Миколаївський глиноземний завод готують до приватизації: що стоїть за рішенням уряду
18 Лютого 21:47
Миколаївський глиноземний завод офіційно включено до переліку об’єктів, які держава планує виставити на продаж у першу чергу в межах відновлення процесу «Великої приватизації». Про це повідомляє «Інтент», передає «Комерсант Український».
Рішення вписується в ширшу стратегію уряду щодо реалізації санкційних активів, конфіскованих у російських власників, та залучення коштів для відновлення економіки.
Велика приватизація повертається
Про підготовку до продажу перших санкційних активів заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко після зустрічі з головою Фонд державного майна України Дмитро Наталуха та т.в.о. голови Держгеонадра Леонід Музикус.
Уряд уже спростив процедуру продажу санкційних активів росіян, стягнутих у державну власність, через відкриті аукціони — це має пришвидшити процес та зробити його прозорішим.
Завод без виробництва і без «критичного» статусу
МГЗ було націоналізовано у березні 2024 року. До цього підприємство входило до групи РУСАЛ, яку контролював російський олігарх Олег Дерипаска.
Із початку повномасштабної війни у лютому 2022 року завод припинив виробництво глинозему, а з червня 2022 року його корпоративні права перебували під арештом. Після завершення націоналізації підприємство передали в управління ФДМУ, однак до продажу воно фактично «зависло» в перехідному статусі.
Екологічний ризик: 48 млн тонн шламу
Окреме занепокоєння викликає екологічна складова. За даними «МикВісті», МГЗ втратив статус об’єкта критичної інфраструктури, що ставить під загрозу безперервну роботу насосних станцій.
Голова екологічної комісії Миколаївської облради Алла Ряжських заявила, що з 1 січня 2026 року завод більше не має «критичного» статусу. Це означає можливі тривалі відключення електроенергії, які унеможливлюють стабільне обслуговування двох шламосховищ.
Йдеться про близько 48 млн тонн небезпечного шламу на площі орієнтовно 400 гектарів — об’єкт потенційно катастрофічного екологічного ризику для регіону.
Підприємство без людей і портів
За словами керівника МГЗ Олексія Медвідя, із п’яти тисяч працівників нині залишилося близько 400 осіб. Вони забезпечують мінімальне функціонування — охорону майна та обслуговування шламосховищ.
Повноцінне відновлення роботи наразі неможливе через:
- блокування морських портів Миколаєва;
- ризики обстрілів;
- відсутність стабільного енергопостачання.
Кого держава бачить інвестором
Голова ФДМУ Дмитро Наталуха прямо визнав: для МГЗ потрібен зовнішній інвестор, який здатен працювати в умовах війни та «не надто зважати на воєнні ризики».
Серед потенційних країн-інвесторів він назвав:
- США,
- Індію,
пояснюючи це можливістю гарантувати безпеку активу «прапором і громадянством».
Фонд держмайна планує виставити МГЗ на продаж до липня 2026 року.
Продаж Миколаївського глиноземного заводу стає тестом одразу для кількох політик держави:
- великої приватизації в умовах війни,
- управління екологічно небезпечними активами,
- реалізації санкційного російського майна.
Без інвестора завод залишається фінансовим і екологічним тягарем. З інвестором — держава стикається з питанням безпеки, контролю та суспільної довіри до приватизації стратегічних активів.
