Між презумпцією і невідворотністю: як реагує провладна партія на корупційний скандал у енергетиці
12 Листопада 17:28
ЕКСКЛЮЗИВ
Антикорупційні органи активізували слідчі дії у справах, пов’язаних з енергетикою. Оперативні заходи в межах спецоперації “Мідас” знову повернули сектор у центр суспільної уваги й створили додаткові запитання для бізнесу та інвесторів.
На відміну від класичних політичних скандалів, енергетичні розслідування мають безпосередній економічний наслідок через тарифну політику, обсяги імпорту електроенергії та палива, капітальні інвестиції в мережі, а також через цінові сигнали для приватного капіталу.
Крім того, фігурантами операції НАБУ стали політики та чиновники із близького оточення президента Україна Володимира Зеленського. «Комерсант Український» попросив парламентарів із фракції “Слуга народу” прокоментувати резонансне розслідування Антикорупційного бюро.
Політики про операцію “Мідас”: від вимоги “суд і тюрма” до нагадування про презумпцію невинуватості
Публічні позиції парламентарів “Слуги народу” демонструють одразу дві паралельні лінії. Частина депутатів вимагає максимальної юридичної визначеності та швидкого доведення справ до вироків, підкреслюючи суспільний запит на невідворотність покарання.
А як можна це оцінювати? Це ганьба, якщо це так воно є. Якщо є докази — то значить потрібно людей на суд і вперед, в тюрму, — заявив Геннадій Касай, окресливши очікування електорату щодо результативності слідства.
У відповідь на запитання про фінал розслідувань він додав коротко і прямо, що вони мають завершитися “судом і тюрмою”.
Інший полюс дискусії представляють голоси, що наголошують на юридичній коректності процесу.
Ми, як юристи, повинні виходити з принципу презумпції невинуватості, оскільки не можна говорити, що особа вчинила злочин, допоки її вина не встановлена вироком суду, — зауважив Володимир Ватрас.
Водночас він визнав, що оприлюднені антикорупційним бюро відомості “дають підстави досить сильно хвилюватися за ту ситуацію, яка відбувалася в нашій енергетиці”, і підкреслив необхідність відшкодування можливих збитків державі та контрагентам у разі доведення вини.
Це досить сильний удар по репутації України в світі… Ми маємо зробити все можливе, щоб довести нашим міжнародним партнерам, що в нас працює правоохоронна та судова система і що ми боремося з корупцією на належному рівні, — підсумував депутат, додавши, що у сфері енергетики потрібно впроваджувати докорінні зміни.
А частина нардепів зі “Слуги народу” взагалі уникає розлогих оцінок.
Утримаюсь від коментарів. Хорошого мало для нашої країни в цій ситуації, на жаль, — констатував Сергій Нагорняк.
А його колега Юрій Камельчук зазначив, що радий, що НАБУ почало активно рухатися в сфері енергетики.
Я очікую конкретних результатів і відповідальності конкретних осіб, — сказав він.
Емоційнішу позицію озвучив Федір Веніславський:
Для мене це просто шокуюча інформація. У той час, як увесь народ донатить на ЗСУ, група покидьків краде державні кошти в небачених масштабах. Думаю, реакція має бути рікою — звільнення, а не відсторонення, оперативне завершення досудового розслідування і швидке спрямування матеріалів до суду.
“Війна й корупція несумісні”: як на спецоперацію НАБУ відреагував Зеленський
10 листопада під час свого відеозвернення до українців голова держави наголосив, що повністю підтримує роботу антикорупційних органів і вважає справу принциповою для всієї країни. Він підкреслив, що зараз, у період війни та енергетичних викликів, будь-які корупційні дії в енергетиці є не лише злочином, а й прямою загрозою національній безпеці.
Невідворотність покарання потрібна. Енергоатом забезпечує Україні найбільшу частку генерації. Чистота в компанії — це пріоритет. Кожен, хто будував “схеми” повинен отримати чітку процесуальну відповідь. Вироки мають бути, — сказав Зеленський.
Президент України окремо закликав уряд і всі міністерства співпрацювати з НАБУ та САП, надавати повну інформацію і не перешкоджати слідству.
До слова, політолог та співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян вважає, що Зеленський наразі опинився на роздоріжжі між лояльністю до команди та власною політичною репутацією. Політолог бачить два можливі сценарії дій президента. Глава держави може як продемонструвати принциповість і допустити відповідальність навіть найближчого оточення, так і стати на захист своєї команди, навіть попри корупційні скандали, зберігаючи її єдність, але ризикуючи власною репутацією.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Спецоперація “Мідас”: що про неї необхідно знати
Операція НАБУ та САП отримала свою назву від героя грецької античної міфології — царя Мідаса, який перетворював на золото все, до чого торкався.
Її результатом стало викриття злочинної організації, до якої входили чинні й колишні посадовці енергосфери, відомий бізнесмен та інші співучасники. За даними слідства, група вибудувала масштабний механізм неформального впливу на стратегічні держпідприємства, насамперед АТ “НАЕК “Енергоатом”, для системного отримання хабарів і подальшого відмивання коштів.
У межах провадження за ст. 208 КПК затримано п’ять осіб, повідомлено про підозру сімом. Серед них:
- Тимур Міндіч (“Карлсон”) — бізнесмен, якого вважають керівником організації. Встиг виїхати з України ще до початку обшуків;
- Ігор Миронюк (“Рокет”) — колишній радник міністра енергетики;
- Дмитро Басов (“Тенор”) — виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки “Енергоатому”;
- четверо осіб із бек-офісу, що займався легалізацією грошей.
За версією слідства, основою схеми було “стягнення” з контрагентів “Енергоатому” 10–15% від суми контрактів. Постачальникам нібито нав’язували “відкати” під загрозою блокування оплат за вже надані послуги чи поставлену продукцію або виключення з переліку партнерів. Усередині групи ця практика мала назву “шлагбаум”. До реалізації залучили колишнього заступника голови Фонду держмайна (згодом радника міністра енергетики) та експравоохоронця, який обіймав посаду виконавчого директора з безпеки компанії. Використовуючи службові зв’язки, вони впливали на кадрові рішення, закупівлі та фінансові потоки, фактично керуючи стратегічним активом із річними доходами понад 200 млрд грн як “смотрящі”, не маючи формальних повноважень.
Легалізація коштів, за даними НАБУ, відбувалася через окремий офіс у центрі Києва. Приміщення належало родині колишнього народного депутата Андрія Деркача (втік до РФ), який фігурує в іншому провадженні Бюро і САП. В офісі нібито вели “чорну бухгалтерію”, акумулювали готівку, а відмивання організовували через мережі компаній-нерезидентів; значну частину операцій і видачу готівки здійснювали за межами України. За послуги зовнішнім клієнтам офіс брав відсоток від “прогнаних” сум. Загалом через так звану “пральню” за час документування могло пройти близько 100 млн доларів.
Спецоперація тривала понад 15 місяців — починаючи від літа 2024 року. Детективи зібрали великий масив доказів, зокрема тисячі годин аудіозаписів; на фінальному етапі був залучений майже весь особовий склад НАБУ. За ухвалами судів проведено понад 70 обшуків у Києві та регіонах, вилучено значні обсяги документів і готівки. Встановлення інших учасників триває; слідство продовжується.
Наразі запобіжні заходи отримали:
- ексрадник Міністра енергетики України (тримання під вартою з альтернативою внесення 126 млн грн застави);
- виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки АТ “НАЕК “Енергоатом” (тримання під вартою з альтернативою внесення 40 млн грн застави).
Які довгострокові наслідки спецоперації НАБУ для політики та економіки України
Операція НАБУ та САП уже потягнула за собою цілу низку кадрових та політичних рішень. Так, станом на 12 листопада:
- Міністерство економіки у взаємодії з партнерами країн G7 готує подання на затвердження уряду пропозицій щодо нового складу наглядової ради НАЕК “Енергоатом”;
- Уряд відсторонив Германа Галущенка від виконання обовʼязків міністра юстиції;
- Держаудитслужба розпочала всебічний аудит в НАЕК “Енергоатом”.
Спецоперація “Мідас” вже стала стрес-тестом для всієї архітектури економічного управління в енергетиці. Ринок готовий прийняти короткотермінову турбулентність, якщо вона веде до довгострокового зниження ризиків, прозорішої конкуренції та більшої дисципліни у витрачанні публічних коштів. Політичні коментарі, від різких до стриманих, лише підсвічують головне: ціна довіри у воєнний час завжди вища. Становлення практики невідворотної відповідальності без процесуальних збоїв — той сигнал, який чекають інвестори, кредитори та донори.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
