Мораторій на мінімалках: чи ходитимуть правоохоронці, і як часто, “у гості” до бізнесу
28 Липня 17:07
РОЗБІР ВІД 
Бізнес має працювати, а держава – не заважати. Такими словами нова очільниця уряду Юлія Свириденко проанонсувала запровадження мораторію на перевірки бізнесу контролюючими органами. Дехто поспішив зарахувати такий мораторій до досягнень нового уряду. Але далеко не всі. І для цього є підстави. Наскільки ефективним може бути новий мораторій, з’ясовував «Комерсант Український».
Стриманість позитиву
Представники бізнесу відреагували на оголошення мораторія позитивно, але досвід виконання попередніх подібних рішень все ж змушував додавати до таких оцінок свої “але”.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук, приміром, констатуючи, що запровадження однорічного мораторію на проведення перевірок може зменшити адміністративний тиск на бізнес, поділився ще й таким застерженням.
“Наш досвід у Раді бізнес-омбудсмена включає певну пересторогу щодо можливості використання інших інструментів тиску на бізнес (як це було, наприклад, із системою СМКОР, яку використовували не за призначенням для «мініперевірок») в обхід мораторію”,
– наголосив бізнес-омбудсмен.
У Європейській Бізнес Асоціації особливу увагу звертають на перевірки з боку правоохоронних органів і вважають мораторій на такі перевірки своєчасним. Продовжує Анна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації.
“Безпідставно відкриті кримінальні провадження створюють серйозні репутаційні ризики, а закриття проваджень може тривати роками та вимагати значних ресурсів. Інколи це взагалі може паралізувати діяльність компаній. Утім, для системної зміни ситуації з тиском з боку правоохоронців необхідний стратегічний підхід. Йдеться про підвищення кваліфікації персоналу, поліпшення матеріально-технічного забезпечення, але насамперед – про зміну філософії самих органів правопорядку”,
– наголошує Анна Дерев’янко.
За її словами, загалом компанії не проти мораторію на перевірки контролюючими органами, адже часто саме законослухняні компанії потрапляють під їхній тиск.
“До прикладу, наразі білий бізнес оскаржує понад 80% актів перевірок податкової, а спори щодо податкових накладних у 95% випадків вирішуються на користь компаній. У цьому контексті зменшення кількості необґрунтованих претензій до чесних платників податків могло б полегшити їхню діяльність. Натомість перевірки мали б фокусуватися на тих, хто працює в тіні. Бізнес визнає, що перевірки є корисним інструментом для боротьби з нелегальною торгівлею та ухиленням від сплати податків, передусім у сфері торгівлі підакцизними товарами”,
– зазначає Анна Дерев’янко.
Неприємність досвіду
Український бізнес може пригадати чимало публічних спроб української влади забезпечити – як це називалось офіційно – “дотримання правоохоронними органами прав учасників кримінального провадження” або, якщо простіше – обмежити свавілля правоохоронців. І ці спроби не можна вважати успішними. Одних лише законопроєктів «Маски-шоу стоп» можна нарахувати аж три. Мораторіїв на перевірки бізнесу останніми роками було не менше. Пригадуються відповідні обмеження, запроваджені у 2014 році, які продовжувались упродовж кількох наступних років, а також мораторій, запроваджений на початку повномасштабного вторгнення у березні 2022 року – тоді було вирішено припинити перевірки бізнесу, аби забезпечити стабільну роботу підприємств в умовах воєнного стану.
Адвокат, старший юрист фірми VB Partners Владислав Міфтахутдінов згадує ще досвід попереднього «мораторію» від січня 2024 року, де прямо містилась рекомендація обмежити протягом 3 місяців обшуки та інші слідчі дії проти бізнесу. Однак, за словами фахівця, жодних позитивних результатів той мораторій не дав.
“Якщо в якийсь момент активність слідства дійсно спала, то надалі – вона перевершила всі попередні показники. Зокрема, офіційна статистика за 2024 рік підтверджує рекордну активність Бюро економічної безпеки (БЕБ), як профільного органу слідства у справах проти бізнесу: зокрема, зареєстровано було на 20% більше проваджень щодо господарських злочинів, ніж у 2023 році. Значно зросла кількість ініційованих арештів майна у справах БЕБ: 2023 року прокурори взяли участь у 282 справах про арешт, 2024 року – у 494. У 2024 році БЕБ було надано рекордну кількість дозволів на негласні слідчі дії – 3777. Це у більш ніж 2 рази перевищує показник 2023 року – тоді було 1798 дозволів, та у 26 разів більше, ніж у 2022 році”,
– зазначає фахівець.
Тобто, робить висновок адвокат, мораторій не спрацював так, як планувалось: тиск на бізнес після короткої паузи лише посилився.
До речі, за його словами, цього року цифри також вражають, оскільки статистика за І півріччя 2025 року – практично ідентична даним за І півріччя минулого року.
Обмеженість мораторію
З 24 липня податкова й митниця обмежать перевірки для підприємств із низьким ризиком. Такою новиною очільниця уряду Юлія Свириденко поділилась з громадськістю після затвердження плану реалізації рішення РНБО про мораторій на безпідставні перевірки та втручання у роботу бізнесу. Вона нагадала і про виняток з мораторію – високоризикові галузі, як-от обіг підакцизних товарів.
Власне, ця обмеженість у перевірках легко простежується і в президентському указі, і в рішенні РНБО. Там, якщо бути точним, мова не про мораторій на перевірки бізнесу, а про “мораторій на безпідставні перевірки”. В тексті рішення РНБО, зокрема, йдеться про “встановлення обмеження на проведення перевірок стосовно суб’єктів господарювання, які мають статус авторизованих економічних операторів та суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику, за виключенням тих, які здійснюють діяльність, пов’язану з обігом підакцизних товарів”.
Владислав Міфтахутдінов привертає увагу і до ще однієї принципової деталі.
“Повідомлено про запровадження в Україні чергового «мораторію» на перевірки бізнесу з боку контролюючих органів. Однак відповідний Указ Президента не містить жодних згадок про заборону слідчих дій та перевірок бізнесу з боку правоохоронців. Тобто жодної прямої чи непрямої заборони/рекомендації утримуватись від слідчих дій, обшуків, арештів бізнесу – немає”,
– констатує юрист.
Натомість, що ж передбачає рішення РНБО, затверджене Указом глави держави? Окрім вже згаданого встановлення обмеження на проведення перевірок стосовно суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику та удосконалення методики застосування ризик-орієнтованого підходу під час визначення доцільності перевірок, у рішенні РНБО містяться рекомендації Офісу Генпрокурора та іншим правоохоронним структурам упродовж місяця завершити аудит кримінальних проваджень щодо суб’єктів господарювання, а також посилити контроль за законністю процесуальних дій, що можуть негативно вплинути на діяльність бізнесу.
До речі, оцінювати та переглядати правоохоронцям є що. Новий Генеральний прокурор Руслан Кравченко вже мав нагоду прозвітувати. Він повідомив, що аудит кримінальних проваджень, які стосуються бізнесу, триває, і з 21-ї тисячі встановлених справ цієї групи вже закрито 7 тисяч справ.
Оновлюваність законодавства
Повідомляючи про обмеження перевірок бізнесу, очільниця уряду Юлія Свириденко анонсувала і внесення урядом до Верховної Ради законопроєктів про захист бізнесу та реформу контролюючих органів. Однією із заявлених новацій є те, що нові справи зможе погоджувати лише Генпрокурор або керівники прокуратур регіонального рівня. Як вважають в Європейській Бізнес Асоціації, теоретично, передача повноважень щодо відкриття нових проваджень проти бізнесу виключно Генеральному прокурору або керівникам обласного рівня може зменшити кількість таких проваджень. При цьому виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко звертає увагу на нагальність ухвалення й інших рішень.
“Зараз критично важливо забезпечити чіткі строки досудового розслідування та зрозумілу процедуру закриття кримінальних справ, адже наразі окремі провадження можуть тривати роками”,
– наголошує Анна Дерев’янко.
Загалом у рішенні РНБО щодо мораторію на безпідставні перевірки Верховній Раді України рекомендовано прискорити розгляд семи проєктів законів України. Один з них – “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження” (реєстр. №12439 від 24.01.2025). Так і хочеться сказати: такий собі законопроєкт «Маски-шоу стоп – 4». Хоча 5-ї спроби можливо і не знадобиться.
Принаймні, за оцінкою адвоката Владислава Міфтахутдінова, цей законопроєкт містить чимало норм-запобіжників, спрямованих на боротьбу зі зловживаннями слідства та необґрунтованим обмеженням інтересів бізнесу. До речі, одним із розробників законопроєкту була якраз команда VB Partners.
“Якнайшвидше ухвалення такого законопроєкту дозволить суттєво знизити рівень тиску на бізнес. Позитивно слід оцінювати, зокрема пропозиції Офісу Генпрокурора до такого законопроєкту щодо реєстрації проваджень проти бізнесу лише керівниками органів прокуратур; витребування в компаній речей, документів чи даних тільки за погодженням з прокурором; контролю з боку прокурорів за аналітичними продуктами БЕБ. Усі ці зміни в комплексі з іншими положеннями Законопроєкту №12439 дійсно можуть призвести до перезавантаження відносин бізнесу та правоохоронців”,
– констатує юрист.
І як висновок. Фахівець нагадує, що будь-який «мораторій» може бути дієвим виключно за умов чіткого нормативного регулювання, тобто внесення відповідних змін до Кримінального процесуального кодексу України, належного контролю за дотриманням таких норм з боку прокуратури та керівників органів слідства, а також об’єктивного та належного судового контролю за дотриманням прав та інтересів учасників провадження.
Сергій Василевич
