На межі виснаження: які втрати понесла росія за три роки повномасштабної війни у різних сферах

24 Лютого 14:46
РОЗБІР ВІД «Комерсант Український»

24 лютого 2022 року росія почала повномасштабне вторгнення в Україну. За цей час війна змінила хід історії, стала трагічним етапом для українців, спричинивши величезні людські втрати, руйнування і втрату величезної кількості техніки. Втім, росія сьогодні опинилася на межі виснаження. Втрати особового складу добігають мільйона, а російські економісти прогнозують, що до 2026 року гроші на війну в путіна можуть закінчитися. Три роки повномасштабної війни у цифрах і фактах – далі у матеріалі «Комерсант Український»

Ракетні удари росії: кількість, види і стратегічна мета

Ракети стали одним із основних інструментів ведення війни для російських збройних сил. Кількість ракет, які були випущені росією, вражає.

За даними українських військових, станом на середину лютого 2025 року росія здійснила понад 9 600 ракетних ударів по Україні. Це – крилаті і балістичні ракети, що були запущені з різних платформ — з повітря, з моря та з суші.

Основною метою цих ударів була дестабілізація енергетичної інфраструктури України, знищення військових об’єктів і обмеження можливостей для мобілізації сил протидії агресору. Однак, за словами військових аналітиків, велика кількість таких атак мала також психологічний ефект — створення атмосфери страху серед цивільного населення.

Ці удари неодноразово приводили до відключення електрики, руйнувань водопостачання, тепломереж, а також значних людських втрат серед мирного населення. Із загальної кількості ракетних атак понад 2 400 ракет було знищено українською системою протиповітряної оборони (ППО), що свідчить про ефективність українських сил у боротьбі з російськими ударами. Однак величезна кількість ракетних атак, на превеликий жаль, досягала своєї мети, завдаючи серйозних руйнувань.

Для ударів по Україні росія також активно використовує іранські дрони Shahed — хоча це не ракети, а безпілотні літальні апарати, вони також відіграють важливу роль у ракетному компонуванні атак. Росія використовувала їх для стратегічних ударів по енергетичних об’єктах. А напередодні річниці повномасштабної війни країна-агресор побила рекорд – лише за один день запустила по Україні 267 БПЛА.

Не третя армія світу: втрати росії на полі бою

Військові аналітики підрахували, що за три роки війни росія втратила значну частину своєї техніки. Якщо оцінювати втрати за типами техніки, то на передньому плані перебувають танки, бронетранспортери, артилерійські системи та повітряні судна.

  • Танки: За інформацією Міністерства оборони України, з початку війни українські сили знищили понад 10 тисяч російських танків. Це число значно перевищує втрати радянських військ під час Сталінградської битви в Другій світовій війні.
  • Бронетехніка: Втрати бронетранспортерів і бронеавтомобілів наближаються до 6 тисяч одиниць.
  • Авіація: росія втратила більше 300 бойових літаків. 

До того ж, на поле бою росія часто застосовувала старі зразки техніки з радянських запасів, що також призвело до великих втрат, адже ці машини не відповідали вимогам сучасного ведення війни.

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року загальні бойові втрати російських військ становлять близько 868 230 осіб.  

Полковник Збройних сил України у запасі, військовий експерт Роман Світан, в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» зазначає, росія вже відчуває втрати.

«Це серйозна втрата для армії. Вони можуть відновлювати особовий склад, але вже під примусом, через механізм мобілізації», — пояснює Світан.

Він підкреслює, що за три роки війни механізм поповнення армії втратив свою ефективність, оскільки мотивація військових значно знизилася.

Ба більше, росія за три роки активно використовувала старі радянські запаси техніки, яку відновлювали і ставили на колеса.

«Вони практично підняли всі старі радянські склади техніки та боєприпасів», — пояснює Світан.

Однак, на його думку, на великі операції росія вже не здатна без серйозних запасів техніки та боєприпасів. Світан додає, що наразі росія виробляє техніку в обмежених обсягах і намагається компенсувати втрати, однак цей процес не нескінченний. 

«Скільки вони виробляють техніки, стільки ми її й знищуємо. Це дозволяє не допустити масштабного збільшення військового потенціалу росії”, – зазначив Роман Світан.

Водночас, росія стикається з серйозними труднощами у забезпеченні боєприпасами. Вони можуть виробляти лише половину необхідної кількості, а решту отримують від своїх партнерів — Китаю та Північної Кореї.

Роман Світан також звернув увагу на зміну мотивації в рядах російської армії. Якщо на початку війни російські солдати не були готові до тривалої війни і навіть не знали, що їм доведеться воювати з Україною, то вже до осені 2022 року мотивація почала змінюватися. Військових мобілізували примусово, а потім було застосовано фінансову мобілізацію.

“Мотивація стала чисто фінансовою, через соціальні пакети, тому вони залишалися до літа 2023 року”, — говорить Світан.

Однак масштабні наступальні дії, які росія намагалася здійснити, зустріли серйозний опір, і втрати стали величезними — понад тисячу загиблих на добу.

Світан також спрогнозував подальший розвиток подій. На його думку, Путін намагається уникнути оголошення загальної мобілізації, бо це викликало б негативну реакцію в росії.

“Він буде робити все можливе, щоб уникнути оголошення загальної мобілізації. Можливо, спробує досягти оперативної паузи, щоб накопичити сили”, — заявляє Роман Світан.

Якщо Путін зможе досягти паузи в бойових діях, це дозволить росії швидко відновити свої ресурси. Світан вважає, що в такому випадку за 3-4 місяці росія може накопичити достатньо сил для нових наступальних операцій, а за кілька років — досягти великих результатів.

«Вони можуть дійти до Дніпра або вийти на кордони Європи», — попереджає Роман Світан.

На думку Романа Світана, війна росії проти України знаходиться на межі виснаження ресурсів агресора. Незважаючи на великий людський ресурс, росія обмежена в своїх можливостях виробництва техніки, боєприпасів і здатності підтримувати високий рівень мотивації серед солдатів. Всі ці фактори вказують на те, що росія не може розширювати масштаб війни без серйозних наслідків для свого внутрішнього стану.

“Росія працює на межі своїх можливостей. Вони не можуть збільшити свої ресурси, якщо не отримають оперативну паузу”, — підсумовує Світан.

Отже, три роки з початку повномасштабної війни росії проти України продемонстрували, що агресор не зупиняється перед жодними втратами. З кожним роком російська армія зазнає все більших руйнувань, як у техніці, так і в людських ресурсах. Однак, незважаючи на величезні втрати, Росія продовжує застосовувати свою стратегію, що включає в себе масовані ракетні удари, але її внутрішні проблеми — від нестачі мотивованих солдатів до обмежених можливостей у виробництві техніки — вказують на виснаження агресора. Україна, в свою чергу, продовжує зміцнювати свої оборонні позиції, що дозволяє зменшити ефективність атак і наближати перемогу.

У скільки грошей обходиться росії війна в Україні та чи є ще ресурси?

Один день війни обходиться росії щонайменше у $300 млн – скарбниця країни-агресорки виснажується. Зокрема, через західні санкції.  Проблеми російської економіки стають все більш відчутними. За даними Bloomberg, для підтримки економіки та фінансування війни проти України, росія минулого року витратила майже 25% резервів Фонду національного добробуту.

На 2024 рік фонд залишається на рівні близько 12 трлн рублів (117 млрд доларів), але ліквідні кошти та інвестиції скоротилися на 24% – до 3,8 трлн рублів. Від лютневого вторгнення в Україну у 2022 році фонд зменшився на 57%.

Крім того, міністерство фінансів змушене було витратити 1,3 трлн рублів з фонду для покриття дефіциту бюджету, незважаючи на перевищення прогнозів за експортом нафти і газу. За інформацією британської Express, Путін розглядає можливість замороження банківських рахунків та введення харчових карток, адже ціни на картоплю зросли на 95%, а на масло – на 36,5%.

Економіст Ігор Ліпсіц наголосив, що росія вже має кошти для фінансування військових дій у 2024 році, проте перспективи на 2025-й та 2026-й роки виглядають критично.

“На 2025-й і 2026-й – це вже дуже проблемний горизонт часу. Поки що ми не бачимо жодних просвітлень у фінансовому господарстві. Ми бачимо проїдання коштів Фонду національного добробуту. Ми бачимо проблеми з падінням експорту росії. І Путін із цього приводу обрав гарну міну за поганої гри”, – Ігор Ліпсіц

Таким чином, експерт наголошує на тому, що фінансовий прогноз залишається без змін, і якщо ситуація не покращиться, до 2026 року резерви росії для ведення війни можуть бути повністю вичерпані.

Путін – ізгой світової дипломатії: від вторгнення до повної ізоляції

За три роки глобальна спільнота об’єднала зусилля, щоб засудити агресію та покласти край подальшій підтримці російської політики.  

Західні держави, підтримані багатьма країнами Азії та Латинської Америки, запровадили масштабні економічні санкції, спрямовані на послаблення російської економіки та ізоляцію Кремля. Ці заходи стали першим сигналом того, що агресія не залишиться без відповідальності.

Протягом наступних років санкції розширювалися, торкаючись ключових секторів економіки росії, що призвело до масштабного економічного сповільнення. Дипломатичні зв’язки поступово обривалися: росія була виключена з багатьох міжнародних форумів та організацій, а високопосадовці Кремля стали рідкістю на глобальних самітах. 

  • Рада Європи. Росія була офіційно виключена з Ради Європи у березні 2022 року після початку агресії проти України. Це символічно позначило рішуче засудження росії з боку західних країн, оскільки Рада Європи є важливою платформою для просування прав людини й демократії в Європі. 
  • ФІФА та УЄФА (Міжнародна федерація футболу та Союз європейських футбольних асоціацій). У зв’язку з війною росії проти України, ФІФА та УЄФА виключили росію з усіх міжнародних змагань і турнірів, у тому числі з Чемпіонату світу з футболу 2022 року, заборонивши її участь у кваліфікаціях. 
  • Міжнародний олімпійський та параолімпійський комітети. Російські спортсмени позбулися можливості виступати під своїм національним прапором у міжнародних олімпійських змаганнях за рішенням Міжнародного олімпійського комітету, що призвело до їх виключення з міжнародних спортивних подій. 
  • Система SWIFT (Міжнародна платіжна система)** – росія була відключена від системи SWIFT, що ускладнило її банки відправляти поштові та фінансові транзакції міжнародним партнерам, надаючи потужний фінансовий удар по російській економіці. 
  • Група семи (G7) – Підтримка у рамках G7 фактично припинилася ще до 2022 року, але після початку війни росія була офіційно виключена з групи, що зменшило можливості для Кремля вести переговори з найбільшими економіками світу. 
  • Великі світові форуми та саміти. Росія була усунута від участі у численних важливих міжнародних форумах, таких як Міжнародний економічний форум та Мюнхенська безпекова конференція.

Також 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі видав ордери на арешт обох діячів за незаконне примусове переміщення українських дітей з окупованих територій до росії. 

Цей випадок є історичним – вперше у світовій практиці видано ордер на арешт проти лідера постійного члена Ради Безпеки ООН, що знаменує новий етап у боротьбі за міжнародну відповідальність за злочини проти людяності.

Сьогодні, оглядаючись на три роки від лютневого вторгнення, хотілося б однозначно сказати, що путін перетворився на ізгоя світової дипломатії.  Втім, новий очільник Білого Дому Дональд Трамп перервав дипломатичну ізоляцію путіна телефонним дзвінком та зустрічюю американської та російської делегацій в Саудівській Аравії. Після чого зробив низку резонансних заяв на адресу Президента України, зокрема, назвавши його “диктатором”. А майже всю відповідальність за війну в Україні було запропоновано покласти на плечі європейських союзників.  

Зараз говорити про кінцеві результати зарано. Переговори, коли вони розпочнуться, будуть довгими та болісними – війни легко починати, але надзвичайно важко завершувати. Для України це, безперечно, означає новий виклик: адаптуватися до змін у зовнішньополітичній стратегії Заходу, яка тепер, з одного боку, відкриває можливості для переговорів, а з іншого – загострює питання безпеки та підтримки у боротьбі проти агресії Кремля.

Читають зараз