Мобільна станція допоможе відновлювати бібліотечні фонди, пошкоджені через бойові дії
28 Січня 13:28
У Національній бібліотеці України ім. Я. Мудрого відбулася презентація першої мобільної станції для порятунку та консервації бібліотечних фондів ARCHA1. Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України, інформує «Комерсант Український».
За даними Міністерства понад 770 бібліотек в Україні зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані.
“Це означає, що доступ громадян України до читання, книг і рідкісних документів наразі обмежений. Проте ми повинні зберегти ці фонди та документи, які є свідченнями нашого народу, нашої європейської історії та спільної європейської спадщини”, – зазнчила перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко.
Реалізувати цей проєкт українській стороні вдалося завдяки співпраці з Міністерством культури Чеської Республіки, Національною бібліотекою Чеської Республіки, Чеським комітетом Міжнародного об’єднання музеїв та професійних музейних працівників, Фондом родини Карела Комарека та численними донорами.
Генеральний директор Національної бібліотеки України ім. Я. Мудрого Олег Сербін наголосив, що сотні тисяч книг і документів були пошкоджені через бойові дії і ця станція допоможе у відновленні бібліотечних фондів.
Мобільна станція ARCHA1 обладнана сучасними технологіями для порятунку, очищення, дезінфекції, осушування та реставрації документів, пошкоджених внаслідок пожеж, затоплень чи неналежних умов зберігання. Вона дозволяє працювати без підключення до зовнішніх джерел енергії. Найближчими днями чеські спеціалісти проведуть тренінг для українських бібліотекарів.
Міжнародні партнери вже працюють над створенням другої мобільної станції ARCHA2, яка буде використовуватися для оцифрування бібліотечних фондів в Україні.
Що відомо про бібліотеки, які зазнали руйнувань через бойові дії
У Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці спробували зібрати з різних джерел та систематизувати інформацію про бібліотеки, зруйновані та пошкоджені внаслідок бойових дій. При цьому, фахівці усвідомлюють, що ця інформація є неповною. Але те, що зібрано, дає можливість уявити, наскільки масштабними є руйнування.
З початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україні 26 бібліотек Чернігівської області постраждали від рук окупантів. Бібліотеки 12 громад зруйновані, або пошкоджені. Три бібліотеки знищені повністю, шість – частково зруйновані. 21 приміщення зазнало незначних пошкоджень (вибиті вікна, двері, потрібен ремонт даху, фасаду). 11 закладів переміщені в інші будівлі, вісім втратили свої фонди. Збитки складають майже 42 мільйони, втрати книжок оцінюють у майже 682 тисячі гривень.
У серпні 2023 року російська армія двічі обстріляла будівлю Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара. В Бериславській територіальній громаді Херсонщини повністю знищена Урожайненська бібліотека. Руйнувань зазнала Білозерська бібліотека імені Петра Григоренка. У Великоолександрівській територіальній громаді 2 бібліотеки згоріли, в 11 бібліотеках пошкоджені дах, стеля, вікна, стіни, двері. У Високопільській територіальній громаді Новопетрівська сільська бібліотека вигоріла повністю. У Станіславській територіальній громаді 4 з 5 бібліотек зруйновані, Олександрівська бібліотека знищена повністю. В Чорнобаївській територіальній громаді зруйновані дві бібліотеки. Бібліотеки звільненої частини Херсонщини майже всі пограбовані.
На Харківщині згоріла бібліотека в містечку Барвінковому – це була головна бібліотека громади. В перші дні війни через обстріл була зруйнована міська бібліотека в Ізюмі. Пошкоджені бібліотеки в передмістях Харкова, зокрема, у Вільхівській громаді. Серед зруйнованих – кілька будівель бібліотеки Харківського університету імені Каразіна, яка зберігала понад 3 мільйони томів, зокрема багато стародруків і рукописів, а також важливі українські архівні колекції.
На Миколаївщині від початку повномасштабного вторгнення російські війська пошкодили 58 бібліотек. Вісім із них повністю зруйновані. Зокрема у будівлі Снігурівської центральної бібліотеки, в якій розташовувалися бібліотеки для дорослих і для дітей, окупанти організували свій штаб. Окупанти палили книжки, пошкодили меблі та викрали техніку.
На Донеччині у Сіверській громаді внаслідок артилерійських обстрілів російських військових будівлі бібліотек були суттєво пошкоджені, тож книги опинилися майже просто неба. Військовослужбовці вивезли п’ять тонн книжок зі знищених російськими військами бібліотек. Книги вивезли до Краматорська, зокрема, з центральної бібліотеки міста та ліцею. Пізніше книги відправили до Дніпра.
Скільки в Україні постраждало об’єктів культурної інфраструктури
Станом на 25 жовтня 2024 року, як повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій, збитків зазнали загалом 2109 об’єктів культурної інфраструктури і це без урахування пам’яток культурної спадщини. З них 368 – знищені (17,45%).
Загальні втрати закладів культури державної форми власності: 37 од. (14 %); комунальної форми власності: 2072 од. (6 %).
Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій, Луганській областях. Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,3% від загальної кількості закладів культури, які зазнали пошкоджень).
Загалом постраждали:
- клубні заклади – 1018;
- бібліотеки – 750;
- заклади мистецької освіти – 163;
- музеї та галереї – 120;
- театри, кінотеатри та філармонії – 38;
- заповідники – 7;
- парки, зоопарки – 9;
- цирки – 4.
Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри на території 297 територіальних громад (20,2% від загальної кількості ОТГ) у Вінницькій (3,2%), Дніпропетровській (20%), Донецькій (87%), Житомирській (17%), Закарпатській (2%), Запорізькій (40,3%), Кіровоградській (2%), Київській (27,1%), Луганській (46,2%), Львівській (5,5%), Миколаївській (44,2%), Одеській (9,9%), Полтавській (4%), Сумській (62,7%), Харківській (58,9%), Херсонській (43%), Хмельницькій (17%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (49%) областях та м. Києві.
