Миротворчий контингент в Україні – реальність чи утопія?
6 Січня 2025 11:18
РОЗБІР ВІД 
Розміщення миротворчого контингенту в Україні – тема, що обговорюється все частіше і вже навіть зустрічає розуміння у скспільствах західних країн.
Більшість жителів Німеччини позитивно ставляться до ідеї розгортання миротворчих сил на території України у разі припинення вогню. За даними опитування, проведеного компанією YouGov на замовлення агенції dpa, 56% респондентів підтримують цю ініціативу.
Інтерес до участі у миротворчій місії також демонструє Італія. Міністр оборони країни Гвідо Крозетто заявив про готовність італійських військових долучитися до контингенту, який може бути сформований для врегулювання конфлікту в Україні.
Одним із перших про введення військ на територію Україні заговорив у 2024 президент Франції Емманюель Макрон.
Втім, не всі поділяють оптимізм щодо ефективності такого підходу. Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив сумнів у доцільності розміщення миротворців. На його думку, кошти, які можуть бути витрачені на формування миротворчого контингенту, доцільніше спрямувати на забезпечення української армії зброєю. У будь-якому випадку, питання миротворчої місії залишається відкритим. Хто саме міг би увійти до складу таких військ, чи здатні наші партнери гарантувати Україні безпеку після війни – розбирався «Комерсант Український».
Миротворча місія: реалії та складнощі
Екссекретар Польської делегації в Парламенті НАТО та заступник Міністра економіки Польщі (2005-2006) Пьотр Кульпа в ексклюзивному коментарі окреслив складні виклики, що постають на шляху миротворчого контингенту.
Кульпа наголошує на тому, що ставлення європейських країн до війни в Україні значною мірою формується економічними труднощами та внутрішніми проблемами. Так, опитування показують, що суспільства багатьох європейських країн сподіваються на припинення конфлікту, навіть якщо це потребує втрат з боку України, зазначає Кульпа.
“Водночас ці країни, особливо Німеччина, роками створювали умови для нинішньої ситуації. Руйнування власної ядерної енергетики, залежність від російського газу та гарантування росії доходів навіть в умовах війни – це ті рішення, які призвели до сьогоднішньої кризи. У 2022-2023 роках росія отримала більше грошей, ніж будь-коли раніше, і це відповідальність Німеччини, Франції та Італії”
Пьотр Кульпа
Він також зазначив, що політика “старої Європи” роками створювала ризики для східних країн НАТО, зокрема Польщі та країн Балтії.
Експерт підкреслює, що організація миротворчого контингенту в Україні має враховувати численні фактори, включно з географічними та політичними реаліями.
“Україна має понад 2000 кілометрів кордону з росією та понад 1000 кілометрів – із Білоруссю, яка фактично стала частиною росії. Навіть якщо білоруські війська вивести, їхнє місце можуть зайняти російські. Ця територія є надзвичайно складною для будь-якої миротворчої місії”,
– зазначив Кульпа.
За його словами, введення миротворчих військ можливе лише після формального припинення конфлікту та за згодою обох сторін. І Україна, і росія мають погодитися на введення миротворців та зобов’язатися не стріляти по них, каже екссекретар Польської делегації в Парламенті НАТО. Але чи це можливо на практиці?
Крім цього виникає ще одне важливе питання: хто саме має бути у складі миротворчих військ?
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Склад миротворчого контингенту
Кульпа вважає, що до складу миротворчого контингенту не повинні входити країни східного флангу НАТО, такі як Польща, Литва, Латвія чи Естонія, через ризик ескалації.
“Якщо миротворці з Польщі чи країн Балтії стоятимуть поруч із військами інших європейських країн, то у випадку атаки росії стріляти, найімовірніше, будуть саме по польських чи балтійських солдатах, а не по німцях чи французах. Це додає додаткові ризики для східного флангу”,
– пояснює Пьотр Кульпа.
На його думку, відповідальність за участь у такій місії мають взяти на себе країни Західної Європи – Німеччина, Франція, Італія та Іспанія.
“Політика старої Європи роками дозволяла отримувати економічні вигоди від співпраці з путіним, залишаючи ризики на східній Європі. Але якщо їхні солдати стануть першими, хто загине у разі агресії, це миттєво змінить їхнє ставлення до реальності війни”
Пьотр Кульпа
Історичні уроки та висновки
Кульпа також згадав про уроки миротворчих місій на Балканах, де окремі контингенти не змогли ефективно виконувати свої функції в умовах бойових дій.
“Пам’ятаємо Сребреницю, де миротворці з Нідерландів та Німеччини не змогли протистояти агресії. Вони просто відступили, залишивши місцеве населення напризволяще. Такі приклади ставлять під сумнів ефективність миротворчих місій, якщо вони не підкріплені реальною силою”,
– каже Кульпа
На думку політика, найефективнішою гарантією безпеки в регіоні залишається українська армія. Адже після війни лише сильна й озброєна українська армія зможе стати на захист Європи. США та інші країни світу мають це розуміти.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
