Міста можуть втратити до 13 мільярдів гривень через скасування реверсної дотації: причини та наслідки
18 Листопада 2024 17:55
РОЗБІР ВІД 
Населення міст повинно бути готовим, що після скасування реверсної дотації рівень життя може суттєво погіршитися. Таку думку висловив юрист та аналітик Андрій Вігірінський під час свого виступу. За його словами, найближчим часом відбудеться голосування за проєкт бюджету, в якому уряд пропонує забрати реверсну дотацію з місцевих бюджетів на суму 12,9 млрд гривень.
“Уже зараз Асоціація міст питає як за цих умов створювати реабілітаційні центри для поранених, забезпечувати пункти незламності, опалювальний період та дотримуватися мораторію на підняття тарифів, адже без підтримки з муніципальної казни функціональна діяльність підприємств житлово-комунальної сфери буде під питанням”, – каже Вігірінський.
«Комерсант Український» детально розбирався в цій темі.
Які міста можуть потерпати найбільше та як вилучення дотацій вплине на громадян
Юрист та аналітик Андрій Вігірінський ексклюзивно для «Комерсант Український» прокоментував ситуацію з фінансуванням місцевих громад на тлі запропонованих змін до закону про державний бюджет на наступний рік. Він підкреслив, що за цими змінами населені пункти позбавляються суми в майже 13 мільярдів гривень. Вігірінський зауважив, що ці зміни торкнуться не лише обласних центрів, а й фінансування, яке повертається до державного бюджету для потреб територіальних громад.
“Територіальні громади забезпечують умови нашого повсякденного життя: дороги, освітлення, теплопостачання, дрібні ремонти. Всі ці послуги надаються коштом місцевих бюджетів”, – зазначає аналітик.
Вігірінський також нагадав про звернення міського голови Львова, який повідомив, що Львів позбудеться близько 2 мільярдів гривень через нові бюджетні зміни.
“Львів – місто з великим навантаженням на соціальну інфраструктуру через внутрішньо переміщених осіб. Це включає питання медицини, соціальних служб, і коли коштів не вистачатиме, ці проблеми залишаться без вирішення”, – пояснює Вігірінський.
Найбільший ризик для міст: в яких питаннях буде найтяжче
Аналітик також навів приклад ситуації в Дніпрі, де сума у 13 мільярдів гривень зменшиться на 3 мільярди. Вігірінський наголошує на необхідності постійної дотації для комунальних підприємств, оскільки підприємства працюють на межі рентабельності через високі ціни на природний газ.
“Населення не сплачує за житлово-комунальні послуги, утворюючи заборгованість на 60 мільярдів гривень. При цьому місцеві бюджети мають дефіцит через низькі тарифи”, – додає Вігірінський.
Юрист також зазначив, що ситуація з фінансуванням може призвести до того, що місцеві громади не зможуть виконати функції, які забезпечують доброустрій і життєдіяльність населення. За словами аналітика, функції не будуть виконуватися належним чином, і навіть в умовах війни люди можуть не дочекатися ремонту своїх дворів чи майданчиків. На думку Вігірінського, ця ситуація має бути врахована під час ухвалення бюджету.
“Місцеві громади не можуть бути позбавлені цих фінансових ресурсів, і Офіс Президента має врахувати це у своїй політиці”, – наголосив він.
А що кажуть народні депутати?
Народна депутатка Ніна Южаніна спеціально для «Комерсант Український» пояснила, як ще у 2016 році було запроваджено механізм реверсної дотації. За її словами, тоді через податок на доходи фізичних осіб було запропоновано делегувати частину місцевої влади та збалансувати бюджети різних громад. Таким чином, реверсна дотація мала забезпечити фінансову підтримку для найслабкіших громад.
“Це було необхідно для того, щоб через надлишок коштів, розрахованих на одного місцевого жителя, спрямовувати їх не до державного бюджету, а безпосередньо на підтримку тих громад, які неспроможні самостійно забезпечувати свої потреби”, – пояснила Южаніна.
Ніна Южаніна також зазначила, що тоді, у рамках децентралізації, місцеві громади отримали більше повноважень щодо самостійного розподілу коштів. Однак, на думку Міністерства фінансів, без реверсної дотації неможливо обійтися. За її словами, реверсна дотація стала основою децентралізації розподілу коштів між місцевими та державним бюджетами.
Також нардепка звертає увагу і на те, що місцеві бюджети активно реагують на різні виклики. Однак вона підкреслила, що до другого читання бюджету уряд не приділив достатньої уваги розподілу коштів, зокрема, на реверсну дотацію. Южаніна також навела приклад Києва, де працює велика кількість людей із передмістя.
“Люди працюють в Києві, але живуть у передмістях. Їхні податки йдуть до бюджету столиці, хоча вони не проживають в самому Києві”, – пояснила вона.
Тож це питання потребує грунтовного розрахунку і розуміння, оскільки має вплив на розподіл бюджетних коштів. Народна депутатка також відзначила, що сама концепція реверсної дотації не є новою, а тому не зовсім зрозуміло, порівняно з чим можна говорити про погіршення ситуації.
“Це дивна концепція, коли більш забезпечені мають віддавати для того, щоб утримувати менш забезпечених”, – підсумувала вона.
Насамкінець Южаніна закликала уряд та інші органи влади розв’язати глобальні питання, адже кожного дня ситуація погіршується для всіх.
Отже, скасування реверсної дотації стане серйозним викликом для багатьох українських міст, особливо для обласних центрів, де вже зараз існують проблеми з фінансуванням соціальних і комунальних послуг. Як зазначає юрист і аналітик Андрій Вігірінський, така зміна в бюджеті може призвести до значного погіршення якості життя в містах, адже місцеві бюджети залишаться без необхідних ресурсів для функціонування важливих соціальних інфраструктур, таких як медичні установи, освітні заклади та комунальні підприємства. Водночас Ніна Южаніна, народна депутатка, також зазначає, що децентралізація передбачала певну самостійність громад, але без цього виду фінансування громади будуть змушені скорочувати соціальні програми та послуги для населення, що матиме негативний вплив на рівень життя людей. Тому уряду необхідно серйозно врахувати ці фактори під час ухвалення бюджету.
