“Міндічгейт”: у Нацбанку не змогли пояснити, звідки взялися вилучені під час обшуків упаковки з доларами
18 Листопада 19:16
ЕКСКЛЮЗИВ
Національний фінансовий регулятор повідомив, що, “починаючи з 24 лютого 2022 року, банки не мають права видавати клієнтам готівкову іноземну валюту в пакуванні банкнот номіналом 100 доларів США з маркуванням емітента”. Таку відповідь отримали журналісти ЕП на свій запит.
У НБУ також додали, що з тієї ж дати на період дії воєнного стану в Україні діє обмеження на видачу з рахунку готівки в день. Йдеться про суму не більше 100 тис. грн в еквіваленті (орієнтовно $2 380 за поточним курсом, — ред.).
Там також зауважили, що таке обмеження на обсяг зняття готівкової валюти поширюється як на фізичних, так і на юридичних осіб. Обходити його банкам забороняється.
Як працює система контролю за обігом долара, чому до “справи Міндіча” під’єдналося ФБР і які ризики існують для самого фігуранта скандалу, «Комерсант Український» запитав у економіста Олега Пендзина.
“Це точно не українські банки”
Говорячи про появу доларів у пластикових упаковках із логотипами американських банків у матеріалах, пов’язаних зі справою бізнесмена Міндіча, фахівець однозначний: такі банкноти не могли походити з українських банків.
Українські банки давно не завозять готівку зі США. Навіть якщо є якісь операції із завезення, вона відразу відкривається і перераховується. Тобто гроші надходять у пакуванні саме українського банку, який проводив замовлення і перерахунок, — пояснює Пендзин.
За його словами, поява цілих пачок доларів у фірмовій упаковці банку з Аризони або будь-якого іншого американського штату “неможлива в легальному банківському процесі”. Це свідчить, що гроші могли пройти через неофіційні або офшорні канали.
Як працює доларова система і чому США контролюють усі операції
Щоб зрозуміти, чому до справи долучилося ФБР, варто розібратися, як працює глобальна система обігу долара.
Будь-яка операція з американськими доларами — навіть якщо готівка видається українським банком — має відбиток на коррахунку цього банку в американському банку. Іншого способу не існує, — наголошує Пендзин.
Тобто, якщо банк чи фінансова структура проводить операції у доларах, він обов’язково має рахунок у банку на території США. Це робить будь-яку транзакцію, навіть опосередковану, підконтрольною американській фінансовій системі.
Саме тому, зазначає економіст, будь-яке відмивання коштів у доларах автоматично підпадає під юрисдикцію Сполучених Штатів.
Законодавство США щодо протидії відмиванню грошей набагато жорсткіше, ніж українське. Якщо є докази, що кошти мають злочинне походження, розслідування переходить у площину американського правосуддя, — підкреслює експерт.
ФБР під’єдналося: як доларові операції Міндіча вийшли на американський рівень
За інформацією Пендзина, українські правоохоронці передали ФБР усі документи, які стосуються ймовірного відмивання грошей у справі Міндіча.
НАБУ вже зустрілося з ФБР і передало повний пакет даних. Це означає, що справа може перейти на американський рівень, де юрисдикція значно жорсткіша, — зазначає він.
Фактично, якщо слідство в США підтвердить, що частина операцій проводилася через американські банки або їхні коррахунки, підозрюваний може стати фігурантом справи у Сполучених Штатах.
Як упаковка доларів може коштувати Міндічу екстрадиції
За словами Пендзина, ситуація може розвиватися за сценарієм, схожим до того, який стався з Ігорем Коломойським.
Коломойський повернувся до України, бо отримав підозру у відмиванні коштів за американською юрисдикцією. США та Ізраїль мають договір про екстрадицію саме з економічних злочинів, тому втекти в таких випадках практично неможливо, — нагадує економіст.
Він підкреслює: якщо ФБР відкриє справу проти Міндіча і визнає передані українською стороною документи доказовими, екстрадиція буде неминучою.
Американське законодавство не передбачає “поглинання” строків, як в Україні. Там терміни додаються, і довічне ув’язнення — не виняток, а звична практика для великих фінансових злочинів, — додає експерт.
Чому долари з’явилися в упаковці американських банків
Найімовірніше, пояснює Пендзин, мова йде про офшорні ланцюги.
Гроші могли переказуватися через офшори — Кіпр, Британські Віргінські острови, інші юрисдикції. Там вони відмивалися і переводилися в готівку. Але незалежно від маршруту, усе одно проходили через американську фінансову систему, — каже він.
Таким чином, долари з пакуванням американського банку — можливий доказ того, що операції мали прямий зв’язок зі США, а отже, можуть стати предметом розслідування ФБР.
Пендзин підсумовує:
Американці працюють максимально об’єктивно. Якщо документи, передані українцями, для них будуть доказовими, Міндіч повернеться в Україну вже під новим статусом, як фігурант міжнародної справи. Якщо ж доказів не вистачить, справу можуть закрити.
За словами експерта, ключова інтрига полягає в тому, чи визнає американська сторона матеріали НАБУ достатніми для офіційного обвинувачення.
Ми поки бачимо лише верхівку айсберга. Головне питання — де саме проходив ланцюг операцій і чи є в ньому американський банк. Якщо так, — ситуація для Міндіча може стати критичною, — резюмує економіст.
Спецоперація “Мідас”: що про неї необхідно знати
Операція НАБУ та САП отримала свою назву від героя грецької античної міфології — царя Мідаса, який перетворював на золото все, до чого торкався.
Її результатом стало викриття злочинної організації, до якої входили чинні й колишні посадовці енергосфери, відомий бізнесмен та інші співучасники. За даними слідства, група вибудувала масштабний механізм неформального впливу на стратегічні держпідприємства, насамперед АТ “НАЕК “Енергоатом”, для системного отримання хабарів і подальшого відмивання коштів.
У межах провадження за ст. 208 КПК затримано п’ять осіб, повідомлено про підозру сімом. Серед них:
- Тимур Міндіч (“Карлсон”) — бізнесмен, якого вважають керівником організації. Встиг виїхати з України ще до початку обшуків;
- Ігор Миронюк (“Рокет”) — колишній радник міністра енергетики;
- Дмитро Басов (“Тенор”) — виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки “Енергоатому”;
- четверо осіб із бек-офісу, що займався легалізацією грошей.
За версією слідства, основою схеми було “стягнення” з контрагентів “Енергоатому” 10–15% від суми контрактів. Постачальникам нібито нав’язували “відкати” під загрозою блокування оплат за вже надані послуги чи поставлену продукцію або виключення з переліку партнерів. Усередині групи ця практика мала назву “шлагбаум”. До реалізації залучили колишнього заступника голови Фонду держмайна (згодом радника міністра енергетики) та експравоохоронця, який обіймав посаду виконавчого директора з безпеки компанії. Використовуючи службові зв’язки, вони впливали на кадрові рішення, закупівлі та фінансові потоки, фактично керуючи стратегічним активом із річними доходами понад 200 млрд грн як “смотрящі”, не маючи формальних повноважень.
Легалізація коштів, за даними НАБУ, відбувалася через окремий офіс у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього народного депутата Андрія Деркача (втік до РФ), який фігурує в іншому провадженні Бюро і САП. В офісі нібито вели “чорну бухгалтерію”, акумулювали готівку, а відмивання організовували через мережі компаній-нерезидентів; значну частину операцій і видачу готівки здійснювали за межами України. За послуги зовнішнім клієнтам офіс брав відсоток від “прогнаних” сум. Загалом через так звану “пральню” за час документування могло пройти близько 100 млн доларів.
Спецоперація тривала понад 15 місяців — починаючи від літа 2024 року. Детективи зібрали великий масив доказів, зокрема тисячі годин аудіозаписів; на фінальному етапі був залучений майже весь особовий склад НАБУ. За ухвалами судів проведено понад 70 обшуків у Києві та регіонах, вилучено значні обсяги документів і готівки. Встановлення інших учасників триває; слідство продовжується.
Наразі запобіжні заходи отримали:
- ексрадник Міністра енергетики України (тримання під вартою з альтернативою внесення 126 млн грн застави);
- виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ “НАЕК “Енергоатом” (тримання під вартою з альтернативою внесення 40 млн грн застави);
- головбух бек-офісу з легалізації коштів (тримання під вартою з альтернативою внесення 95 млн грн застави);
- дві працівниці бек-офісу (тримання під вартою з альтернативою внесення 25 та 12 млн грн застави).
Крім того, колишньому віцепрем’єр-міністру України вручили клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
