуть приблизно на 20% менше грошей щомісяця порівняно з тими, хто отримує Bürgergeld.
Хто збереже старі виплати
Українці, які прибули до Німеччини раніше 1 квітня 2025 року, продовжать отримувати громадянську допомогу на чинних умовах. Тобто спеціальний статус, запроваджений 2022 року для вже інтегрованих біженців, залишиться для них без змін. Так само нові правила не торкнуться українців, які приїхали до ФРН за іншими програмами. Наприклад, кваліфіковані працівники чи студенти продовжать отримувати підтримку за своїми програмами.
Що потрібно знати українцям про перехідний період у Німеччині
Якщо українець прибув після 1 квітня 2025 року, але ще до набрання чинності законом (тобто у проміжку квітень 2025 — дата ухвалення реформи), вже призначені йому виплати Bürgergeld тимчасово продовжать виплачуватися. Однак максимальний термін — до кінця травня 2026 року, після чого ці особи також перейдуть на нижчі виплати за правилами для шукачів притулку. Таким чином, уряд відмовився від ідеї різко припинити виплати заднім числом та запровадив компромісний механізм плавного переходу, щоб уникнути плутанини з перерахунками.
Німеччина урізає виплати українським біженцям: чому уряд запровадив ці зміни
Ініціатором реформи виступила нова керівна коаліція Німеччини у складі консервативного блоку ХДС/ХСС та Соціал-демократичної партії (СДПН). В коаліційній угоді цих партій прямо передбачено повернення до довоєнних норм соціальної підтримки для українців. Мотивація влади має два основні аспекти.
Найперше, йдеться про бюджетне навантаження на регіони. Утримання понад мільйона біженців на рівні Bürgergeld стало значним фінансовим тягарем. 2023 року загальні витрати Німеччини на базове соціальне забезпечення (включно з Bürgergeld) сягнули близько 47 млрд євро, з яких 6,6 млрд євро пішло саме на українців. Для федеральних земель і муніципалітетів, які покривають значну частину витрат (насамперед на житло та соціальні послуги), це було особливо відчутно. Саме скарги місцевої влади на перевантаження бюджетів стали одним із поштовхів до реформи. Уряд пообіцяв, що після зміни статусу новоприбулих більшу частину додаткових витрат за програмою допомоги шукачам притулку візьме на себе федеральний бюджет, аби компенсувати регіонам витрати.
Другий ключовий мотив — недостатня інтеграція українців у ринок праці. Частка українських біженців, які знайшли роботу в Німеччині, помітно менша, ніж в інших країнах ЄС. За даними Інституту дослідження ринку праці, наприкінці 2024 року в Німеччині працювали лише близько 242 тис. українців, тобто приблизно кожен п’ятий із тих, хто приїхав після початку війни. Натомість близько 700 тис. українських біженців (у тому числі близько 200 тис. дітей) отримували станом на кінець 2024 року соціальну допомогу Bürgergeld і не мали роботи. Уряд вважає такий показник занадто низьким і прямо пов’язує це з надто щедрими виплатами: мовляв, “громадянська” допомога знижує стимул працювати. Дійсно, українці під тимчасовим захистом опинилися у привілейованому становищі порівняно з іншими біженцями, які отримують менше. Це створювало своєрідну “дворівневу” систему соцзабезпечення. Тож нова влада вирішила усунути цю різницю, щоб заохотити шукачів притулку активніше виходити на роботу.
За словами представників коаліції, головна мета реформи — “поновити справедливість і стимули до праці” для українців. Очільники уряду прямо заявляють, що зниження виплат має стати поштовхом для біженців швидше шукати роботу і тим самим легше інтегруватися в німецьке суспільство. В уряді також наголошують, що фактично відновлюють правила, які діяли до червня 2022 року: тоді українці в Німеччині спочатку теж отримували допомогу як прохачі притулку, допоки не було ухвалено спеціальне рішення про доступ до програм соцзабезпечення для безробітних.
Читайте також: “Рахунок солідарності”: скільки грошей європейські країни витратили на українських біженців
Німеччина змінює правила підтримки українців: як це вплине на ринок праці та економіку країни
Фінансовий ефект реформи буде відчутним, але не революційним. За підрахунками Міністерства праці ФРН, зміна правил допомоги дозволить зменшити прямі витрати федерального бюджету приблизно на 1,2 млрд євро у 2026 році й ще на 350 млн євро у 2027 році. Економія виникне внаслідок того, що новоприбулі більше не отримуватимуть виплати з фондів програми Bürgergeld. Однак, паралельно зростуть витрати за іншими статтями: з федерального бюджету доведеться профінансувати допомогу за законом про шукачів притулку (441 євро кожному новому біженцю) та компенсувати землям витрати на розміщення цих людей. Попередні розрахунки уряду показують, що скорочення виплат майже врівноважиться додатковими видатками на житло та інші потреби біженців, тож чистий виграш бюджету буде скромним. Наприклад, у 2026 – 2027 роках очікувані скорочення витрат на програму Bürgergeld (близько 1,1 млрд євро) майже дорівнюватимуть приросту витрат на програму Asylbewerberleistungen (близько 1,3 млрд євро).
Навантаження на бюджети федеральних земель може навіть зрости, якщо біженці перебуватимуть у центрах розміщення чи соціальному житлі, що фінансується на місцевому рівні. У відповідь Берлін пообіцяв фінансову підтримку регіонам, аби ті погодились на реформу. Таким чином, реальний ефект для державних фінансів буде більше полягати у перерозподілі витрат між рівнями влади, ніж у великій економії коштів. Урядовці, втім, вважають таке переналаштування витрат виправданим, адже зменшиться прямий тиск на систему соціального страхування і, теоретично, більше біженців почнуть працювати та сплачувати податки.
Прихильники реформи очікують позитивних зрушень на ринку праці. Внаслідок жорсткіших умов допомоги влада хоче стимулювати українців швидше працевлаштуватися. Біженці працездатного віку, які досі покладалися на виплати, тепер будуть зобов’язані активніше шукати роботу. Коаліція навіть планує запровадити правило: кожен, хто може працювати, але ще не працює, повинен зареєструватися в центрі зайнятості та докладати зусиль до пошуку роботи. Це включає відвідування співбесід, участь у програмах перекваліфікації, мовних курсах тощо. За невиконання вимог шукачів роботи з-поміж біженців зможуть позбавляти частини виплат (санкції) аналогічно до правил для місцевих безробітних. Очікується, що такі кроки підвищать пропозицію робочої сили й допоможуть заповнити вакансії, особливо на низькокваліфіковану працю, де в Німеччині бракує кадрів.
Водночас експерти ринку праці застерігають: ефект може бути неоднозначним. Зменшення виплат не гарантує швидкого працевлаштування, особливо якщо є бар’єри – як-от недостатнє знання мови чи невизнаний диплом. Представники німецької Федеральної агенції з праці висловили скепсис щодо реформи: якщо українці більше не будуть клієнтами центрів зайнятості (Jobcenter), їм стане важче отримувати доступ до мовних курсів, програм адаптації та працевлаштування.
Іншими словами, втрачаючи статус одержувачів Bürgergeld, біженці також втрачають частину інфраструктури підтримки для інтеграції. Це може загальмувати їхнє входження в ринок праці. Дослідники попереджають, що позитивні тенденції останнього часу (зростання кількості працевлаштованих українців) можуть сповільнитися, якщо нова система ускладнить доступ до навчання і перекваліфікації.
Запроваджені зміни стали результатом компромісу між різними підходами до вирішення проблеми. Консервативні сили (ХДС/ХСС) спочатку наполягали на радикальніших кроках – зокрема, пропонували перевести абсолютно всіх українських біженців на нижчі виплати, незалежно від дати прибуття. Лунали також ідеї заднім числом переглянути виплати, тобто припинити нарахування Bürgergeld навіть тим, хто прибув навесні 2025-го. Однак такі наміри наштовхнулися на опір муніципалітетів та земель: місцева влада застерегла, що ретроспективне скасування допомоги порушує принцип довіри до держави й створить хаос у розрахунках. Адже тисячі біженців вже розраховували на отримання визначеної суми і планували свій бюджет відповідно, тому різке скасування виплат могло б викликати соціальне напруження. Ба більше, чинне право фактично забороняє такі кардинальні зміни заднім числом у соціальній сфері, особливо якщо вони погіршують становище людей, які виконували всі вимоги закону. З практичного погляду, спроба “відкотити” виплати ретроспективно загрожувала б величезними бюрократичними труднощами. Потрібно було б переглядати десятки тисяч справ і, можливо, вимагати повернення вже виплачених коштів.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
У короткостроковій перспективі реформа означає, що українцям, які прибудуть до Німеччини надалі, доведеться розраховувати на скромніший рівень державної підтримки та швидше шукати джерела доходу самостійно.
У середньостроковій перспективі влада сподівається побачити зростання рівня зайнятості серед біженців та зниження навантаження на соцфонди. Час покаже, чи виправдаються ці сподівання, але вже зараз зрозуміло: система соціальної допомоги українським переселенцям у ФРН входить у нову фазу, ближчу до стандартних умов для шукачів притулку.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
