Між доходами і видатками: в українському парламенті намагаються звести бюджетний баланс
6 Жовтня 16:54
РОЗБІР ВІД 
Бюджетний процес в Україні подолав черговий етап. До 1 жовтня народні депутати та парламентські комітети мали подати свої пропозиції до проєкту бюджету-2026. І вони це зробили. Мали можливість оцінити бюджетні пропозиції й інші дотичні інституції. Що саме найбільше привернуло увагу фахівців — з’ясовував «Комерсант Український».
Багато пропозицій щодо збільшення видатків, які не забезпечені реалістичними джерелами фінансування. Так головний виклик нинішнього етапу роботи над проєктом бюджету окреслила Роксолана Підласа, голова парламентського бюджетного комітету, який і займається нині підготовкою законопроєкту до першого читання.
Власне, достатність видатків та реалістичність доходів були, є і будуть головними темами бюджетних дискусій.
Достатність бюджетних видатків
Видатки державного бюджету на 2026 рік плануються в сумі 4,8 трлн грн. Це на 9,6 % більше, ніж у 2025 році, проте з урахуванням інфляції, реальний обсяг видатків насправді зменшиться на 2,4 %. Це один з висновків, який міститься у звіті аудиторів Рахункової палати України.
Найбільша стаття видатків — нацбезпека й оборона — 2,8 трлн грн, що на 6,5% більше цьогорічних видатків, затверджених липневим оборонним бюджетом. При цьому аудитори вказують, що цих коштів може бути недостатньо, адже видатки на заробітну плату, у тому числі грошове забезпечення військовослужбовців, пропонується залишити на рівні 2025 року. Хоча, приміром, цьогорічна потреба у таких виплатах до кінця року може виявитися орієнтовно на 90 млрд грн більшою.
«Вочевидь, варто очікувати, що бюжет-2026 переглядатиметься у бік збільшення оборонних видатків посеред року», —наголошує економіст, професор Києво-Могилянської бізнес-школи Олексій Геращенко.
Хоча тут варто згадати про найбільшу цьогорічну бюджетну новацію у сфері оборонних видатків —так званий «оборонний резерв» на 200 млрд грн. Це нова бюджетна програма Мінфіну, кошти якої уряд своїм рішенням розподілятиме між Силами оборони для оперативного реагування на потреби на полі бою.
«Враховуючи передбачений резерв коштів у сумі 200 млрд грн, який запропоновано спрямувати за рішенням Кабміну для сектору безпеки й оборони, видатки зростуть на 168,6 млрд грн, або 6,4 відсотка», — це також висновок, який міститься у звіті Рахункової палати.
Ще один пріоритет в частині спрямування видатків — соціальний захист і соціальне забезпечення. На ці потреби планується спрямувати 481 млрд грн, що на 11% більше, ніж у 2025 році.
При цьому, у проєкті Державного бюджету на 2026 рік продовжено практику заниження прожиткового мінімуму. Це констатують у парламентському комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Нагадаємо, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу планують визначити на рівні 3209 гривень, зараз він становить 2920 гривень. І, як визнають депутати, вже є нижчим від фактичного прожиткового мінімуму у 2,9— 3,7 раза.
«Оскільки прожитковий мінімум відповідно до Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” є базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій (мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, державної соціальної допомоги), можна констатувати, що вся соціальна частина проєкту Державного бюджету України на 2026 рік, як і в попередні роки, сформована на основі значно заниженого розміру прожиткового мінімуму», — наголошується у висновках парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Обґрунтованість бюджетних доходів
Доходи державного бюджету у проєкті бюджету на наступний рік передбачено в сумі 2,9 трлн грн, що на 16,4 % більше, ніж затверджено на 2025 рік. Однак, як вважають в Рахунковій палаті, окремі очікувані суми надходжень є недостатньо обґрунтованими. В цьому контексті там згадують 60 млрд грн, які уряд планує отримати завдяки поліпшенню роботи реформованої Держмитслужби зі зменшення обсягів ухилень від сплати митних платежів, а також 26 млрд грн, які мають надійти завдяки удосконаленню роботи зі стягнення податкового боргу.
Але найбільше питань викликає обґрунтованість планів отримати 22,5 млрд грн завдяки змінам податкового законодавства в частині запровадження обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та акцизного податку на води. Підживлюються ці сумніви тією обставиною, що відповідні зміни ще не схвалені Верховною Радою. І не відомо чи будуть взагалі схвалені. Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа так оцінює парламентські перспективи нових податків, як вона їх назвала: «на OLX» та «на солодку воду».
«У разі ухвалення і набуття чинності до 1.01.2026, вони разом можуть принести 22,5 млрд грн в рік. Але поки що виглядає так, що “податок на OLX”, а це – 14 млрд грн, є набагато більш реалістичним для голосування у Верховній Раді, хоча і тут можуть виникнути питання», — визнає депутатка.
Загалом досить скептично оцінює перспективи власних доходів бюджету Олексій Геращенко, економіст, професор Києво-Могилянської бізнес-школи.
«Не виключаю, що доведеться розглядати варіанти підвищення податків, адже план росту доходів бюджету суттєво випереджає планові темпи номінального зростання економіки — відповідно передбачається збільшити частку перерозподілу ВВП через бюджет. І тут лише два шляхи — або суттєва детінізація, або зростання ставок податків. Поки що про ріст податків не йдеться, втім не виключаю, що така вимога може надійти від МВФ та партнерів», — зазначає фахівець.
Він також вважає, що основним викликом є отримання необхідних сум зовнішнього фінансування, а це понад 40 мільярдів доларів дефіциту бюджету. І поки що, як нагадує економіст, домовленості щодо відповідних сум від партнерів немає.
Вразливість місцевих бюджетів
На 2026 рік доходи місцевих бюджетів передбачено в обсязі 873,8 млрд грн, що на 157,1 млрд грн або 21,9 % більше, ніж у 2025 році. Тут і власні доходи, і трансферти із Держбюджету.
Водночас суттєвих змін може зазнати структура цих доходів. На це звертає увагу головний науковий співробітник відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Інституту аграрної економіки, доктор економічних наук Юрій Пасічник.
«Найвагоміший власний ресурс громад — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — у 2025 році зараховується до місцевих бюджетів у розмірі 64%, а у проєкті Держбюджету-2026 цю частку пропонується зменшити до 60%. При цьому ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців спрямовуватиметься до спеціального фонду державного бюджету. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, такий підхід може призвести до зменшення видатків для громад орієнтовно на 15-16 млрд грн, навіть за умови зростання надходжень у цілому», — наголошує фахівець.
Тобто можна зробити висновок, що загалом у 2026 році місцеві бюджети залишатимуться вразливими, а їхня фінансова автономія може бути суттєво звужена.
Може, оскільки бюджетний законопроєкт ще не став законом. Бюджетний комітет парламенту зараз зайнятий опрацюванням депутатських зауважень та пропозицій. Розгляд законопроєкту про Державний бюджет України на 2026 рік у першому читанні планується 21-23 жовтня, а в другому читанні — 18-20 листопада.
Автор: Сергій Василевич
