МВФ вимагає від українського уряду скасувати пільги для самозайнятих: чим це загрожує ФОПам
19 Листопада 17:45
РОЗБІР ВІД 
Міжнародний валютний фонд вже традиційно на фоні бюджетних дискусій пропонує українському уряду своє бачення того, як можна збільшити доходи бюджету. Не вирізняючись при цьому оригінальністю. Цього разу серед таких вимог фігурують не лише підвищення цін на газ для населення та девальвація гривні, але й скасування пільг для самозайнятих осіб. Про що мова та чи справді є привід для хвилювання, розповідає «Комерсант Український».
Підвищення податків наступного року не буде. Такою заявою голова парламентського фінансового комітету Данило Гетманцев недавно спробував заспокоїти українців, які вже давно звикли напружуватись, спостерігаючи кожного року за тим, як не без проблем уряд та депутати намагаються звести бюджетний баланс. А інформаційні джерела зі штаб-квартири МВФ, де якраз вирішують, чи укладати з Україною нову чотирирічну кредитну програму на $8 млрд, подібні побоювання лише посилюють. Бо гроші для бюджету десь потрібно шукати.
До того ж при потребі можна заявити, що скасування пільг тим же самозайнятим особам, про доцільність чого наче говорять в МВФ — це аж ніяк не підвищення податків.
Кого хочуть “ощасливити” в МВФ
Самозайнята особа — це, як пояснюють у ДПА, платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Якщо безпосередньо самозайнятих, тобто фахівців, які провадять незалежну професійну діяльність, станом на початок червня 2025 року в Україні було зареєстровано всього понад 28 тисяч, то фізичних осіб-підприємців (ФОП) станом на 1 жовтня 2025 року у Державній службі статистики нарахували аж 1 773 900. Тобто зрозуміло, на кому насамперед зупинили свій погляд представники МВФ, заявляючи про доцільність скасування пільг. Але наскільки коректно говорити саме про скасування пільг? У підприємців є з цього приводу своя думка.
Як наголошують в Альянс регіональних об»єднань малого бізнесу (РОМБ), спрощена система оподаткування, на якій працює більшість ФОПів, не містить податкових пільг. Навпаки – вона має чіткі обмеження: за видами діяльності, за кількістю найманих працівників і за обсягами обороту.
Це не привілей, а регламентований режим для малого бізнесу. Насправді поняття “пільги” інколи маніпулятивно використовують опоненти спрощенки. Але спрощену систему запровадили не як виняток з оподаткування, а як інструмент для зниження адміністративного навантаження, що допомагає 1,7 мільйона підприємців легально працювати, — констатують в Альянсі РОМБ.
З цим погоджується і Максим Мальований — підприємець, голова громадської організації «ІНСТИТУТ БІЗНЕС ОСВІТИ», член Національної платформи малого та середнього бізнесу.
Спрощена система оподаткування вона зі своїми нюансами, але це система проста, яка дійсно рятує малий бізнес. Тому що це швидкий старт, фіксований податок, мінімальна звітність і ти просто спокійно займаєшся своєю роботою. Не думаєш щодня про бухгалтерію та перевірки. Потрібно розуміти, що тих, хто грає не за правилами, їх точно не більше 10-15%. Але якщо орієнтуватися на більшість, то ми повинні розуміти, що ця спрощена система повинна залишатися, — наголошує підприємець.
Коли ж в МВФ говорять про скасування пільг для самозайнятих, швидше за все, як вважають в Альянсі РОМБ, там мають на увазі реформування спрощеної податкової системи, зменшення можливостей для зловживань, збільшення контролю над доходами ФОП, особливо тих, хто працює через цифрові платформи.
Кого варто виводити з “тіні”
Ключовим внутрішнім ресурсом для достатнього наповнення державної казни є детінізація. Це ще одна теза, яку не втомлюється повторювати той же Данило Гетманцев.
Закон — один для всіх. Кожен тіньовик та всі, хто залучений до їхніх схем, врешті зрозуміють це, — заявив вчергове не так давно депутат.
Але не все так просто. Приміром, запровадження реформи е-акцизу, судячи з усього, відкладається. Відповідно, як визнав сам парламентарій, детінізація ринків тютюну та алкоголю також гальмується. А бюджет на цей ресурс розраховував. І його чимось потрібно буде компенсувати.
Представники малого бізнесу усвідомлюють, що основне чого хоче той же МВФ – це скорочення тіньової економіки. Розуміють в Альянсі регіональних об»єднань малого бізнесу і те, чому в контексті скасування пільг знову згадують про ФОП.
Коли в МВФ говорять про перегляд податкових пільг, там мають на увазі мільярдні винятки для великих гравців — галузеві спецрежими, ПДВ-лазівки, митні преференції та інші схеми, що справді роз’їдають бюджет. Але українські чиновники щоразу переводять розмову на ФОП, бо чіпати реальних бенефіціарів складно й ризиковано. МВФ же не вимагає нищити спрощенку – він вимагає закрити корупційні діри. Та замість цього у нас знову й знову шукають “винних” серед дрібного бізнесу, адже ФОП – найпростіша, найлегша й найбезпечніша для влади здобич, — зазначають в Альянсі.
Але чи є малий бізнес головним джерелом «тіньових проблем». Навряд чи. Це підтверджують і дані тогорічного аналізу ключових схем уникнення оподаткування та розрахунки обсягів збитків для держави від цих схем, які здійснили фахівці Інституту соціально-економічної трансформації та Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна.
В Альянсі регіональних об»єднань малого бізнесу нагадують, що “спрощена система залишається ефективним механізмом: вона забезпечує економічну активність найбільшого прошарку громадян, стимулює самозайнятість, зменшує рівень тінізації та дозволяє бюджету концентруватися на тих, хто справді потребує підтримки”.
Спроба ж ускладнити, обмежити спрощену систему оподаткування може мати зворотний ефект. Продовжує голова громадської організації «ІНСТИТУТ БІЗНЕС ОСВІТИ» Максим Мальований.
Якщо не довіряти, якщо сильніше регулювати, то, зрозуміло, що бажання легально реєструватися і законно вести підприємницьку діяльність буде зменшуватися. Буде знижуватись мотивація. Буде зростати бажання просто піти у тінь, — зазначає підприємець.
Представники малого бізнесу попереджають, що різке або необдумане обмеження спрощеної системи оподаткування може мати негативні наслідки для зайнятості, локальних економік, створення нових бізнесів, а також призвести до відпливу людського капіталу.
Автор — Сергій Василевич
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
