“Міна уповільненої дії”: Мінфін поки що не домовився з власниками ВВП варантів
24 Квітня 17:07
Україна провела зустріч з членами Спеціального комітету, до складу якого входять інституційні інвестори – власники близько 30% ВВП варантів України, але не змогла з ними домовитись про умови реструктуризації виплат. Про це за підсумками переговорів, які тривали з 15 по 23 квітня, повідомило Міністерство фінансів України, інформує «Комерсант Український».
У Мінфіні пояснили, що запропонвана інвесторам пропозиція, була сформована відповідно до параметрів Програми МВФ з метою відновлення боргової стійкості та узгоджується з принципом рівного ставлення Групи офіційних кредиторів України.
Які пропозиції отримали інвестори і чим відповіли
Україна запропонувала власникам ВВП варантів дві опції:
1. Обмін варантів на додатковий випуск єврооблігацій, які були випущені в межах реструктуризації у 2024 році. Згідно з цією опцією, інвестори отримають той самий набір облігацій A і B, що й власники єврооблігацій минулого року, у співвідношенні: на кожну 1 одиницю варантів – 1,35 одиниці облігацій.
2. Друга опція передбачає зміну умов випуску ВВП варантів наступним чином:
– Виплати за 2025–2028 роки скасовуються;
– Можливість викупити/скасувати ВВП варанти буде продовжена до травня 2029 року, в той час як ціна викупу прогресивно зростатиме з 85 у 2026 році до 100 центів у 2029 році. Реструктуровані варанти (з виплатами в 2029–2041 роках) матимуть ті ж самі характеристики, що і діючі варанти, крім опціону викупу;
– Власники отримають 36,6 центів Облігацій A та Облігацій B на кожні 100 центів варантів.
Інвестори могли обрати будь-який із запропонованих варіантів і участь в одному з них вважалась би підтримкою реструктуризації умов випуску варантів.
Натомість Спеціальний Комітет, що об’єднує власників більше 30% варантів, запропонував Україні сплатити 75% платежу, що припадає на травень цього року, передбаченого за зростання ВВП в 2023 році, та випустити нові облігації C зі ставкою 7,75% на суму $209 млн з погашенням у лютому 2029 року. Україна відхилила цю пропозицію.
Чого очікувати далі
У Мінфіні заявили про налаштованість на конструктивний діалог з інвесторами і прагнення досягти взаємовигідного рішення. При цьому, у якості прикладу там нагадали про успішні перемовин щодо реструктуризації єврооблігацій, які відбулись минулого літа.
Важливо усвідомлювати, що часу для переговорів з тримачами варантів не так багато, тому що 31 травня має бути здійснено платіж у понад $500 мільйонів, прив’язаний до темпів економічного зростання у 2023 році, що становили 5,3%. До того ж, минулого року уряд запровадив мораторій на виплати за державними деривативами 2015 року, так званими ВВП варантами.
Тим, хто вже почав говорити про можливість дефолту, народний депутат Данило Гетманцев, нагадав, що минулого року перед реструктуризацією єврооблігацій також було багато спекуляцій про дефолт, але врешті-решт з інвесторами домовились. При цьому депутат визнав, що зараз ситуація, наслідки і периметр угоди інші, але час на укладення угоди до 31 травня ще є.
У чому особливість нинішньої ситуації
Умови обслуговування ВВП варантів передбачають, що будь-яке зростання ВВП України у понад 3% на рік означатиме виплати власникам варантів.
І ріст ВВП у 2023 році на 5,3% передбачає суттєві виплати за ВВП варантами якраз у 2025 році. Завдяки тому, що Мінфін домовився з інвесторами у 2022 році, виплати у 2025 році вдалось зробити вдвічі меншими: 0,5% від ВВП замість 1%. Але понад $500 мільйонів, які Україна має виплатити інвесторам за нинішніх умов відчутна сума.
Раніше міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю РБК-Україна заявляв, що Мінфін хотів би позбутися державних деривативів, прив’язаних до темпів зростання ВВП.
«Нам би дуже цього хотілось. Бо це фактично міна уповільненої дії», – наголосив Сергій Марченко.
Сьогодні ж, коментуючи невдалі переговори з інвесторами, посадовець заявив, що ВВП варанти були створені для економічної реальності, якої вже не існує.
«Помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання – це лише крихке відновлення після майже 30% падіння, спричиненого повномасштабною війною рф проти України. Ці інструменти не мають стати на заваді нашому відновленню. Наша мета – знайти справедливе та комплексне рішення цього питання», – наголосив міністр.
Чому Україна потрапила на це «мінне поле»
У 2015-2019 роках Україні потрібно було погасити близько $15 млрд за зобов’язаннями минулих років. Грошей не вистачало. І тоді, як нагадує LIGA.net, Кабінет міністрів Арсенія Яценюка та Мінфін, який очолювала Наталія Яресько, пішли на переговори з власниками боргу.
Дискусії йшли складно, але влітку 2015 сторони зійшлися на такому варіанті: кредитори списали 20% боргу (близько $3,7 млрд) і дали Мінфіну відстрочення на чотири роки. Натомість вони отримали облігації з вищою ставкою (7,75% замість 7,22%, але на меншу суму) та бонус – ВВП варанти на $3,2 млрд, за якими Україна зобов’язалася протягом 20 років віддавати їм відсоток від економічного зростання.
Формула варантів досить складна: за темпів від 3% до 4% країна віддає 15% від кожного відсотка приросту ВВП на понад 3%, якщо зростання прискорюється до 4% і вище – по 40% кожного додаткового відсотка. Угода активувалася з 2019 року, а перші виплати були здійснені у 2021 році.
У 2024 році Україна почала нові переговори про реструктуризацію державного боргу. 22 липня Міністерство фінансів повідомило, що комітет кредиторів погодився списати 37% від поточної суми боргу за 13 серіями суверенних єврооблігацій і перенести погашення з 2024-2035 років на 2029-2036 роки. Після узгодження всіх формальних питань Україна випустила нові облігації на меншу суму.
