Міноборони бере під контроль оборонку: як працюватиме новий механізм критично важливих підприємств
15 Вересня 17:16
Кабінет міністрів передав Міністерству оборони повноваження визначати критично важливі підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК) та бронювати їхніх працівників. Це пов’язано з ліквідацією Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, передає «Комерсант Український».
За даними Міноборони, критерії відбору залишаються незмінними, а вже виданий статус «критично важливого» діятиме рік за умови виконання держконтрактів.
Як працюватиме система
- підприємства, визнані критично важливими, зможуть бронювати 100% військовозобов’язаних працівників;
- компанії отримають право на пільгові кредити під 5% для розвитку виробництва;
- звернення на новий статус здійснюється через спеціальну пошту Міноборони;
- чинний статус, виданий ліквідованим міністерством, залишається дійсним на перехідний період.
«Захист кадрового ресурсу оборонних підприємств – це питання національної безпеки. Багато ключових виробництв працюють у найскладніших умовах, щоб армія своєчасно отримувала сучасну зброю та техніку», – підкреслила заступниця міністра оборони Ганна Гвоздяр.
Чому це важливо
Уряд пояснює, що новий механізм має захистити виробничі кадри від мобілізації, гарантувати безперервність роботи оборонних підприємств та стабільність поставок для армії.
В умовах війни це критично, адже йдеться не лише про виготовлення зброї та техніки, а й про збереження інженерних і наукових команд, які формують технологічну основу української оборони.
Нагадаємо, що у серпні уряд уже ухвалив зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних, що дозволяють стовідсоткове бронювання працівників критично важливих підприємств навіть у зонах бойових дій.
Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, яке раніше опікувалося цим напрямком, було ліквідоване у 2025 році, а його функції розподілені між іншими відомствами.
Український ОПК активно нарощує виробництво дронів, артилерійських систем та боєприпасів, щоб скоротити залежність від зовнішніх поставок.
