Між стриманістю і статтею 5: сценарії реакції НАТО на вторгнення Росії
29 Вересня 2025 18:54
РОЗБІР ВІД 
В останні тижні Європа зіткнулася з новою хвилею повітряних інцидентів — російські дрони над Польщею, скарги на невідомі апарати в Данії, перехоплення ідентифікованих літаків на східному фланзі. НАТО активізує патрулювання, але питання залишається відкритим: як реагувати на “сірозонні” атаки, коли Москва поєднує розвідку, удари та інформаційні кампанії?
«Комерсант Український» проаналізував три основні сценарії можливої реакції Альянсу — від негайного застосування статті 5 до стриманого спостереження.
Сценарій 1: як має діяти НАТО
Згідно з офіційними документами НАТО, стаття 5 Вашингтонського договору є основою колективної оборони Альянсу. Вона стверджує.
Напад на одну чи кілька держав — учасниць цього договору розглядається як напад на всі держави — учасниці, – стаття 5 Вашингтонського договору
Цей принцип застосували після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. НАТО активував свої оборонні плани, збільшив присутність військ на східному фланзі Альянсу та надав Україні значну підтримку, зокрема у вигляді постачання зброї та військової техніки.
У відповідь на агресію Росії, НАТО також ухвалило рішення про зміцнення своєї оборонної позиції, зокрема через розгортання додаткових сил та засобів у країнах, що межують з Росією.
Сценарій 2: стримана реакція
Сьогоднішня позиція Заходу виглядає надто м’якою. Військовий експерт Іван Ступак в коментарі «Комерсант Український» назвав ймовірний сценарій реакції НАТО на напад Росії. Він згадав нещодавню заяву Президента Фінляндії Александра Стубб, який заявив, що не даватиме наказ збивати невідомі об’єкти, які можуть порушити повітряний простір його країни. Мовляв, важливо “не реагувати занадто бурхливо”.
Заява Александра Стубба про те, що не варто надто бурхливо реагувати на російські винищувачі, — максимально слабка позиція. Складається враження, що європейці не винесли жодних уроків із подій останніх місяців, – Іван Ступак
Ступак припускає, що рішення про стриману реакцію може ухвалюватися не лише у Фінляндії, а й на рівні Брюсселя чи навіть Вашингтона. Головна логіка — уникнути ескалації та провокацій.
Ми вже чули цю аргументацію роками: не збивати, щоб не загострювати. Але слабкість провокує агресію, — наголошує Іван Ступак.
Експерт навів показову аналогію.
У мультфільмі Кот Леопольд постійно закликав жити дружно, але цим лише провокував мишей на нові пакощі. Зараз Росія поводиться так само — що більше її закликають до миру, то нахабніше вона діє, – каже Ступак
Сценарій 3: НАТО не готове
Командир підрозділу розвідки ЗСУ Денис Ярославський детально проаналізував готовність НАТО реагувати на дії Росії та закликає альянс переглянути процедури ідентифікації дронів і швидкого реагування.
Росія своєю пропагандою дуже серйозно розвинула ілюзію обману. Починаючи з Криму, “зелених чоловічків”. Тому навіть якщо вони здійснюють якусь атаку, повірте мені, всі їхні пабліки напишуть, що це українці щось перепрограмували, кудись там направили, збили РЕБами, – Денис Ярославський
За словами Ярославського, інциденти з польським повітряним простором та перекриттям повітряного простору в Данії показують тенденцію.
Це буде відбуватися і надалі. Я нагадаю, що дрони, які ми спостерігали на заході України, залітали з Угорщини. Тобто Угорщина не контролює ці дрони, вони залітають проводити відео та фіксацію цілі. Після цього відбуватимуться атаки росіян, – Ярославський
На сьогодні це дуже серйозна проблема, до якої Європа взагалі не готова. Ані збивати дрони, які залітають, ані протидіяти дронам, які сьогодні можна запускати дистанційно з будь-якої точки планети.
Якою могла б бути реакція НАТО
На думку військового експерта Івана Ступака, оптимальним варіантом було б ухвалити чітке колективне рішення:
- будь-яка невпізнана повітряна ціль, яка не реагує на запити,
- не відповідає на радіозвернення,
- і після перевірки не є цивільною,
має бути негайно знищена — без довгих пояснень.
А розбиратися з деталями можна вже після факту. Це було б більш правильно і рішуче, — підкреслює Ступак.
Втім, Ступак попереджає: навіть у разі такого рішення Росія не зупиниться.
Росіяни будуть ще більш нахабними й продовжать випробовувати НАТО — дедалі довше і глибше залітаючи на території ЄС. Але якщо Захід демонструватиме силу, а не слабкість, агресору буде значно складніше діяти безкарно, — резюмує Іван Ступак.
Коли почнеться війна Росії проти НАТО: прогнози та реальність
Останній рік дедалі більше політиків та розвідувальних служб прямо попереджають: Кремль готується до потенційної війни проти НАТО. Прогнози різняться — від найближчих років до кінця десятиліття, але тенденція очевидна: Європа має небагато часу, щоб підготуватися.
Президент України Володимир Зеленський у лютому 2025 року на Мюнхенській конференції з безпеки заявив:
За нашими даними, Росія може готувати війну проти країн НАТО вже наступного року. Я не можу бути в цьому на 100% впевнений, але ми бачимо їхні військові плани, – Володимир Зеленський
У березні 2024 року в німецьких ЗМІ з’явився витік із секретного аналізу Федеральної розвідувальної служби (BND). Там прямо сказано: Росія може атакувати країни НАТО з 2026 року і далі. У жовтні 2024 року голова BND Бруно Каль підтвердив у парламенті:
Росія буде спроможна атакувати країну НАТО до кінця цього десятиліття. Прямий військовий конфлікт із НАТО стає для Москви реальною опцією, – Бруно Каль
Данська служба військової розвідки (DDIS) у лютому 2025 року зробила власний прогноз:
Росія зможе розпочати повномасштабну війну проти НАТО в Європі протягом п’яти років, – розвідка Данії
Прогнози відрізняються у деталях, але збігаються у головному: Кремль розглядає можливість війни з НАТО, і це питання часу. Хтось називає дату вже 2026 рік, інші говорять про 5–8 років.
Реальні повітряні атаки проти країн НАТО сьогодні виглядають не як далека перспектива, а як поступове «тестування» рішучості Альянсу. Від того, чи ухвалить НАТО чіткі правила негайного знищення невідомих повітряних цілей, чи й надалі обиратиме обережну реакцію, залежить і швидкість, і глибина ескалації.
Прогнози розвідок збігаються у головному: Росія готується до прямого протистояння, і час для Європи вимірюється не десятиліттями, а роками. Хтось говорить про 2026-й, хтось про п’ятирічний горизонт. Але очевидно, що відкладати рішення означає дозволяти Кремлю диктувати правила гри. Європа має зробити вибір між стриманістю й рішучістю — і зробити його швидко.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
