Мінус 100 молочних ферм за роки війни: як живе молочна галузь України сьогодні 

11 Липня 2025 15:56
ІНТЕРВ'Ю

За роки повномасштабної війни українська молочна галузь зазнала суттєвих втрат — поголів’я корів скоротилося, близько сотні молочно-товарних ферм припинили роботу. Попри це, галузь демонструє стійкість: продуктивність на фермах зростає, якість молока – покращується, а показники переробки повернулися до довоєнного рівня. Як виробники адаптуються до нових умов, що відбувається з експортом та цінами — в інтерв’ю «Комерсанту Українському» розповіла заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупаніс.

За роки повномасштабної війни Україна втратила близько 100 ферм

Як на сьогодні оцінюєте загальний стан молочної галузі в Україні? Які ключові тенденції ви спостерігаєте: скорочення виробництва, стабілізація чи поступове відновлення?

Стагнація в молочній галузі України триває вже не перший рік, і навіть не перше десятиріччя. На жаль, молочна галузь рік від року показувала зменшення як поголів’я, так і виробництва молока. Гіркий присмак в молочній галузі додала війна.

Так, якщо станом на 1 січня 2022 року в Україні налічувався 1 мільйон 580 тисяч корів (загальне поголів’я, як в особистих селянських господарствах, так і на молочно-товарних фермах, – ред.), то вже станом на 1 січня 2025 року ми маємо 1 мільйон 155 тисяч голів. При цьому треба сказати, що в особистих селянських господарствах поголів’я скоротилось на 371 тисячу голів, а на молочно-товарних фермах — на 34 тисячі голів. Якщо враховувати, що середній розмір молочно-товарної ферми в Україні складає приблизно 300 голів, то можна зробити висновок, що за роки повномасштабної війни ми втратили близько 100 молочно-товарних ферм.

Варто зазначити, що молочарі наполегливо працюють над тим, щоб українці були з молоком. Вже в 2024 році виробництво молока на молочно-товарних фермах було на 5% вищим, ніж в 2023 році: його було вироблено 2 мільйони 900 тисяч тонн. Це – на 7% більше, ніж в довоєнному 2021 році. І все це – за рахунок наполегливої праці, за рахунок впровадження новітніх технологій, за рахунок тих інновацій, які впроваджувалися ще до війни і впроваджуються наразі. За рахунок цього росте продуктивність корів: в 2024 році середня продуктивність на молочно-товарній фермі в Україні склала 8167 кілограм від однієї корови на рік. І це на 20% більше, ніж в 2021 році.

Окрім того, треба сказати, що покращилася якість та безпечність молока. Так, в 2024 році на переробку 60% від загальної маси молока надійшло молоко класу «екстра». Це молоко, яке відповідає європейським вимогам якості і безпечності. Зазначу, що в 2021 році такого молока було тільки 39%. 

Якщо ми доїмо більше, то і наша переробна молочна галузь відновлює свої об’єми переробки: в 2022–2023 році ці показники були нижчі, ніж в довоєнному 2021. В 2024 році переробна галузь переробила 3,2 мільйони тонн молока, що відповідає довоєнному 2021 року. На 2025 рік планується, що буде перероблено 3,4 мільйони тонн сирого молока.

Чи існують наразі регуляторні обмеження або квоти у сфері виробництва та експорту молочної продукції?

З червня 2022 року до 5 червня 2025 року в Україні діяли пільгові умови безмит і квот для експорту молочної продукції в Європейський Союз. Тому саме за ці роки в нашому експорті значно зросла доля Європейського Союзу. 

Але, під тиском своїх фермерів, Європейська комісія прийняла рішення про відміну пільгового періоду для України, і вже 6 червня 2025 року ми повернулися до квот і мит. До прикладу: квота на рік на масло вершкове складала 3 тисячі тонн і  тепер ця квота до кінця року складає 1750 тонн.

Але вже зараз є інформація від переговорної команди України щодо домовленостей із ЄС по торгівлі про збільшення квот. Говорять, серед іншого, про те, що на масло вершкове квота з 3 тисяч тонн буде збільшена до 7 тисяч тонн, на сухе знежирене молоко — з 5 тисяч до 15 тисяч тонн, на молоко згущене а також на молоко натуральне — з 10 тисяч до 15 тисяч тонн. При цьому, на ферментовані молочні продукти та на сухе цільне молоко квота взагалі буде відмінена.

Тому сподіваємося, що наші переробні підприємства зможуть і далі безмитно везти молочну продукцію в Європейський Союз.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Собівартість зростає, але ринок молока збалансований

Якою є динаміка собівартості виробництва молока в Україні? Які складові найбільше впливають на ціну — корми, енергоносії, логістика чи інше?

Собівартість виробництва молока, її зростання — це загальний світовий тренд і, в першу чергу, це пов’язано з серйозним здорожчанням вартості кормів.

Зміна клімату, посухи, повені, на жаль, негативно впливають як на кількість кормів, так і на їхній поживний склад. Тому зараз і в Україні ми відслідковуємо ту саму тенденцію. Так, якщо ми візьмемо 2024 рік – собівартість молока зросла від 30 до 60% в залежності від того, наскільки технічно і технологічно оснащене підприємство. На сучасній молочно-товарній фермі, де краще відбудовані процеси, собівартість виробництва молока зростає не такими швидкими темпами, як на застарілих фермах.

І для нас це дуже важливо. Важлива саме економічна складова. Адже наразі перед нашими виробниками молока стоять серйозні виклики  євроінтеграції, пов’язані з тим, що ми маємо адаптувати умови утримання тварин, їх благополуччя до європейських стандартів, впровадити «зелені» рішення та забезпечити біорізноманіття. А це потребує дуже великих коштів. 

Який наразі баланс на внутрішньому ринку молока: маємо профіцит, дефіцит чи ринок збалансований? Чи здатне вітчизняне виробництво повністю забезпечити споживчий попит?

На сьогоднішній день ринок сирого молока і виробництва молочних продуктів є збалансованим. Тобто, тієї кількості молока, яка виробляється в Україні, достатньо для переробки. Потужності українських молочно-переробних заводів могли б переробити десь на 40% більше молока. Але вони обмежені в збуті: внутрішнє споживання скоротилося, багато українців, на жаль, вимушено виїхали за кордон. На додаток – ми обмежені експортним потенціалом: ми частково втрачаємо ринок Казахстану, Кавказу через здорожчання логістики, а також через конкуренцію з Білоруссю і рф, де досить потужно розвивається саме молочна галузь.

Складна логістика в країни Африки, Близького Сходу. Окрмі того, на жаль, обмежені інвестиції в новітні технології переробки молока. Через це, поки що, українська молочна галузь не може надати світовому молочному ринку таких затребуваних продуктів, як, наприклад, білкові концентрати. 

Як наслідок: наші заводи «не догружені» молоком, але і збути свою продукцію, якщо б її було більше, їм би було важко.

До кінця року “молочка” може пожорожчати на 2-5%

Який прогноз щодо оптових і роздрібних цін на молоко та молочну продукцію до кінця 2025 року? Які фактори можуть вплинути на зміну ціни — і в який бік?

Давайте поговоримо про оптові ціні. Поясню чому не про роздрібні: річ у тім, що зараз наші торгівельні мережі часто-густо ведуть себе не зовсім коректно по відношенню до переробних підприємств. Хоча, справедливості заради, відзначу, що наразі в аграрному комітеті ВР розглянутий законопроєкт про недобросовісні торгівельні практики, де встановлюються правила гри, які б захищали фермера і виробника харчових продуктів від свавілля торгівельних мереж. 

Тому, повертаючись до оптових цін: якогось серйозного скачка цін, як ми бачили його в четвертому кварталі 2024 року, ми не очікуємо. В першу чергу, це пов’язано з низькою купівельною спроможністю українців. 

Так, ціна на сире молоко за перші пів року 2025 року, в порівнянні з груднем 2024 року, знизилася на 18%. При цьому ціни на готову продукцію залишилися сталими.

Тому ми не очікуємо різкої зміни цін на готову молочну продукцію. Хоча, звичайно, є фактори, які можуть це спровокувати. Це і зростання ціни на енергоносії, а сьогодні це відбувається практично щомісячно, і зростання заробітних плат через кадровий голод, зростання вартості упаковки і інгредієнтів через зміну курсу євро. Нагадаю, що велика частина пакувальних матеріалів та інших інгредієнтів для молочної продукції завозиться з Європейського Союзу. Тобто, маємо прив’язку до іноземної валюти. 

Наш прогноз — готова молочна продукція може зрости від 2 до 5% до кінця року.

Які ключові виклики сьогодні стоять перед молочними господарствами — і яку підтримку їм надає Асоціація? З якими запитами найчастіше звертаються до вас фермери?

Головний виклик для молочних господарств сьогодні — вижити в умовах війни, коли ферми та переробні підприємства працюють під постійним тиском. Для відновлення потрібні зрозумілі фінансові інструменти, а також адаптація до нових європейських стандартів щодо якості, сталості та екології.

Асоціація зосереджена на підвищенні обізнаності виробників про виклики, пов’язані з інтеграцією в ЄС, допомагає з новим законодавством та вимогами, консолідує позиції промислових виробників і відстоює їх інтереси на національному і міжнародному рівнях. Співпрацює з урядом, парламентом і європейськими партнерами, наголошуючи на партнерстві України з агросектором ЄС.

Також Асоціація надає гуманітарну підтримку фермерам, постраждалим від війни — зокрема, у співпраці з благодійним фондом Хосе Андреса було передано понад 60 дизель-генераторів потужністю 80–100 кВт для стабільної роботи підприємств.

Резюме

За роки повномасштабної війни ми втратили близько 100 молочно-товарних ферм, однак продуктивність корів зросла на 20%, а якість молока значно покращилася.

Ринок сирого молока і молочних продуктів нині збалансований, але переробні заводи обмежені в збуті через скорочення внутрішнього споживання і складнощі з експортом.

Собівартість виробництва молока зросла від 30 до 60% через здорожчання кормів, енергоносіїв і упаковки, а адаптація до європейських стандартів потребує значних інвестицій.

Європейська комісія відмінила пільговий період безмитного експорту, але зараз ведуться перемовини про збільшення квот на молочну продукцію для України.

Головний виклик для молочних господарств — вижити в умовах війни, і Асоціація підтримує виробників, підвищуючи їхню обізнаність, відстоюючи інтереси та надаючи гуманітарну допомогу.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Читають зараз