Мінус 12 портів і 100 млрд дол на відновлення доріг та мостів: Україна підраховує збитки від війни
25 Березня 14:03
РОЗБІР ВІД 
Майже 100 мільярдів доларів на відбудову, понад десяток морських портів фактично вибиті з роботи і відсутність базових даних про зруйновані дороги — так виглядає офіційна картина стану транспортної інфраструктури України після чотирьох років повномасштабної війни. У відповіді на інформаційний запит Міністерство розвитку громад та територій фактично підтвердило: частина ключових даних або не зведена, або не доступна у публічному вигляді. Водночас навіть ті цифри, які озвучують міжнародні партнери та урядовці, демонструють масштаб руйнувань — від мільярдних збитків до системних ударів по логістиці країни. Скільки насправді зруйновано доріг і мостів? Скільки портів фактично втрачено і як це б’є по економіці? Що відбувається із залізницею під постійними ударами — і як її вдається втримати – «Комерсант Український» розбирався.
Відновлення транспортної інфраструктури України після повномасштабного вторгнення РФ потребуватиме 96,3 млрд доларів упродовж наступних дев`яти років. Водночас щонайменше 12 морських портів залишаються закритими або не працюють через війну.
«Обсяг потреб на відновлення та відбудову транспортного сектору України у 2026–2035 роках становить 96,3 млрд дол. США», – Артем Рибченко, заступник міністра розвитку громад та територій України.
Йдеться про звіт RDNA5, підготовлений спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН.
Порти: частина окупована, частина — паралізована
Міністерство також конкретизувало ситуацію з морською інфраструктурою.
Згідно з відповіддю, повністю закритими залишаються дев’ять портів.
«Морські порти Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта, Євпаторія, Бердянськ, Маріуполь, Скадовськ та Херсон закриті до відновлення контролю», – Артем Рибченко.
Ще три порти не здійснюють роботу через безпекову ситуацію.
«Морські порти Миколаїв, Білгород-Дністровський та… Ольвія не здійснюють обробку суден у зв’язку з безпековою обстановкою», – Артем Рибченко.
Таким чином, значна частина портової інфраструктури країни фактично виведена з експлуатації.
Дані про зруйновані дороги та залізницю
Водночас на ключове питання — скільки кілометрів доріг і мостів зруйновано або пошкоджено — у міністерстві не відповіли.
«є потреба додаткового пошуку та опрацювання… інформації», – Артем Рибченко.
І додали, для відповіді. Міністерством буде створена узагальнена наявна в Мінрозвитку інформація. Фактично це означає, що навіть після років війни узагальненої публічної оцінки руйнувань дорожньої інфраструктури не існує.
Щодо інших питань — вартості відбудови, стану залізниці та міжнародної допомоги — міністерство надало відмову. Ключове пояснення базується на законодавстві.
Додам, що останні офіційні дані щодо стану залізниці датується січнем 2026. Її оприлюднив заступник міністра розвитку громад та територій Олексій Балеста.
Лише за минулий рік Росія завдала по українській залізниці понад 1195 ударів — це більше, ніж за 2023 і 2024 роки разом. Загалом від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано близько 130 тисяч об’єктів інфраструктури.
«Із початку повномасштабного вторгнення зафіксовано близько 130 тис. пошкоджених та зруйнованих об’єктів залізничної інфраструктури – це колії, вокзали, депо тощо. Частина з них підлягає швидкому ремонту, інші потребують тривалого відновлення, а деякі, на жаль, відновити неможливо», — Олексій Балеста.
Окремо він підкреслив масштаби ударів по вокзалах: за час великої війни пошкоджено близько 40 станцій по всій країні, а загальні прямі збитки вже оцінюються у сотні мільярдів гривень.
Попри це, інфраструктуру намагаються відновлювати максимально швидко. Частину вокзалів уже повернули до роботи — зокрема у Синельниковому, Павлограді та частково в Лозовій. Водночас у багатьох містах вони виконують не лише транспортну функцію, а й стають пунктами незламності — місцями, де можна зігрітися, підзарядити телефон і перечекати відключення.
Є й об’єкти з критичними руйнуваннями. Наприклад, Фастівський вокзал на Київщині зазнав прямого ракетного удару — зараз там розглядають варіанти встановлення модульних рішень, щоб відновити роботу.
І поки інфраструктуру ремонтують «з коліс», ключове питання залишається відкритим — чи зможе держава так само швидко і прозоро порахувати та відновити все після війни.
