Міф або реальність: чи доведеться українцям вдесятеро більше платити за якісний звʼязок
15 Грудня 16:48
РОЗБІР ВІД 
Минулого тижня українці обговорювали новину, яка розлетілася інтернетом зі швидкістю звуку: з нового року послуги зв’язку подорожчають удесятеро. Тобто, хто сьогодні платить 300 грн на місяць, має платити вже 3000 грн. Приємною цю звістку назвати можна насилу, а «Комерсант Український» вирішив дізнатися, наскільки реальне таке підвищення цін.
Ажіотаж зробив підписаний президентом законопроєкт №12094, який змінює правила в сфері електронних комунікацій. У законі прописана важлива новела — швидкість мобільного інтернету запропоновано орієнтувати на європейський стандарт — до 100 Мбіт/с. Це значне підвищення, адже попередня норма вимагала всього 2 Мбіт/с, а звичайному користувачеві, не айтішнику, вистачало і 20-30 Мбіт. Крім того, користувачі зможуть самостійно перевіряти швидкість, якщо у них стоїть сучасний, модифікований роутер, і пред’являти претензії, якщо заявлене не відповідає реальному.
Загалом, мета закону – підвищити якість інтернету по всій країні, а не лише у великих містах. Що похвально, але є одне «але» – про це має подбати сам провайдер та придбати нове, потужне обладнання, встановити його й обслуговувати. Для провайдера головна стаття витрат — купівля трафіку та модернізація обладнання, а якщо держава вимагатиме від операторів збільшення інвестицій у мережу, що теоретично покращить покриття, то ці витрати ляжуть на кінцевого споживача – тобто, за це заплатять українці. Вони вже порахували й вирішили, що таким чином тариф зросте вдесятеро.
Провайдери підвищувати тарифи не планують. Поки що.
Із запитанням, чи планується підвищення тарифів після набрання чинності цим законом і наскільки, «Комерсант Український» звернувся до українських провайдерів. У компанії lifecell відповіли, що найближчим часом не планує підвищення цін.
«Наша мета — забезпечувати клієнтам якісний сервіс за справедливою ціною. lifecell формує тарифну політику з урахуванням багатьох чинників — від вартості підтримки мережі до макроекономічної ситуації в країні. Для цього ми постійно аналізуємо ситуацію на ринку та робимо все можливе, щоб підтримувати баланс між розвитком мережі, забезпеченням її резервними джерелами живлення та доступністю наших послуг. Тарифна політика залежить від багатьох факторів, і ми прагнемо, щоб наші пропозиції залишалися конкурентними та вигідними для абонентів», — повідомили «Комерсант Український» у прес-службі компанії.
У разі змін відповідно до чинного законодавства провайдер пообіцяв завчасно інформувати абонентів і пропонувати гнучкі варіанти для зміни тарифу, аби кожен міг обрати оптимальні умови для себе.
Регіональний інтернет-провайдер «Бест» у своїй відповіді на сторінці компанії щодо підвищення тарифів запевнив, що вдесятеро тарифи точно підвищувати не буде.
Експерт у сфері кібербезопасності Костянтин Корсун впевнений, що ніякого серйозного підвищення тарифу не буде. Якщо й буде, то несерйозне, якого абоненти не відчують.
Більше очікувань, ніж реальних змін
Закон, який у пресі одразу ж назвали реформою мобільного зв’язку, зводився до двох обіцянок: гарантованої швидкості інтернету та безстрокового національного роумінгу. Однак реальність закону набагато скромніша за гучні заголовки.
Закон закладає основу для системи, в якій самі абоненти зможуть надсилати дані про якість сигналу через спеціальні програми. Ідея в тому, щоб оператори та регулятор отримували реалістичну картину покриття з перших рук. Це — план на майбутнє. Самих програм поки немає, і як їх впроваджуватимуть — технічне питання, яке ще належить вирішити.
«Документ не прописує, якою має бути «мінімальна швидкість». Натомість він надає регулятору (НКЕК) офіційні повноваження в майбутньому встановити такі нормативи та методи їх перевірки. Закон створює «правила гри», але не змінює саму «гру». Положення про національний роумінг не стають постійними в мирний час. Вони конкретизують уже існуючий механізм: у кризових ситуаціях (як, наприклад, воєнний стан) оператори зобов’язані надавати свої мережі абонентам колег для забезпечення безперебійного зв’язку. Це розвиток, а не революція», — розповідає «Комерсант Український» інженер телекомунікаційних ліній В’ячеслав Тарановський.
Таким чином, підписання цього закону — це не фінал, а скоріше початок тривалого процесу. Він окреслює рамки, в яких діятимуть регулятор і компанії. Нові конкретні вимоги до швидкості, нові програми для контролю та остаточний статус роумінгу — все це питання наступних рішень, підзаконних актів і технічної реалізації. Поки що для звичайного користувача швидкість інтернету наступного дня після підписання не змінилася. Закон лише закладає фундамент, на якому такі зміни теоретично можуть бути побудовані.
Автор: Алла Дуніна
